Сьогодні ГО «Телекритика» представила результати моніторингів новин «UA:Першого», «Українського радіо» та 10 обласних філій НТКУ у передвиборчий період. Моніторинг проводився  в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні»,  що фінансується Європейським Союзом та Радою Європи. 

 Ефір «Українського радіо» моніторився вперше. Як засвідчили результати, головна проблема тут -  порушення стандарту балансу та повноти інформації. Окрім порушення балансу (як правило, на користь влади),   моніторинг зафіксував наявність великої кількості оціночних суджень. Ці ж проблеми притаманні і новинам «UA: Першого».

Моніторинг підсумкових випусків новин «Українського радіо» і  «UA:Першого», здійснювався  у вересні упродовж двох тижнів, з 7 по 11 (перша хвиля) та 21-26 (друга хвиля – див. тут і тут). Моніторились випуски о 21.00 «UA:Першого» та о 20.00 «Українського радіо» (друга хвиля  - о 23.00).  

У новинах «Українського радіо» у тиждень з 7-11 вересня 92% сюжетів були із порушенням стандарту балансу і 100% - із порушенням стандарту повноти. У тиждень 21-25 вересня показники дещо покращилися: уже 83% сюжетів були із порушенням цих стандартів. (див. інфографіку).

 В новинах «UA:Першого» журналісти найменше дотримувалися стандарту повноти інформації. У тиждень з 7-11 вересня 94% сюжетів були із порушенням цього стандарту, у тиждень 21-25 вересня – 70%. Також у новинах телеканалу є проблеми із відокремленням фактів від думок: 69% новинних сюжетів із порушенням цього стандарту виявили експерти під час першої хвилі моніторингу і 52% - під час другої (див. інфографіку).

Як зазначила Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Телекритика», хоч порушення стандартів наявні на «UA:Першому», проте з початком реформування «Першого національного» тут простежується суттєве підвищення стандартів.

 «Коли ми порівнюємо результати моніторингів приватних телеканалів та державних  (які плавно переходять у суспільні), ми бачимо різницю. Ми б хотіли, щоб суспільний мовник був тим, хто задає якість стандартів в інформаційному полі, - зазначила пані Дуцик. – Позитивна зміна ще й тому, що ми маємо фідбек від журналістів. Після вересневих хвиль моніторингу, нам пишуть і дзвонять з телекомпаній – в чомусь ми дискутуємо, але важливий сам процес обговорення».

 Діана Дуцик

На заході була присутня заступниця генерального директора інформаційного мовлення «Українського радіо» Оксана Маловічко. Вона зазначила, що з одного боку, команду радіо зацікавило, що вперше за 25 років їх ефіри стали предметом моніторингу, оскільки журналісти потребують професійної розмови про їх роботу. З іншого боку, пані Маловічко вказала на недоліки, які, на її думку, присутні у моніторингу: «Вказано, що проводився моніторинг підсумкових новин, хоча насправді моніторився лише один випуск, який є звичайним і триває лише 9 хвилин – то ж про яку повноту інформації можна говорити?»

Також Оксана Маловічко сказала, що неправильно, коли моніторщик розглядає синонімічний ряд до слово «повідомив» як оціночні судження («наголосив», «підкреслив», «нагадав»). Голова правління ГО «Телекритика» Наталя Лигачова погодилась, що деякі аспекти методології моніторингу треба обговорити, однак стандарти новин мають дотримуватися у всіх випусках, незалежно від того, підсумковий він чи звичайний. 

Дарія Юровська, заступниця генерального директора «UA:Першого», навпаки, зауважила, що не треба змінювати критеріїв моніторингу: «Якщо ми хочемо побудувати суспільний мовник, який буде задавати тон медіасередовищу, ми маємо поставити собі  максимально високу планку. І навіть якщо я не згодна з якимись критеріями, в жодному випадку не змінюйте їх».

 Пані Юровська пояснила, що дотримуватись стандартів повноти та балансу буває складно, оскільки потрібен час, щоб зібрати усі точки зору – однак це не може бути виправданням.  Розповідаючи про процес підвищення стандартів на першому каналі, вона сказала, що найлегше було позбутись джинси: «Щоб позбавитись джинси, її просто не треба було робити».  

 Дарія Юровська

Наталя Лигачова наголосила, що тенденції на суспільному мовнику радують, оскільки це формування альтернативи новинам на олігархічних телеканалах. Зараз, у передвиборчий період, можна побачити, що змінилось в українському медіапросторі після Майдану.  «Що змінилось, так це повернувся  зовнішній плюралізм – це те, що спостерігалось в часи правління Ющенка, і чого  не було в часи Януоквича – різні телеканали відстоюють інтереси різних політичних сил. Більше того, зараз на деяких телеканалах може звучати критика президента, чого не було в період Януковича. Хоча вона й значно м’якіша, ніж критика уряду». 

Водночас більшість проблем інформаційного простору залишаються актуальними й нині. Це, перш за все, стара,  повністю олігархічна природа медіавласності, сказала пані Лигачова: «Тож дещо навіть стало гірше – канали відкинули навіть формальне дотримання балансу. Режиму Януковича доводилось хоча б перед Заходом робити вигляд, що є якийсь баланс. Зараз кожен телеканал піарить інтереси своїх власників, та займається чорним піаром проти опонентів власників, не дотримуючись навіть формальних ознак дотримання стандартів».

 Наталя Лигачова

 Пані Лигачова зауважила, що ці тенденції свідчать про слабкість спротиву з боку журналістських колективів – у них зараз більше шансів отримати підтримку суспільства, громадських організацій щодо можливостей  впливати на редакційну політику своїх ЗМІ, брати участь в  удосконаленні системи саморегуляції в медіа. Проти журналісти ними не користуються.  «І що найбільш викликає тривогу, що часто така поблажливість до «побажань» власників виправдовується патріотичною позицією щодо подій, пов’язаних з агресією Росії. Тобто раніше журналісти хоча б не мали можливості “красиво» пояснити власний конформізм щодо недотримання стандартів професії. А зараз вони цим активно користуються, використовуючи гучні слова»,  - акцентувала Наталія Лигачова.

 Окремо мова йшла про дотримання стандартів на регіональних філіях НТКУ. Команда експертів ГО «Телекритика» у вересні упродовж двох тижнів, з 7 по 11 (перша хвиля) та 21-25 (друга хвиля) здійснювала моніторинг новин 10 обласних державних телерадіокомпаній Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернівецької областей.

Як зазначила Антоніна Мніх, експерт ГО «Телекритика», основними проблемами регіональних мовників лишається «паркет» та провладна «джинса». Також є проблема з дотриманням стандарту оперативності (що відрізняє регіональні мовники від загальнонаціональних). «Часто журналісти намагаються закамуфлювати, що подають новини другої свіжості, зазначають, що це відбулось “днями”, хоча насправді подія мала місце тиждень тому, - пояснила пані Мніх. – Особливо це стосується новин, які містять ознаки замовності. Так, у Полтавської філії вийшов сюжет про з’їзд Блоку Петра Порошенка майже через тиждень після ньго».

 Антоніна Мніх

Діана Дуцик додала, що як для центральних телерадіоканалів, так і обласних, характерне посилання на цитати у Фейсбуку та апеляція до абстрактних джерел інформації: «як заявляють міністри», «як кажуть» тощо. 

Загалом, середньозважений показник умовної джинси в новинах зазначених обласних каналів становив 16,6% під час першої хвилі і 18,7% - під час другої. Найменша кількість матеріалів з ознаками замовності виявлена у новинах Сумської ОДТРК – відповідно, жодного такого сюжету під час першої хвилі, 1 «паркетний»  – під час другої. Помірно низький відсоток у харків’ян (15% і 8% відповідно) і 6-7% - під час першої хвилі в новинах Запорізької та Чернівецької ОДТРК. У решти телекомпаній кількість новин, які викликали зауваження експертів стосовно ймовірної замовності,  коливалась від 12 до 33%. Найгірші показники першого моніторингового тижня показала Полтавська телекомпанія (30%), другого тижня – Одеська (33%).

 Як пояснила Антоніна Мніх, більшість матеріалів з ознаками замовності мали політичну складову. Якщо в період з 7 по 11 вересня превалював так званий «паркет» (сюжети про протокольні заходи влади, в яких не міститься суспільно значимої інформації), то під час другої хвилі моніторингу з’явилася значна кількість новин, які слугували промоціям політичних партій та кандидатів до органів місцевого самоврядування і на посади міських голів. Більшість матеріалів з ознаками замовності були на користь кандидатів від БПП «Солідарність».  Під час першої хвилі експерти все ж зауважили прояв симпатій дніпропетровських телевізійників до тамтешніх тоді ще потенційних кандидатів на посаду міського голови Максима Курячого (БПП) та Олександра Вілкула (Опозиційний блок). Полтавчани пропіарили спортмайданчики від Костянтина Живаго, волиняни «засвітили» у новинах позапарламентські діяння Ігоря Гузя («Народний фронт») та Дмитра Лубінця (БПП), а вінничани чи не щодня демонстрували сюжети, в яких фігурує місцева громадська діячка Людмила Станіславенко (нині кандидат в депутати від облради від БПП).

 Ще одна тенденція: канали або не висвітлюють місцеві політичні процеси взагалі, або роблять це дуже незграбно. «На деяких регіональних мовниках ми бачимо покращення в стандартах, але вони ще не можуть вийти з тієї колишньої матриці, - зазначає Антоніна Мніх. -  Є багато сюжетів про діяльність місцевої влади, яка не містить суспільної значимої складової – є сама новина з наради, але в ній не розгортається проблематика, якої ця нарада стосувалась».

 У прес-конференції взяв участь Микола Чернотицький, генеральний директор Сумської ОДТРК, яка, як було зазначено, демонструє найвищі стандарти серед філій НТКУ. Він розповів, що складова успіху – це «буфер» між телекомпанією та місцевою владою – медіаекспертна рада, яка дивиться випуски новин і вказує на недоліки. «Якщо рада помітить, що в новинах щось не так, про це відразу усім стане відомо – і влада знає, що це матиме негативні наслідки», - зазначив пан Чернотицький.

Микола Чернотицький

Більшість працівників– молодь, багато хто нещодавно закінчив навчання. Нещодавно для працівників був проведений тренінг від медіаекспертів Олександра Макаренка та Ігоря Куляса – про професійні стандарти та правила  репортажу. «Це призвело до змін у виробництві новин, змусило подивитись на новини з іншого боку. Журналісти хочуть вчитись новому, після тренінгу до експертів була черга з кореспондентів, які просили проглянути їх сюжети», - зауважив Микола Чернотицький. 

Фото Максима Лісового