Фонд «Демократичні ініціативи» організував у Києві круглий стіл, присвячений інформаційній безпеці та протидії кремлівській пропаганді. Цей захід став підсумковим у проекті «Інформаційна безпека в контексті українсько-російської кризи: технології, інструменти, можливості протидії», який тривав з березня по травень 2014 року. За час реалізації проекту було проведено 10 круглих столів у різних регіонах України: Харкові, Одесі, Луганську, Донецьку, Херсоні, Миколаєві та Києві.

У круглому столі взяли участь журналісти, представники громадського сектору та державних структур, зокрема, Ірина Бекешкіна, Олександр Харченко, Андрій Куликов, Вікторія Сюмар, Зураб Аласанія, Діана Дуцик та інші. Учасники обговорювали, які кроки необхідно зробити в інформаційній політиці та яких помилок сьогодні припускаються медіа і влада.

Війна світоглядів

Російські ЗМІ та вітчизняні проросійські демонструють єдність у насадженні певних ідеологем. Причому українці, навіть непомітно для себе, можуть піддаватися впливові постійно повторюваних меседжів. Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» назвала цей процес «війною світоглядів». Отже, одна з таких ідеологем – «Україна ніколи не була цілісною державою». Росіяни наголошують, що мовляв, ми вас попереджали: окремі частини країни дружно жити не можуть. Ще одна ідеологема: «Українські уряди ніколи не прислухались до сходу». Неодноразово повторюється теза про те, що російськомовне населення зазнає утисків. Андрій Куликов, телеведучий та репортер «Громадського радіо», вказав на ще одну концепцію, яка успішно перейшла з російського інформаційного простору в український – «проблеми південного сходу України». «Чесно скажу, я тільки нещодавно усвідомив, що ця концепція нам нав’язується, – зауважив пан Куликов. – Розуміючи, що на півдні та сході є проблеми, ми забуваємо – багато з цих проблем спільні для всієї України».

Зараз інформаційна війна йде проти цілісності України і проти того образу країни, який ми маємо сьогодні, вважає Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження». Росія користується розірваністю свідомості українців і пропонує свій образ надійної цілісності – Російську імперію. Пан Бистрицький наголосив, що для насадження таких понять в Україні вже є підготовлений ґрунт: адже самі українці, в тому числі журналісти, створюють ідеологеми, які шкодять нашій державі. Наприклад, це меседж «у нас слабка влада»: «Хто повторює цей меседж про слабку владу, той повторює старий образ відірваності влади від населення, але сьогодні це вже не так».

Щоб руйнувати ці шкідливі концепції, пан Бистрицький вважає, що журналісти мають навчитися висвітлювати позитивні дії нинішньої влади, приміром, говорити про пакети реформ, які готуються, ‒ економічні, антикорупційні, територіальні: «Потрібно відобразити майбутній образ України, як вона змінюється і якою вона буде, інакше важко впоратися з інформаційною війною». Андрій Куликов підкреслив, що необхідно шукати спільності та схожі проблеми між різними регіонами, оскільки насправді таких проблем багато, розподіл їх на східні й західні часто є штучним. «Почуття патріотизму і єдиної країни треба формувати спільно всім. Показувати, де ми єдині, точок єдності набагато більше, але це не дуже тиражують журналісти, – погодилась Ірина Бекешкіна. – Журналісти показують сенсації: вбивства, показові мітинги сепаратистів, але забувають про іншу частину людей».

Коли почнуть слухати людей із регіонів?

Гостро стоїть проблема комунікації з регіонами – низка круглих столів у різних містах довела це. Київські журналісти традиційно мало уваги приділяють іншим областям: мається на увазі не сепаратистам і терористам, а тим частинам суспільства, які не задіяні в конфлікті. Рідко в матеріалах можна побачити інтерв’ю з людьми звідти.

Це становище підтверджували учасники круглого столу, які приїхали з Харкова та Миколаєва. Так, Володимир Чистилін, прес-секретар харківського євромайдану, зазначив, що як до євромайдану, так і після нього центральні ЗМІ вкрай мало висвітлювали життя на Харківщині: «Наприклад, на 9 березня у день святкування Тараса Шевченка, в Харкові зібрали найбільший мітинг за останні роки, понад 10 тисяч учасників. Жоден центральний канал це не показав, люди були обурені і здивовані. Немає контакту між журналістами Харкова та столиці. Також майже не чути третій сектор, у нас є багато громадських організацій, але вони не присутні в ефірі».

Давид Арахамія, прес-секретар «Народного ополчення» з Миколаєва пояснив, що телевізійна картинка з південних міст, яку бачать глядачі, не завжди збігається з реальністю. Зокрема, ідейних проросійських сил у Миколаєві вкрай мало (однак є ті, кому платять): «Люди не підтримують Росію, вони проти нинішньої влади і хочуть, щоб їх чули, з ними потрібно розмовляти». Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens, на це зазначила, що є проблема і комунікації з боку влади: «Від влади не вистачає чітких меседжів, і вони рідко доходять до регіонів. Нинішня влада все ж таки робить багато правильних кроків, але не вміє ці кроки пояснити, розповісти людям, що вони з них отримують».

Пан Арахамія також сказав, що в ситуації, коли в регіонах немає великої кількості журналістів, здатних боротися з російською пропагандою, потрібно діяти прицільно і, в першу чергу, дискредитувати лідерів думок, opinion-makers, на яких спираються диверсанти – тобто тих, кого прагнуть зробити «народними мерами». «Потрібно покопатися у брудній білизні цих лідерів думок – наприклад, відомо, що нинішній “мер” раніше керував ЖЕКом і займався великою кількістю зловживань тарифами. Ці факти потрібно оприлюднювати. Виявиться, що важко знайти людину з гарною репутацією, яка може виступити лідером».

Комунікація із Заходом

«Сьогодні Захід став сумніватися, що Україна спроможна швидко реформуватися і модернізуватися, – зазначив Євген Бистрицький. – Чи варто вводити санкції і допомагати фінансово Україні? Що пропонує її влада сьогодні? Існує велика нестача інформації щодо дій уряду». Діана Дуцик зауважила, що зараз журналістам із Європи справді складно розібратися у подіях, які відбулися в Одесі та відбуваються на сході – бракує якісних каналів інформації, які б це пояснювали.

Вікторія Сюмар, заступник секретаря РНБО України, погодилася, що потрібен сильний канал мовлення на закордон, який буде самостійно виробляти якісний контент, причому не лише про Україну, а й про Росію: «Про Росію достатньо говорити правду, а не видумувати контрміфи. Просто показати всю систему управління, рівень прав і свобод людини, рівень життя». Пані Сюмар розповіла, що для посилення державного мовлення на закордон буде створено концерн іномовлення, який об’єднає УТР та «Перший Ukraine», контент буде вироблятися на технічній базі каналу БТБ.

Крім того, важливо, аби українські посольства за кордоном організовували заходи, щоб іноземні журналісти могли брати звідти інформацію.

«Останні дані свідчать, що Росія зменшила свою інформаційну присутність із контрпропагандою на Заході, – сказала Вікторія Сюмар. – Ми фіксуємо різке зниження кількості негативних повідомлень про Україну, які надходять з боку російських міжнародних ЗМІ. Взагалі, коли російська політика загострювала ситуацію, ми відразу фіксували чіткі хвилі цих повідомлень, це свідчить про те, що вливалися гроші в лобістські структури за кордоном і тому надходила критична інформація».

Тероризм і журналісти

Вікторія Сюмар зауважила, що зараз важливо вирішити питання якісного інформування з місць воєнних дій, однак виникає проблема з безпекою журналістів. Вона пояснила, що терористи відстежують пересування всіх знімальних груп, оскільки це для них дуже зручний об’єкт. «Тероризм як явище харчується інформаційним попитом. Все, що вони роблять – це насаджування страху… В який спосіб? Коли журналісти про це максимально багато повідомляють. Терористи захоплюють журналістів, бо це точно та тема, яка буде висвітлюватися».

За словами Вікторії Сюмар, навіть розмови по телефону в місцях проведення АТО призводять до відстеження знімальних груп: «Ми забороняємо журналістам розмовляти там телефоном. Давайте не забувати, що МТС – це російська компанія, всі супутники, через які відбувається мобільний зв'язок – російські».

Надмірна присутність російських компаній в Україні впливає і на кібербезпеку. Так, пані Сюмар пояснила, що електронні бази даних державних структур розробляли російські компанії минулого року. Відповідно, ці ОС дуже вразливі: «Наші сайти обвалюють, тільки ми починаємо робити якісь розсилки».

Відкритість влади і суспільне мовлення

Учасники круглого столу наголошували, що нинішня влада принаймні намагається бути більш відкритою. «Процес, який ми отримали сьогодні, неповторний. МЗС ніколи не давало брифінгів щодня, СБУ ніколи не давало брифінгів двічі на день», – підкреслила Лариса Мудрак, заступник голови Нацради. Також зазначали, що Арсен Аваков це перший міністр МВС, який повідомляє про свої дії у фейсбуку. «Президентські теледебати – можна їх критикувати – але згадаймо, що ніколи раніше такого не було. Діалог, на який йде влада, – це плюс, про який треба говорити», – вважає Євген Бистрицький.

Зураб Аласанія, гендиректор Національної телекомпанії України, зауважив, що зараз для аудиторії гостро стоїть питання вибору правдивого джерела інформації – оскільки каналів інформації багато, в тому числі й соціальні мережі, акаунти політиків. Він вважає, що таким повністю достовірним джерелом, якому будуть довіряти, стане суспільне телебачення. «Суспільне телебачення, я сподіваюсь, буде найкращим телебаченням. Ми маємо стати взірцем, інших варіантів немає».

За результатами експертного опитування журналістів і дискусій під час проведення круглих столів у регіонах, організатори сформували рекомендації щодо захисту інформаційного простору України – Верховній Раді України, Кабінету міністрів, журналістам, громадським організаціям тощо.