На цьому наголошували учасники семінару, під час якого підводили підсумки  проекту Британської Ради в Україні  «Інклюзивні рішення для рівноправного та відповідального суспільства».  

Проект фінансується Європейським Союзом та виконується Британською Радою в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Йорданії, Лівані, Україні та Великобританії.   Головна його ціль – активне залучення людей з інвалідністю і організацій, що працюють у цій сфері, до процесів управління як партнерів органів влади.

«Одне з гасел нашого проекту – “нічого для нас без нас”, - зауважила Наталія Василюк, заступниця директора Британської Ради в Україні. – В Україні дуже часто рішення, які приймаються у сфері інвалідності, не задовольняють потреби тих, на кого вони розраховані. Одна із причин – що самі люди із інвалідністю не включені у прийняття цих рішень. Тож ідея нашого проекту полягала в тому, щоб досягти інклюзивності: не ми приймаємо рішення за цих людей, а надаємо їм матеріали і можливості, за допомогою яким вони зможуть повноцінно працювати».

Однією із складових проекту було навчання представників засобів масової інформації – аби ті професійно висвітлювали питання людей із інвалдіністю. Адже, як зазначали учасники семінару, все починається із начебто дрібниць – зокрема, використання правильної лексики чи інтерв'ювання людини у сюжеті (про ці правила вже писав MediaSapiens).  «Важливо формувати у суспільстві понятіний апарат - це можуть зробити саме журналісти», - зазначила Раїса Панасюк, керівник Вінницької ГО Гармонія. 

На семінарі було презентовано три посібники з інклюзивного прийняття рішень: для державних органів, громадських організацій та ЗМІ.  У посібнику для медіа розкриті, по-перше,  базові речі:  що таке інвалідність, моделі інвалідності, інклюзивність у прийнятті рішень, правові засади інклюзивного прийняття рішень (зокрема, найбільш важливий документ - Конвенція ООН про права інвалідів), міфи і стереотипи, які існують про людей із інвалідністю.

Також у посібнику йдеться про практичні речі: використання коректної мови (наприклад, уникати таких фраз, як «хворіє на...», «жертва (чогось)», які викликають дискомфорт або жаль та навіюють відчуття постійного болю та безнадійності,  ƒ уникати використання образів, які передають страждання, небезпеку, ізоляцію або пасивність), поради щодо спілкування з людьми з інвалідністю, способи комунікації (шрифти, характеристики дизайну, спеціалізовані дизайни), ідеї для матеріалів, які допоможуть долати стереотипи. 

Нагадаємо, що у листопаді у Фейсбук пройшов флешмоб із закликом обладнати місця громадського користування в столиці і зробити їх доступними для людей з обмеженою мобільністю. За умовами флешмобу, потрібно було сфотографувати місця, які не є доступними для людей на візках та людей похилого віку, викласти в своїй сторінці на Facebook та опублікувати разом з повідомленням для мера Віталія Кличка.

Раніше ведуча ТСН телеканалу «1+1» Соломія Вітвіцька та українська письменниця, співачка, журналістка Ірена Карпа взяли участь у соціальному експерименті «Один день з життя людини на візку», провівши кілька годин в інвалідному візку на вулицях Києва.