Про це свідчать результати третьої хвилі моніторингу регіональних ЗМІ, яку презентували сьогодні Асоціація «Спільний простір» та MEMO 98. Моніторинг є частиною проекту «Голос місцевих ЗМІ», який фінансується Європейським Союзом і виконується медіаконсорціумом під керівництвом Фундації Томсон.

Один із висновків моніторингу - у більшості публікацій журналісти просто відображали поточну ситуацію з ВПО, не прагнучи дати перспективу або ініціювати більш глибоку публічну дискусію про те, як вирішувати проблеми вимушених переселенців у конкретному регіоні. Журналісти переважно не перевіряли і не уточнювали інформацію державних служб.

Моніторинг проводився з 1 по 14 червня 2016 року (друга хвиля  – з 15 по 28 лютого 2016 року). Якщо порівнювати кількісні  дані, то можна сказати, що під час третьої хвилі  обсяг висвітлення теми вимушених переселенців на телебаченні зріс. Так,  під час другої хвилі моніторингу телеканали, які потрапили до вибірки моніторингу, разом присвятили приблизно 3,6 години висвітленню ВПО. Під час 3-ї хвилі загальний хронометраж інформаційного ефіру про ВПО становив майже 4 години. Це 1,7% загального хронометражу тривалістю 222 години новинного контенту, що становить понад 16 хвилин щоденно для всіх 50-ти телеканалів.

«Але варто відзначити, що переважно це сюжети про дії влади, увага у третій хвилі зросла через тему соціальної допомоги переселенцям, - відзначила Леся Ярошенко з Асоціації «Спільний простір». – У матеріалах фіксуємо велику кількість цитувань заяв представників держорганів та прес-релізів».

Позитивним є те, відзначила пані Ярошенко, що засоби масової інформації продовжують використовувати правильну мову і термінологію, коли говорять про ВПО, й не мають прагнення висвітлювати цю тематику сенсаційно. Водночас було кілька прикладів, коли ЗМІ дискримінували ВПО, показуючи їх з негативного боку або називаючи біженцями

«Один із ключових висновків цієї хвилі моніторингу, що переселенці почали активніше боротись за свої громадянські права,  не за конкретні як працевлаштування, зарплати, пенсії, а саме за те, щоб бути повноцінним українцем, громадянином України», - додала Леся Ярошенко.

Експерти визначили низку випадків, коли ВПО висвітлювалися прямо або опосередковано в негативній та дискримінаційній тональності. Наприклад, у газеті «Новий день» № 24 від 08.06.2016 р. була опублікована стаття «Парубій принизив Україну та її громадян перед Європою». Згадана публікація розкриває історію про ВПО, які в часи комуністичних репресій були переселені тоталітарною владою на південь та схід України, але наразі протиставляються решті України. У статті створюється хибна асоціація між згаданими переселенцями часів комуністичних репресій із нинішніми ВПО, що створює для останніх негативний контекст.

Як відзначив Олександр Чекмишев, консультант моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір»,  на відміну від 2-ї хвилі моніторингу, донецькі ЗМІ дуже рідко писали про так званих «несправжніх переселенців», або «пенсійних туристів». Серед позитивних змін також зростання кількості історій, які порушували деякі проблеми ВПО та розкривали їх людські аспекти. «У той час, як протягом 1-ї і 2-ї хвиль моніторингу більшість публікацій носили реактивний характер, тобто слідували за інформаційними приводами новинних агентств, то зараз ми бачимо зростання кількості самостійних матеріалів, підготовлених регіональними медіа», - йдеться у звіті.

До вибірки моніторингу увійшло загалом 203 ЗМІ (50 телеканалів, 66 друкованих ЗМІ та 87 онлайн-ресурсів), із 24-х областей України, які було об’єднано у 4 регіони: Схід (Донеччина, Луганщина, Харківщина); Північ-Центр (Сумщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина, Дніпровщина, Кіровоградщина, Полтавщина, Черкащина); Південь (Одещина, Херсонщина, Запоріжжя, Миколаївщина, АР Крим); Захід (Волинь, Закарпаття, Івано-Франківщина, Львівщина, Рівненщина, Тернопільщина, Хмельниччина, Чернівеччина).

Повний звіт за результатами третьої хвилі тут, звіти за регіонами – тут.