До такої спільної думки дійшли українські та російські журналісти - учасники семінару «Роль засобів масової інформації у запобіганні та боротьбі з пропагандою національної, расової та релігійної ненависті, що представляє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі і насильства», що відбувся 20 жовтня в Женеві під егідою Верховного комісара ООН з прав людини. Участь у семінарі взяли українська та російська делегації, сформовані за сприяння Національної спілки журналістів України, Незалежної медіа-профспілки України і Союзу журналістів РФ.

Наводимо повний текст їхньої спільної заяви:

«Ми, учасники семінару "Роль засобів масової інформації у запобіганні та боротьбі з пропагандою національної, расової та релігійної ненависті, що представляє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі і насильства" в Женеві, 20 жовтня 2015 заявляємо наступне:

Використання "мови ворожнечі" в теле- і радіоефірах, інтернет-виданнях і друкованих ЗМІ обох країн є одним з факторів розпалювання збройного конфлікту на Сході України.

Ми повинні пам'ятати, що будь-яке поширення ідей, заснованих на расовій або етнічній перевазі або ненависті, заборонено в міжнародному праві, так само як і підбурювання до ненависті, неповаги або дискримінації представників окремих груп за ознакою їхньої раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження.

Інструментом розпалювання ворожнечі є не тільки лексика, а й навмисне перекручування фактів і порушення журналістських стандартів.

Ми вважаємо, що у сформованій ситуації представникам ЗМІ категорично неприпустимо виконувати роль "підносників снарядів". Їхнім завданням є максимально повне, точне, чесне і сумлінне інформування суспільства про події.

Журналісти, редактори, власники медіа повинні розуміти, що ярлики, образи, спроби намалювати пояскравіше "образ ворога" не поліпшують взаємини між країнами, не наближають мир, але збільшують прірву між народами, а також прихильниками різних поглядів і переконань.

Незважаючи на складну смугу у взаєминах наших країн, ми закликаємо журналістів залишатися вірними професії, її цінностям, принципам і нормам, прописаним у міжнародних документах та в Кодексах журналістської етики України і РФ.

Докладати зусиль для навчання журналістів, редакторів, операторів, фотографів та інших працівників редакцій етичних принципів поширення інформації, думок чи коментарів, які можуть містити "мову ворожнечі" або інші форми дискримінації.

Закликаємо національні органи саморегулювання медіа оперативно реагувати на публікації, що містять ворожу лексику, дискримінацію та нетерпимість».

Як зауважила учасниця семінару, виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик, на цьому заході вперше з російського боку виступив експерт, який називав пропаганду пропагандою, до того ж – без гордості (як це роблять кремлівські пропагандисти), а навпаки із жалем. Це був член Суспільної колегії зі скарг на пресу Юрій Казаков.

«Пропаганда є носієм мови ворожнечі», - сказав він. Експерт говорив про пропаганду з дискримінуючими ознаками, яка використовує образ ворога; про дегуманізацію образу ворога; про мову ворожнечі, яка виходить далеко за лінгвістичні межі. «Спецпропаганда, спрямована на власне населення, – ще більш страшне явище, оскільки населення не вміє захищатися. Зашореність зростає, населення не хоче рахуватися з гуманістичними цінностями», - вважає російський експерт.

На думку пана Казакова, потрібно вести моніторинг ЗМІ на предмет пропаганди та мови ворожнечі, але кожен має це робити на своїй території. Діана Дуцик не погоджується з такою пропозицією. «Не можу погодитись, бо російські телеканали до цього часу впливають на українську аудиторію (ГО "Телекритика" вже писала, що в прикордонних областях є цілі райони, де відсутній доступ до українських каналів, натомість є доступ до російських)», - пояснила вона.

Під час семінару в Женеві медійники з України та Росії виступили із оглядом законодавчої бази своїх країн, яка регулює правові та етичні норми в журналістиці, а також проаналізували ситуацію з «мовою ворожнечі» у своєму інформаційному середовищі. Для журналістів із презентацією власного досвіду подолання проблеми «мови ворожнечі» в медіа виступили експерти з Іспанії та Норвегії, а також представники Європейської комісії проти расизму і нетерпимості Ради Європи й Секції з недопущення расової дискримінації Управління Верховного комісара з прав людини ООН.