Про це він сказав 1 жовтня під час панельної дискусії на конференції «Інформаційна політика в умовах кризи: як забезпечити національну безпеку, зберігаючи гарантії прав людини та демократичних свобод?», яку організував Координатор проектів ОБСЄ в Україні.

Виступ Романа Шутова стосувався досягнень у боротьбі з російською інформаційною агресією двох секторів – громадських організацій та держави з початку 2014 року.

«Говорячи про те, що більш ефективне – громадські ініціативи чи державна політика – хочеться, щоб однаково активним було і те, й інше. Потрібна синергія і співпраця. Може, хтось зі мною не погодиться, але зараз в Україні відбувається безпрецедентний рівень співпраці між громадянським суспільством і урядом конкретно в протидії пропаганді. Але хочеться, щоб цього було ще більше і ми максимально ефективно використовували напрацювання один одного», - зазначив програмний директор ГО «Телекритика».

Серед громадських організацій, які займаються протидією російській пропаганді спікер виділив StopFake, яка з початку 2014 року зібрала величезний масив прикладів брехні російських ЗМІ і продовжує це робити дотепер. Також починаючи з 20 лютого ГО «Телекритика» готує щомісяця один-два моніторинги російських ЗМІ, у яких окреслюються тенденції російської пропаганди, називаються її агенти, основні меседжі, міфи, а також пропонуються шляхи вирішення проблеми. Він нагадав, що ГО «Телекритика» за результатами круглого столу виробила рекомендації з протидії російській пропаганді, також спільно з КМІС провела оцінку наслідків інформаційної агресії Росії та підготувала аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії».

Крім того важливу роль у боротьбі з пропагандою, на думку експерта, відіграє група «Інформаційний спротив», надаючи оперативну інформацію з місця подій та якісну аналітику, чим спростовує не лише слова російських ЗМІ, а й інколи недостовірну інформацію, яку надають українські відомства. Роман Шутов відзначив також досягнення «Громадського радіо», яке виробляє кілька програм насамперед для аудиторії, яка живе на окупованій частині Донецької та Луганської областей та в Криму.

«З цього можна зробити висновок, що у кризовій ситуації громадянське суспільство може закрити собою ключові фронти робіт, але оскільки кількість цих ініціатив зростає – це є загрозою зникнення синергії і переходу в хаос, втрачається комунікація, відбувається дублювання зусиль. Бракує узгодження дій», - зазначив пан Шутов.

Серед досягнень у державній політиці експерт виділив обмеження мовлення російських телеканалів, а також показу російського кінопродукту, та кілька ініціатив Міністерства інформаційної політики: робота з відновлення мовлення українських мовників на Донбас та Крим, інформаційна підтримка військових.

«Всі ці дії мають свої позитивні результати. Скажімо, в 3-4 рази зменшився обсяг російського телепродукту на українських каналах, хоча 12% українців згідно з дослідженням «Телекритики» та КМІС, все ще дивляться російське ТБ хоча б раз на тиждень. Однак варто відзначити, що заборони в законодавчому полі не є чітко визначеними, а тому їх легко обійти, крім того, немає дієвого інструменту притягнення порушників до відповідальності», - вважає Роман Шутов.

На його думку, політика заборон може принести позитивний результат лише в короткотерміновій перспективі. А для довгострокової дієвою є насамперед політика стимулів: вироблення власного інформаційного продукту, а також трансляція контенту іноземного, але не російського виробництва.

«Державні рішення мають ґрунтуватися не на політичній волі, а на аналізі проблеми і розумінні потреб. Натомість в Україні часто практикується підхід: а давайте зробимо ось це, без розуміння чіткої мети такого кроку, планування, стратегії. Цього потрібно уникати», - додав пан Шутов.