Вже першого дня протесту поліція арештувала у Каракасі шістьох репортерів. Серед них журналісти щоденної газети El Nacional Фернандо Прієто Фігероа (Fernando Prieto Figueroa) та Алехандро Ернандес (Alejandro Hernández), фоторепортер часопису Exceso Рафаель Ернанадес  (Rafael Hernández) та незалежний фоторепортер Люїс Діас (Lewis Díaz). Двоє останніх заявили, що охоронці конфіскували у них камери, а Л.Діаса побили (КЗЖ).

Разом із багатьма студентами арештували продюсера національної радіостанції Union Radio і блоґера Анхела Матуте (Ángel Matute) та професора університету Санта-Маріа (Universidad de Santa Maria), незалежного журналіста Альфредо Діаса (Alfredo Díaz), інформує IPYS. Звільняючи, суддя  заборонив їм висвітлювати акції протесту.

Правоохоронці відібрали обладнання у незалежного фоторепортера  Хуана Камачо (Juan Camacho) і повернули його без картки пам’яті.

Під час висвітлення протестів у місті Макараїбо поліцейські побили двох репортерів щоденної газети Panorama.   

Декілька журналістів зазнали поранень. Серед них – кореспондентка державної телемережі VTV Майра Сьєнфуегос (Mayra Cienfuegos). Офіційні джерела звинувачують антиурядових протестувальників, які нібито стріляли в неї під час висвітлення акції протесту біля будівлі VTV у Каракасі.

Репресій зазнали також співробітники закордонних видань. Як повідомила неурядова громадська організація Espacio Público, на кореспондентку Agence France-Presse Маріану Каденас (Mariana Cadenas) вчинили напад «червоносорочечники» – прихильники президента Ніколаса Мадуро.

Згідно з тим же джерелом, її колега Патрісіа Кларамбо (Patricia Clarembaux) поскаржилася на свавілля армійським офіцерам. Однак у відповідь почула, що їхній обов’язок  під час протестів – підтримувати порядок, а не розбиратися в її скарзі.   

Група нападників на мотоциклах відібрала у Каракасі устаткування у знімальної групи CNN.

Майже усі телестанції Венесуели нехтують об’єктивним висвітленням злободенної теми, наочно продемонструвавши, що вони перебувають під урядовим контролем.  

Очільник Національної телекомунікаційної комісії (CONATEL)  оголосив, що висвітлення насильницьких подій карається згідно із законом про соціальну відповідальність радіо-, телевізійних і електронних медій (RESORTMEC). Згідно з ним, забороняється   поширювати контент, який може  вплинути на суспільний спокій та/чи сприяти ненависті й насильству.

Цензури зазнали й соціальні мережі. Чимало користувачів послугами провайдера національного сервісу Інтернету (CANTV) повідомляли, що їхній доступ до знімків у Twitter, заблокований. Це підтвердив і офіційний речник сервісу.

Протест венесуельських організацій, які виступили проти свавільних акцій цензури, підтримав генеральний секретар «Репортерів без кордонів» (RSF) Крістоф Делуар (Christophe Deloire).

«Контроль над висвітленням новин лише загострить теперішнє становище і піділлє оливи в екстремальну поляризацію медіа, що панує нині у Венесуелі», – наголосив він.

«Ключове питання для проурядових і та опозиційних угруповань – це дотримання права преси інформувати громадськість про протести у країні, – вважає заступник директора Комітету захисту журналістів (CPJ) Роберт Магоні (Robert Mahoney) – На владі лежить відповідальність за те, щоб репортери мали можливість безпечно виконувати  свою професійну роботу».

Менеджер Міжнародного інституту преси (IPI) Барбара Тріонфі вимагає від влади Венесуели «швидко розслідувати справи про цілеспрямовані атаки проти журналістів, що є очевидними порушеннями свободи преси».

Наймасовіші протести проти обраного у квітні президента Ніколаса Мадуро розпочалися у першій половині лютого ц.р.

Очільник держави влаштував погром опозиції та її лідерам. Виступаючи по національному телебаченню, він звинуватив протестувальників – студентів і представників середнього класу – в насильстві, вандалізмі і в спробі вчинити повзучий антидержавний переворот.

Насправді вибух невдоволення спричинений дестабілізацією економічного становища, різким зростанням рівнів інфляції та злочинності.

Як повідомляв Media Sapiens, Ніколас Мадуро стверджував, що «безлад в Україні та Венесуелі спонсорується з одних і тих самих фінансових потоків від американських організацій» і що він не потерпить повторення у своїй країні українського сценарію. «Венесуела – не Україна», –  заявив він.

Внаслідок придушення хвилі протестів у Венесуелі декілька протестувальників було вбито й сотні поранено.