«Кілька тижнів тому, з самого ранку, мій телефон раптово почав дзвеніти, як божевільний. Кожні кілька хвилин на екрані спливали повідомлення від колег по всьому світу: «Це правда?», «Він дійсно так сказав?» «Ви можете підтвердити?», «Виступіть у нас в ефірі?» - кричали вони. Я була вражена й спантеличена – я була у відпустці і на тому тижні навіть не записувала інтерв'ю Radio France Internationale, де зараз працюю», - розповідає журналістка Олена Серветтаз у своїй колонці для Politico.

«Я зробила глибокий вдих і перевірила новинні стрічки Twitter і Facebook. Сайт російського телеканалу «Звезда» опублікував статтю, в якій стверджувалося, що український прем'єр Арсеній Яценюк розповів мені, як Юлія Тимошенко, лідер партії Батьківщина і колишній прем'єр-міністр України, «постійно пропонувала» йому «вступити з нею в контакт», - пише Серветтаз.

 «Співробітників «Звезды» – я б не стала називати їх журналістами – схоже, абсолютно не бентежило, що вони повністю вигадали цю історію», - розмірковує автор, додаючи, що вони в один момент перетворили її на французький аналог Опри Вінфрі. Вона негайно опублікувала заяву, в якій уточнила, що ніколи не брала інтерв'ю з Яценюком, але історія розросталася, і зрештою їй довелося дати інтерв'ю незалежним російським ЗМІ.

«Намагаючись посилити довіру до своїх репортажів, російські державні ЗМІ стали вказувати європейських журналістів в якості джерел в сфабрикованих історіях. Влітку я з подивом дізналася, що мій друг Люк Хардінг, журналіст The Guardian, нібито написав книгу під заголовком «Ніхто, крім Путіна», - говорить Серветтаз. Вона розповідає, що Хардінг здивувався, дізнавшись про книгу, не менше. Російський видавець вирвав шматки з його книги «Мафіозна держава», змінив заголовок і відцензурував всі матеріали, неугодні Кремлю – про отруєння Литвиненка, про Україну й інший компромат.

«Тоді я і уявити не могла, що скоро опинюся в такій же ситуації – буду нібито підтримувати ідеологічні фантазії, які поширює російська пропагандистська машина», - зізнається журналістка.

Вона розповідає, що тепер, коли увага переключилася на Сирію, війна в Донбасі перестала бути пріоритетом РФ, але російські телеглядачі про це не знають, оскільки державні телеканали продовжують розповідати про Україну. Вона зазначає, що велика частина сюжетів присвячена не уявному замороженому конфлікту, а іншим темам – в тому числі і українському уряду. Стаття про Яценюка вийшла за три дні до місцевих виборів в Україні.

«В принципі, цілком ефективний механізм: згадка західного журналіста нібито надихає читачів. Цитують інтерв'ю по радіо, щоб, якщо зажадають доказів, можна було сказати, що це була трансляція, а розшифровку сайт радіостанції ще не опублікував, - каже Серветтаз. – Через кілька годин «Звезда» нарешті змінила текст і надала посилання на нібито джерело – маловідомий сайт Жива Кубань».

«У Росії є жарт: Родина запрошує друзів у гості, а пізніше просить більше до них не приходити. Шоковані друзі намагаються з'ясувати, в чому справа. «Після вашого відходу у нас ложки зникли з срібного набору, - відповідають ті. - Ложки потім знайшлися. Але осад то залишився», - пише автор.

«Те ж стосується і мене. Хоча «Звезда» і опублікувала в результаті спростування, я стала мимовільною учасницею російської програми дезінформації. І осад залишився», - підсумовує Серветтаз.

Нагадуємо, що в Росії московське видавництво «Алгоритм» випустило серію книг з фейковим авторством в рамках циклу «Проект «Путін». 

Так автор декількох книг про Росію Едвард Лукас заявив, що не мав «ані найменшого уявлення» про книгу «Как Запад потерял Путина», яка вийшла під його ім'ям в «Алгоритмі»: «Я не давав жодних дозволів. Це явно порушення авторських прав».