Для інформаційної безпеки країни важливо зрозуміти, що і як висвітлюють українські медіа і які чинники при цьому на них впливають. Щоби бодай частково зрозуміти мас-медійні настрої, Інститут масової інформації проаналізував, як інтернет-ЗМІ висвітлювали в липні три ключові теми.

На думку експертів, цими темами стали річниця катастрофи малайзійського «Боїнга», діяльність голови одеської ОДА Михаїла Саакашвілі та події навколо «Правого сектора» в Мукачевому.

Солідарність в оцінці ситуації з Боїнгом

Найбільш об’єктивно з трьох представлених тем українські інтернет-ЗМІ висвітлили річницю падіння малайзійського «Боїнга». За висвітлення цієї теми видання отримали 5,5 бала із шести максимальних. На думку експерта ІМІ Романа Кабачія: «Скоріше за все, це відбувається тому, що здебільшого новини походили з-за кордону, вони були чітко збалансованими. Окрім того, обставини падіння літака — попри те, що офіційні звіти не оприлюднені — більш-менш уже відомі».

Найкраще цю тему висвітлили: УНІАН (5,7 бала з шести можливих), «Ліга» (5,6 бала), «Українська правда» (5,5 бала).

Особливу увагу в межах цієї теми приділили ініціативі ООН щодо створення міжнародного трибуналу по MH-17 та вето, накладеному на цю пропозицію Росією:

• П'ять країн звернулися до РБ ООН з проханням створити трибунал по MH-17 («Українська правда»);
• П'ять країн попросили Радбез ООН створити трибунал щодо збитого «Боїнга»   (Lb.ua);
• Порошенко виступив за створення трибуналу щодо катастрофи «Боїнга» (Lb.ua);
• Рада Безпеки ООН узгодила статут трибуналу щодо МН17 (Lb.ua);
• Ініціатива щодо міжнародного трибуналу передчасна — Пєсков («Українська правда»);
• Путін розказав прем'єру Нідерландів, що трибунал щодо Боїнгу непотрібний («Укрінформ»);
• Крушение Boeing-777: у российского МИДа случилась очередная истерика («Обозреватель»).

А також висновкам міжнародних комісій та українських слідчих органів щодо трагедії:

• CNN: голландські слідчі визнали провину бойовиків у катастрофі рейсу MH17 (Lb.ua);
  • Нідерланди довели, що MH17 збили бойовики — CNN («Українська правда»);
  • СБУ все відомо про «Бук», із якого сепаратисти збили «Боїнг» («Укрінформ»).

 Окрім цього, обговорили позов до Ігоря Стрєлкова сімей постраждалих внаслідок катастрофи:

• Родичі жертв збитого «Боїнга» подали позов до Стрєлкова на $900 млн (Lb.ua);
• Сім'ї загиблих з «Боїнга» вимагають у Гіркіна $900 мільйонів («Укрінформ»);

 і для балансу Укрінформ подав реакцію самого Гіркіна-Стрелкова:

• Гіркіна непокоїть не позов щодо МН17, а «обліко морале» британців («Укрінформ»).

Найменше — 5 балів — отримав «Обозреватель», оскільки новини подавались однобоко і з оціночними судженнями, були присвячені здебільшого Росії:

• Крушение Boeing-777: у российского МИДа случилась очередная истерика;
• В Следкоме России выдумали новую версию крушения Боинга над Донбассом;
• Кремль открестился от заявлений СМИ о сбитом террористами «Боинге»;
• За сбитый «Боинг» Путину «светит» 300 лет тюрьмы.

Позицію Росії щодо вето на створення міжнародного трибуналу по катастрофі не подано, й тому їхня мотивація незрозуміла, але, зрозуміло, це обумовлено відсутністю цієї інформації загалом.

Хто достукався до ЗМІ, того й правда

Висвітлення теми про події в Мукачевому було оцінено в середньому на 4,8 бала з шести максимальних. У висвітленні мукачівського конфлікту та його наслідків помітним був дисбаланс на користь позиції влади. Але він, імовірно, склався об’єктивно, оскільки остання створювала більше інформаційних приводів, аніж «Правий сектор», тож інформаційна картина виглядала дещо незбалансованою.

Медіаексперт Роман Кабачій пов’язує це з тим, що на самому початку подій у Мукачевому не були присутні журналісти загальнонаціональних ЗМІ, і вони змушені були швидше транслювати висловлювання політиків/чиновників, так чи інакше пов’язаних у конфлікті з якоюсь зі сторін. «Незважаючи на гарячі обставини і велику кількість новин (особливо на УНІАНі, на якому за понеділок-вівторок 13-14 липня було подано кілька десятків новин по темі), ситуація висвітлювалася хаотично й нерівномірно», — вважає експерт.

ЗМІ у висвітленні цього питання знову здебільшого були схожі на ретрансляторів інформації як влади:

• В МВД рассказали неудобную правду о лидере закарпатского «Правого сектора» («Обозреватель»);
• Порошенко о бойне в Мукачево: это дискредитация настоящих патриотов («Обозреватель»);
• Шестирічного хлопчика взяли у заручники бійці «Правого сектора» — МВС («Укрінформ»);

 так і «Правого сектору»:

• Перестрілка в Мукачевому — «Правий сектор» озвучив свою версію («Укрінформ»);
• В «Правом секторе» по-своему объяснили ситуацию с мальчиком-заложником («Обозреватель»).

Натомість експертної оцінки та прогнозування наслідків не було взагалі. Бракувало також матеріалів, генерованих самими журналістами, зате була навала прес-релізів і заяв представників влади і «Правого сектору».

Найкраще означену тему висвітлила «Українська правда», яка отримала 5,4 бала з шести можливих. Найбільше порушень у висвітленні мукачівських подій стосувалися стандарту оперативності, тобто в деяких новинах не було названо точної дати події. Це стосується й сайту «Укрінформ», що за висвітлення мукачівських подій отримав 5,1 бала.

УНІАН отримав 5 балів. По 4,7 бала отримали «Обозреватель» та «Ліга». Найгірше мукачівську тему було висвітлено на сайті LB.ua, якому експерти поставили лише 3,7 бала. На цьому ресурсі не завжди чітко вказувалися джерела інформації, а саму інформацію було подано неповно.

«Лівий берег» грішить відтворенням меседжів від творців інформприводів, але також має певні проблеми щодо віднесення матеріалів до категорій новин, статей та блогів, вважає юрист ІМІ Роман Головенко: «Наприклад, матеріал Олега Покальчука щодо подій в Мукачевому та “Правого сектора” розміщено як статтю, а не блог; при цьому, хоча пан Покальчук і є відомим соціальним психологом, але від недавнього часу також загальновідомо, що він є прихильником партії “Укроп”, близької до “Правого сектора”. Нічого дивного, що його стаття (розміщена в рубриці “Суспільство”, а не блозі або рубриці, до прикладу, “Точка зору”) не виглядає цілком безсторонньою».

Саакашвілі VS ресурси Коломойського

Однією з найгучніших тем липня в інформаційній сфері України стало призначення екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі на посаду голови Одеської облдержадміністрації. Нас ця тема зацікавила ще й тим, що ініціатива Президента стимулювала й перерозподіл впливів у регіоні.

Приміром, УНІАН, як сайт, що входить до медіахолдингу, який належить Ігорю Коломойському, акцентував увагу на нібито негативних сторонах діяльності Саакашвілі: прокол новопризаченої заступниці Саакашвілі Марії Гайдар виноситься в заголовок як «Питання про те, з ким воює Україна, загнало у глухий кут нового заступника Саакашвілі» (так само й «У Росії нового заступника Саакашвілі запідозрили у державній зраді»).

Показову новину з сайту УНІАН було побудовано на основі фейсбук-допису директора МАУ Арона Майберга (другим співвласником цієї авіакомпанії є Коломойський), який натякнув, що глава ОДА в Одесі занадто часто літає бюджетним коштом. Все це вказує на певну заангажованість редакційної політики видання — очевидно, що УНІАН перебуває під впливом позиції свого власника, який має політичні й комерційні інтереси в регіоні й конфліктує з грузинським експатом.

Висвітлення цієї теми набрало найменший середній бал в інтернет-виданнях — всього 4,6 бала. Загалом інформація характеризувалася описом подій або ретрансляцією заяв посадових осіб, без заглиблення в контекст (були проблеми з балансом, оцінкою дій учасників та ін.). Практично не залучалися коментарі експертів щодо подій на Одещині. Це помітно на прикладі висвітлення діяльності Саакашвілі, який виявляє значну активність, але залишаються питання щодо правомірності певних його дій, їхньої сумісності з компетенцією голови ОДА. Це показово демонструє новина «Саакашвили решил легализовать казино в Одессе», яку републікували багато сайтів, і жоден не дав інформації про те, що таке рішення є поза компетенцією глави ОДА.

Практично всі сайти помилково називали Саакашвілі «губернатором», що є також порушенням стандарту точності. В Україні немає такої посади, як губернатор, і навіть за визначенням Вікіпедії, функції голів обласних державних адміністрацій не відповідають — за визначенням — функціям губернаторів.

Фейк, що став новиною

Практично всі сайти, які моніторив ІМІ, повідомили, що в команду Саакашвілі увійде скандальний екс-міністр екології Ігор Шевченко. Інформація про це розповсюджувалася з посиланням на фейсбук екс-міністра, без подання позиції або коментарів від самого Саакашвілі. Згодом голова Одеської ОДА заявив, що Шевченко в нього не працює. Неперевірену інформацію подали:

• Звільнений через скандал Шевченко заявив, що працюватиме у Саакашвілі («Українська правда»);
• Екс-міністр екології стане позаштатним радником Саакашвілі (УНІАН);
• Саакашвілі взяв у радники екс-міністра екології («Укрінформ»);
• Екс-міністр екології стане радником Саакашвілі (Lb.ua).

Склалося враження, що таким чином пан Шевченко зманіпулював ЗМІ, а медіа піддалися.

Найкраще цю тему висвітлили LB.ua та «Ліга», які отримали, відповідно, 5,1 та 5 балів.

4,8 бала отримала «Українська правда». 4,4 — «Укрінформ». УНІАН — 4,2, а найгірші бали у висвітленні цієї теми в «Обозревателя»: 4 бала з шести.

****

Українські інтернет-ЗМІ мало генерують власних новин, а здебільшого ретранслюють позиції сторін конфлікту, причому абсолютно не намагаються досягти балансу поглядів. У виграшній ситуації виявляється сторона, котра генерує більше новин. Окрім цього в ситуації, коли ЗМІ не здатні виходити на самоокупність, власники медіа активно впливають на контент підконтрольних ЗМІ. І з нашого аналізу випливає, що редакційна політика визначається більшою мірою позицією медіавласника.