Багатоморальна країна

00:00,
14 Листопада 2011
2860

Багатоморальна країна

00:00,
14 Листопада 2011
2860
Багатоморальна країна
Біда України в тому, що в ній забагато моралей – визнали учасники парламентських слухань.

Чи можливо в Україні захистити суспільну мораль, якщо люди в державі мають багато різних моралей? Влада живе по своїх «понятіях», прості громадяни дотримуються власних моральних принципів.

 Учасники мітингу.

Про це говорили учасники парламентських слухань на тему: «Сучасне становище суспільної моралі в Україні, проблеми і перспективи та стан дотримання законодавства в цій сфері», які відбулися, до речі, лише з третьої спроби. Двічі парламент не підтримав проведення таких слухань, мотивуючи тим, що депутати недостатньо моральні, щоб обговорювати це питання.

9 листопада під куполом Верховної Ради зібралися всі охочі поговорити про захист суспільної моралі в Україні. Їм довелося пройти повз протестувальників, які виступали проти ухвалення законопроекту №7132, що вносить зміни до закону про захист суспільної моралі.

 Учасники мітингу.

Знаючи, що в парламенті існує міжфракційна група депутатів – прибічників усього морального, в тому числі й НЕК, і що їх понад 60, журналісти були переконані, що не почують від парламентарів жодного слова проти законопроекту.

 Володимир Яворівський.

Але перший же доповідач – голова відповідального за слухання парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський – звинуватив Національну експертну комісію в цензурі. Він іронічно «подякував» одному з авторів чинного закону про захист суспільної моралі Леоніду Черновецькому за його «моральну» поведінку на посаді мера Києва. А на завершення заявив, що за законопроект №7132 не можна голосувати. «Треба завершувати з цими ігриськами», – підсумував він.

 Микола Томенко.

Ведучий слухань Микола Томенко просив говорити про стратегічні речі і не звужувати тему лише до законопроекту чи статусу державного органу влади (вочевидь, маючи на увазі НЕК). Та Яворівський наполегливо критикував і документ, і комісію.

Колега Яворівського по комітету комуністка Вікторія Дем’янчук була з ним категорично не згодна. Вона, як і ще один ініціатор слухань комуніст Володимир Даниленко, говорила про ностальгію за радянськими часами, звинуватила телебачення та освіту в багатьох гріхах і пожалілася: шкода, що в цій царині немає контролю з боку уряду. «Ми вважаємо за необхідне посилити відповідальність усіх державних органів і їхніх керівників за дотримання і виконання вимог законодавства з питань морального виховання. Особливо це стосується телебачення, радіо, преси, інтернету. Йдеться не про повернення до тотальної цензури, моральним цензором має бути совість тих, кому доручено ці потужні засоби духовного і морального впливу», – сказала товаришка Вікторія.

Міністр культури Михайло Кулиняк спізнився на захід, тому виголошував свою доповідь третім. За його словами, Експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Державній агенції з питань кіно за цей період переглянуто 619 фільмів, із них 181 кінострічці відмовлено в державній реєстрації. Загалом за перші дев’ять місяців 2011 року видано прокатних посвідчень на 6 641 назву фільмів. «Суттєво ускладнює контроль у сфері моралі в кінопрокаті те, що переважну більшість демонстрованих у Києві фільмів становлять фільми закордонного виробництва. Щороку на територію України ввозиться понад 14 тисяч назв фільмів», – зазначив пан Кулиняк.

Учасники слухань.

На його думку, винною в аморальності суспільства є передусім суцільна комерціалізація: «Прикладом цього можуть слугувати сучасні засоби масової інформації: телебачення, радіо, преса, інтернет, які в нас здебільшого належать до приватного сектору, а тому керуються передусім принципом одержання прибутку і не переймаються тим, як впливає пропонована ними медіапродукція на моральні норми суспільства, на виховання молодого покоління».

Порушивши власний заклик не зосереджуватися тільки на законопроекті, головуючий не втримався і висловив свою позицію. За його словами, парламент не ухвалить документу, який міститиме норми, що дозволятимуть забороняти діяльність ЗМІ та інтернет-видань без рішення суду, службовою запискою органу центральної виконавчої влади.

«Я абсолютно переконаний, ми пройшли занадто довгий шлях, врегульовуючи законодавство, щоб ліквідувати цензуру. Тому не відновиться в українській державі цензура навіть із міркувань суспільної моралі. Думаю, що суспільно значущі ідеї залишаться в законопроекті №7132, а інструментарій, який передбачається, ми продумаємо, і він буде відповідати Конституції і чинному законодавству. Тому хотів ще раз усіх заспокоїти, що в цілому законопроект, на моє глибоке переконання, не буде проголосований у цьому вигляді, щоб потім хтось якимсь наказом міг заборонити газету, телебачення чи інтернет-видання», – зазначив Микола Томенко.

Лілія Григорович.

«Це інтелектуальна плоскостопість – зводити на слуханнях все до того, буде чи не буде цензура. Аморальній владі не потрібен закон, щоб закрити ЗМІ», – дуже емоційно заявила голова Союзу українок, народний депутат Лілія Григорович. Вона запевнила: закон про захист суспільної моралі в другому читанні буде достойним, бо торнадо, землетруси, зміна клімату – це все наслідок аморальності людини у стосунках із природою. «Чи треба спинитися?» – запитала пані Григорович. І сама відповіла: «Треба!». А щоб ніхто не сумнівався, розповіла страшну історію про те, як одна каліфорнійська сім’я – дві матусі, старенькі лесбійки, всиновили хлопчика Томі, і тримали його два роки на гормонах, щоби зробити з нього дівчинку Теммі (таким, мабуть, справді треба зупинитися. – Авт.)

Скориставшись нагодою, Лілія Григорович оголосила про завершення своєї політичної кар’єри. А наостанок дорікнула своїм колегам по парламенту. Її фраза: «Моральний політик – це той, який не бігає по фракціях, по партіях і не змінює своєї політичної позиції» зірвала чи не найбурхливіші оплески за час слухання. Депутат продовжила: «Моральний професор – це той, хто не бере хабарів. Моральний лікар – це той, хто вміє добре прооперувати, а не взяти гроші і загубити життя. Моральний журналіст і продюсер телеканалу – це не той, хто буде гнати шоу "міняю жінку, "міняю дитину", "міняю зовнішність". А душу – поміняємо?».

Юрій Мірошниченко.

Представник президента в парламенті нардеп Юрій Мірошниченко вирішив не наводити у своєму виступі прикладів духовного спустошення нашого суспільства. Він зауважив, що ні сім’я, ні школа, ні трудові колективи не можуть врятувати нас від аморальності. Його рецепт простий: роль духовного поводиря української нації може виконати лише церква. Щоправда, не вточнив, яка саме.

Представники церков слухають Юрія Мірошниченка.

«Не хочу нікого ображати, але я по телебаченню побачив таких священників, як вони дні народження відзначають, то я би не хотів їхньої моралі, бо на їхній спосіб життя як подивишся, то краще жити інакше. У нас немає жодної інституції, яка би слугувала прикладом моральності, всі мусіли би змінитися, і парламент, який не витримує стандартів нашої суспільної моралі, й інші», – зауважив на це Томенко.

Павло Мовчан.

У всьому, що діється в Україні, винен сатана, переконаний народний депутат Павло Мовчан. Він назвав Україну «малостійким, недоформованим утворенням, ідеологічно штучно поділеним на Схід і Захід, на проєвропейську зорієнтованість та азійську проміжковість». За його словами, хоча ми територіально великі і традиційно стійкі, а зазнаємо лиха через «сатанинський механізм, який підсилює некрофільські настрої, а символічні порядки перетворює на хаотичні рухи, розчленовуючи, деформуючи, перекроюючи. В нашому суспільстві править не закон, культура, мораль, тут бере гору сила».

Хоча в Україні церкву відділено від держави, її представники підтримали на слуханнях необхідність існування в Україні законодавства, що врегульовує моральне життя нашого суспільства. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (представляє понад 95% релігійної мережі України та всі основні віросповідні напрямки християнства – православ’я, католицизм і протестантизм, іслам та іудаїзм) глибоко занепокоєна станом суспільної моралі в нашій країні та закликає разом шукати правильні шляхи подолання моральної кризи. Про це повідомив її представник Маркіян Трофим’як.

Учасники слухань.

Як виявилося, парламент можна перекроїти не за фракційною ознакою, а за моральною. Наприклад, у групі підтримки законодавчого врегулювання моралі виявилися ідеологічні супротивники: бютівець Павло Унгурян, нашоукраїнка Ліля Григорович і комуністи Вікторія Дем’янчук і Володимир Даниленко. Хоча з озвучених ними кричущих фактів порушень моралі було зрозуміло, що в кожного з них своя мораль. Червоні називали аморальними події у Львові 9 травня, коли з ветеранів зривали нагороди, нечервоні – встановлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі. А бютівці Володимир Яворівський та Олена Бондаренко узагалі виявилися по той бік барикад. Вони були і проти законопроекту, і проти НЕК.

Пані Бондаренко вважає: є ризик, що розмови про суспільну мораль залишаться балаканиною на загальні теми, тимчасом як на найвищих щаблях влади культивується аморальність. «Влада зобов’язана давати суспільству чіткі сигнали щодо свого ставлення до цінностей, фундаментальних для об’єднання нації. Яким є її ставлення, скажімо, до міжконфесійного порозуміння, якщо сьогодні на державному рівні відверто надається перевага одній конфесії? 7 листопада в Запоріжжі знову встановлено пам’ятник Сталіну. Чи відомо очільникам держави, що в Євросоюзі Сталіна визнано тираном, засуджено його політику, а щороку 23 серпня відзначається День пам'яті жертв сталінізму та нацизму?» – риторично запитала вона.

Василь Костицький.

Доповідь голови Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василя Костицького вразила присутніх не так сильно, як члена НЕК Лілії Григорович. Склалося враження, що він не прагне привернути увагу до своєї персони. «Нашій державі потрібен експертний орган із питань захисту суспільної моралі, орган не моральних суддів, а суддів людей, які мають моральний авторитет», – сказав він.

Ігор Горпинченко. 

Не оминули на слуханнях сексу і порнографії. Сексуальне життя людини є важливою складовою, і не враховувати це було б неправильно, сказав президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сексологів та андрологів України» Ігор Горпинченко, додавши, що за радянських часів виступ із такої високої трибуни на цю тему був би неможливим. Він також зазначив, що ставлення до порнографії навіть серед сексологів неоднозначне. «Переважна більшість серйозних спеціалістів вважає, що порнографія на фізично здорову людину не має негативного впливу. Більше того, вона може бути використана в комплексному лікуванні деяких сексуальних розладів, вона дозволяє індивідууму подолати межі своїх сексуальних фантазій», – сказав професор.

Тема виступу сексолога захопила й учасників, і головуючого. На відміну від усіх інших доповідачів, Горпинченко уникнув вимкнення мікрофону після першого попередження і продовжив розповідати про різницю між еротикою та порнографією.

Народний артист України, ректор Київського інституту музики імені Глієра Олександр Злотник скористався парламентською трибуною, щоб повідомити: він вважає аморальним закон про 25%-ві квоти на національний аудіовізуальний продукт. Учасники слухань зустріли ці слова оплесками.

Елліна Шнурко-Табакова.

Під кінець слухання все ж переросло в дискусію. Вдалося виступити противникам законопроекту №7132 і Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі медіаюристу Тарасу Шевченку, виконавчому директору ІТК Катерині Котенко і видавцю Елліні Шнурко-Табаковій.

Тарас Шевченко.

«На моє переконання, Україні не потрібна комісія із захисту суспільної моралі як спеціальний, специфічний орган, який займається лише регулюванням цього питання. В сфері телебачення є Національна рада, і вона виконує свої функції, як на мене, достатньо непогано, хоча могло бути і краще. В сфері реклами є Інспекція технічного регулювання. І, на мою думку, в цій сфері держава мала б діяти більш ефективно», – сказав директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

Катерина Котенко.

А колишній член НЕК Катерина Котенко намагалася захистити телебачення, яке більшість моралістів вважали «страшним злом». На її думку, краще не фінансувати окремого держоргану з питань захисту моралі, а ухвалити законопроект про саморегульовані організації. Вона обурювалася негативними висновками НЕК щодо телесеріалів «Щасливі разом», «Леся+Рома», телепрограм «Свідок» і «Речовий доказ». Нагадала про результати дослідження, за яким з-поміж усіх ЗМІ українці найбільше довіряють телебаченню, і попросила депутатів пам’ятати про це, обговорюючи законопроект.

Почули учасники парламентських слухань і те, що понад 20 громадських організацій звернулися до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням не ухвалювати законопроекту №7132. Голова комітету з питань захисту прав людини та свободи слова Інтернет-асоціації України Елліна Шнурко-Табакова зазначила, що цей документ сприятиме тінізації низки галузей економіки, що він суперечить міжнародним конвенціям, а частину його вимог узагалі технічно неможливо виконати.

Після слухань парламентський комітет з питань культури і духовності має підготувати для розгляду в сесійній залі рекомендації. Враховуючи позицію голови комітету пана Яворівського, наразі невідомо, чи буде взято до уваги пропозиції щодо рекомендацій, які підготувала експертна комісія. А з парламентської трибуни звучало багато моралізаторства та мало конструктивних пропозицій.

Слухання ще раз показали: проблема не тому, що в Україні немає моралі, а тому, що в нас, як сказав на завершення Микола Томенко, «забагато моралей».

Фото Івана Лисенка і Павла Довганя

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Телекритика»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду