Третього листопада на прес-конференції, що відбулася в НСЖУ, експерти медійних організацій поділилися висновками власних моніторингів ЗМІ впродовж останньої виборчої кампанії. У конференції взяли участь голова правління ГО «Телекритика» Наталія Лигачова, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко, експертка Інституту масової інформації (ІМІ) Олена Голуб та президент Академії української преси (АУП) Валерій Іванов.

Спікери визнали, що після Революції гідності й зміни влади в країні українські медіа не стали краще дотримуватися стандартів. Упродовж цьогорічної виборчої кампанії на телебаченні, в друкованих та електронних ЗМІ була велика кількість матеріалів із ознаками замовності. Катастрофічною є ситуація в регіональних медіа, де в інтернет-виданні може публікуватися 70 % замовних текстів від загальної кількості матеріалів за обраний період. Серед позитивів висвітлення тематики виборів-2015 — «чисті новини» «UA: Першого» (згідно з моніторингом ГО «Телекритика»), низький відсоток «чорного піару» в ЗМІ (2 % матеріалів, згідно з дослідженням ІМІ) та невелика кількість порушень свободи слова під час виборів (за даними цієї ж організації).

Чим особлива джинса центральних телеканалів?

Голова правління ГО «Телекритика» Наталія Лигачова повідомила, що, згідно з результатами моніторингів загальнонаціональних каналів, регулярно здійснюваних організацією за підтримки проекту «У-медіа», лідерами за кількістю джинси лишаються телеканали «Інтер» та «Україна». Перш за все під час виборчої кампанії на них виходили сюжети на користь «Опозиційного блоку».

Наталя Лигачова, Світлана Єременко

«Ця тенденція зберігається уже впродовж багатьох місяців, не лише перед виборами. Саме ці канали демонструють найгіршу кількість новин з порушеннями журналістських стандартів, насамперед стандарту балансу думок», — зазначила пані Лигачова, додавши, що відсутність навіть формального балансу є характерною рисою журналістики після Майдану. Трохи менше джинси на телеканалах ICTV та СТБ, які, проте, також підтримують у своїх матеріалах перш за все «Опозиційний блок».

«Тому можемо казати, що зараз сформувався свого роду макрохолдинг, який складається з каналів різних холдингів, що належать різним власникам, але всі вони відстоюють інтереси насамперед “Опозиційного блоку” і дотичних до нього політиків, що просувають вигідні колишнім регіоналам меседжі», — зазначила експертка. Також на цих каналах використовують політиків начебто від влади — наприклад, Юлію Тимошенко, Сергія Капліна, Дмитра Добродомова, — які насправді в їхньому ефірі нищівно критикують уряд, тобто ту ж саму владу. Як правило, можливості відповісти на критику телеканали не надають.

За словами Наталі Лигачової, менше порушень на каналах «1+1» та 5-му каналі, але й там вони є. «Найчистішими виявилися новини на “UA: Першому”», — констатувала пані Лигачова. Хоча, за її словами, суспільному мовнику, який ГО «Телекритика» моніторить у рамках проекту Ради Європи, притаманні «паркетні матеріали» про владу та оціночні судження. Однак це, на думку пані Лигачової, не ознаки замовлення, а результат низького професіоналізму журналістів.

Наталя Лигачова звернула увагу на декілька тенденцій у медіа, які ГО «Телекритика» помітила під час виборів цього року. За її словами, зараз джинса на ТБ — це насамперед піар політичних сил. «Уже немає тієї “рівності корупційних можливостей”, яка була за Ющенка. Тоді джинсу ставили за принципом: хто заплатив, той і потрапив на екрани. Зараз, на мій погляд, більшість джинси на центральних телеканалах ставиться не за гроші — це просто піар політичних сил, які підтримують власники цих ЗМІ», — каже пані Лигачова.

Олена Голуб, Валерій Іванов, Наталя Лигачова, Світлана Єременко

Вона наголосила, що моніторинги фіксують різке скорочення так званої бізнес-джинси. «Майже вся джинса перейшла в площину політичну. Тобто, скажімо, канал Коломойського всю виборчу кампанію піарив “Укроп”, “Відродження” та іноді “Наш Край”», — зазначила експертка. Також актуальним для центральних телеканалів залишається прийом маніпуляції соціологією, хоча й він використовується «не в таких масштабах, як при Януковичі». Зокрема, до цього методу вдавалися канали «1+1» та «Інтер».

Наталя Лигачова підкреслила, що фактично на жодному телеканалі не дали всього обсягу інформації про події на виборах у Маріуполі, тож аудиторія не змогла отримати повну картину. Водночас усі центральні телеканали зараз лояльні до Президента України. «Якщо критика влади на “Інтері”, — то Яценюка. А Порошенко практично для всіх телеканалів є персоною, про яку говорять або добре, або ніяк», — зазначила експертка й додала, що частіше м’яко критикувати Президента собі дозволяв тільки «1+1».

Ще однією тенденцією, яку назвала спікер, стало використання політиків (кандидатів та представників політсил) у якості... експертів із певних проблем, а насправді — для піару політичних сил. Наприклад, у сюжетах «Інтера» голова партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко виступив експертом із проблеми заводу в Білій Церкві, а його соратник за блоком Олександр Пузанов — у матеріалі на ICTV, присвяченому тарифам. Наталя Лигачова підкреслила, що це грубе порушення журналістських стандартів.

Тотально замовний контент регіональних видань

Світлана Єременко зауважила, що ситуація в регіональних медіа є катастрофічною й революція на Майдані ніяк її не покращила. Про це свідчить і передвиборчий моніторинг Інституту демократії імені Пилипа Орлика, в рамках якого 25 експертів проаналізували вісім медіа (чотири друкованих та чотири електронних) із восьми областей України. Моніторинг здійснюється за підтримки  USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк».

Світлана Єременко

За її словами, в середньому регіональні медіа розмістили майже 40 % джинсових матеріалів (ознаки політичної та комерційної замовності, а також неналежно марковані публікації). «В 2012 році перед парламентськими виборами за Януковича ми зафіксували 30 % джинси, минулого року так само перед парламентськими — 37 %. Тобто фактично цифра, на жаль, збільшується», — констатувала пані Єременко. 20 % усієї джинси, згідно з дослідженням, становить політична. «Найбільше матеріалів із ознаками замовності у виборчий період зафіксовано в Харкові (40 %), Донецьку (35 %), Житомирі (30 %), Дніпропетровську (30%), багато в Одесі та Сумах», — каже Світлана Єременко.

За її словами, в останніх двох містах цей показник значно впав, але дослідники зраділи зарано. «Журналісти не стали більш свідомими, вони просто почали більше хитрувати. Значно збільшилась кількість неналежно маркованої реклами», — пояснила експертка.

Пані Єременко розповіла, що місцеві редакції вдаються до практики позначення маленькими буквами R та PR (що не відповідає закону) або зазначають, що певні повідомлення рекламні, — однак роблять це на останній шпальті, в яку читачі найчастіше не вчитуються. «Найменше замовних публікацій у львівських медіа — це всього 11 %. Видання “Експрес”, ”Львівська пошта” і сайт zik.ua показали приклад відмови від джинси, чим нас приємно здивували. А “Ратуша”, якій довіряють громадяни, розмістила більше 20 % джинси», — зазначила пані Єременко.

Щодо проаналізованих інтернет-видань, то більше 30 % оцінених експертами матеріалів мають ознаки замовності. Найбільше джинси експерти моніторингу відшукали у виданнях Дніпропетровська, Житомира, Чернівців, Харкова та Одеси, серед яких є такі, в яких 60-–70 % матеріалів, опублікованих у проаналізований період, можна віднести до джинси. Також пані Єременко розповіла про показовий факт — десятеро буковинських журналістів балотувалися на цих виборах, але жоден із них не пішов в офіційну відпустку, а отже використовував власне службове становище та медіа, щоб агітувати за свою політичну силу. Вона також назвала перелік друкованих та електронних видань із кількісними показниками джинси в них, а також які політичні сили вони піарили (див. відео).

Серед тенденцій у журналістиці регіональних видань Світлана Єременко зауважила практику банального передруковування прес-релізів, а також дописів у соціальних мережах (на них посилаються як на достовірне джерело й із них же крадуть інформацію, не вказуючи авторства та перекручуючи її в своїх цілях).

«Невпинно знижується професійний рівень журналістів. На жаль, регіональні журналісти не знають стандартів, дуже мало читають і це помітно по збідненій мові, незалежно російській чи українській, є порушення кодексу журналістської етики. Фактично, стирається межа між паром і журналістикою», — констатувала експертка.

Щодо тематики виборів: за її словами, аудиторія регіональних ЗМІ дізнавалася про кандидатів та їхні плани лише з джинсових матеріалів — альтернативи їм не було. Також Світлана Єременко констатувала, що під час цього виборчого періоду регіональні медіа різко розділилися за тим, яку політичну силу підтримує їхній власник, редактор чи спонсор видання, чого раніше не було.

«Медіа не дали громадянам зробити усвідомлений вибір, а обслуговували своїх власників та спонсорів. Нам треба звернути на це увагу і журналістів, і редакторів і власників та говорити про те, що якщо ми не змінимо ЗМІ і ставлення журналістів до роботи, нової України точно не побудуємо», — підсумувала виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

«Плюралізм джинси» в центральних виданнях та рейтинг уваги до влади на ТБ

Експертка ІМІ Олена Голуб повідомила, що в день виборів було зафіксовано лише п'ять порушень свободи слова. «Порушень мало — ця виборча кампанія була надзвичайно чистою в порівнянні з попередніми. Негативний момент — велика кількість замовних матеріалів у центральних друкованих ЗМІ: джинси та неналежного маркування», — зазначила вона.

За словами спікера, згідно з моніторингом ІМІ, рівень джинси у друкованих та інтернет-виданнях є дуже високим: за два тижні моніторингу ІМІ нарахував 200 матеріалів із ознаками замовності в центральних виданнях, із яких 170 — в інтернет-ЗМІ.

Олена Голуб, Валерій Іванов

«Найбільше таких матеріалів у виданнях “Обозреватель” та “УНІАН”. Взагалі не зафіксовано на сайтах “Ліга.нет” та “Укрінформ”, але в останньому величезна кількість “паркетних матеріалів” на користь Порошенка», — розповіла Олена Голуб. Найактивніше до методів «джинсового піару» в центральних ЗМІ з політиків вдавався Віталій Кличко (близько 20 % матеріалів від усіх замовних стосувалися його), а з партій — «Укроп» (15 %), «Опозиційний блок» (12 %) та «Відродження» (9 %). Пані Голуб наголосила, що ЗМІ, які позиціонують себе як незалежні та бізнес-проекти, часом вдавалися до «плюралізму джинси», розміщуючи поряд замовні матеріали про різних політиків та партії. Зокрема це стосується «Обозревателя».

У регіональних ЗМІ лідером за джинсою став «Укроп» (26 %). А за регіонами в антирейтингу найвище — Дніпропетровськ, де розгорнулася активна боротьба за владу між «Укропом», «Опозиційним блоком» та БПП, що передбачувано відбилося на контенті місцевої преси.

«Ця виборча кампанія не була бруднішою за попередні: нами зафіксовано лише 2 % чорного піару. Більшість — матеріали “Укропу” проти “Опозиційного блоку”, які виходили в центральних друкованих ЗМІ, але стосувалися Дніпропетровщини та були розраховані на її електорат», — зазначила експертка. Пані Голуб додала, що дослідники ІМІ знаходили й смішну джинсу, й дуже якісно виконану, яка не містила чітких ознак замовлення.

Президент АУП Валерій Іванов представив кількісне дослідження своєї організації, в рамках якого було проаналізовано новини в прайм-таймі провідних загальнонаціональних каналів (дослідження проводиться за підтримки USAID). Він також констатував, що ситуація з дотриманням стандартів українськими журналістами з роками погіршується.

«14 % повідомлень із двома та більше точками зору в період виборів — це абсолютно ненормально. Це ознака або непрофесійності, або замовності. В новинах прайм-тайму 6 % новин були присвячені місцевим виборам — це слабенька увага. На парламентських виборах 2014 року це було 20 %. Але опосередкована увага була. Не називалося, що це про вибори, а конкретні діячі піарилися », — зазначив він.

 Валерій Іванов звернув увагу на ненормальний дисбаланс уваги на користь влади. «Рейтинг уваги до влади в чотири рази більший, ніж до всієї опозиції, а рейтинг синхронів — в 3,3 рази», — зазначив він. Тож у цілому експерт оцінив результати роботи медіа на виборах негативно. Пан Іванов також нагадав, що останні дослідження Інституту соціології НАН України свідчать про безпрецедентне падіння рівня довіри українців до вітчизняних ЗМІ — більше половини аудиторії їм не довіряє.

«Така робота медіа призводить до недовіри населення. Люди не дурні, якщо медіа працюють неякісно, люди це бачать, реагують відповідно», — вважає керівник АУП.

Олена Голуб висловила думку, що зменшенню довіри сприяє дезінформація, яку поширюють російські медіа — на їхньому прикладі українські громадяни побачили, як ЗМІ можуть брехати.

Учасники конференції визнали, що багатьом ЗМІ слід переосмислити свою редакційну політику, а медіаорганізації повинні знаходити шляхи донесення результатів моніторингів ЗМІ до ширшої аудиторії й сприяти розвитку медіаграмотності українців.