Жінко, будь красивою і «не умничай»

Жінко, будь красивою і «не умничай»

10:15,
23 Грудня 2014
10001

Жінко, будь красивою і «не умничай»

10:15,
23 Грудня 2014
10001
Жінко, будь красивою і «не умничай»
Жінко, будь красивою і «не умничай»
Українські ЗМІ відображають і підсилюють гендерні стереотипи. Жінці виділяють місце переважно «на кухні»: лайф-сторі про сім’ю й дітей, матеріали про красу, моду, рідше про медицину та освіту. Та особливо негативне враження справило висвітлення теми новообраних народних депутаток.

Українські ЗМІ відображають і підсилюють гендерні стереотипи. Результати річного моніторингу дотримання гендерного балансу в українських друкованих та інтернет-виданнях, здійсненого ІМІ, відповіли нашим песимістичним очікуванням. Загалом жінки виступають героїнями лише в кожному четвертому матеріалі, а експертками — лише в кожному п’ятому. Причому й тут жінці виділяють місце переважно «на кухні»: лайф-сторі про сім’ю й дітей, матеріали про красу, моду, рідше про медицину та освіту.

«10 проверенных способов, как покорить мужчину» — заголовок публікації в одному з популярних інтернет-видань. Щоб ви не сумнівалися в прекрасності й корисності цього матеріалу — ось заголовки підпунктів: «Будьте красивой; Будьте ухоженной; Не умничайте». Звісно, таких публікацій у «серйозних» ЗМІ не знайти. Але загалом ситуація така ж: «серйозні» теми, як-от економіка, політика, право тощо — не жіноча справа, на думку більшості редакцій.

Тема гендерної рівності серед журналістів часто вважається маргінальною, тим більше зараз, під час війни, коли в нас купа інших проблем. Проте демократія й гендерна рівність тісно пов’язані і доповнюють одна одну. Про це, зокрема, йдеться в рекомендаціях Ради Європи: «Так само гендерна рівність пов'язана зі свободою ЗМІ (у тому числі й редакторською свободою). Медіа можуть як перешкоджати структурним змінам, спрямованим на досягнення гендерної рівності, так і прискорювати ці зміни. ЗМІ повинні відчувати відповідальність (як елемент реалізації саморегуляції)».

Саморегуляцію ЗМІ, в тому числі щодо питань журналістських стандартів, серед яких, на думку медіаекспертів ІМІ, й дотримання гендерного балансу, потрібно запускати невідкладно. Якщо цього не робитимуть журналісти — візьметься держава, як вона зараз намагається з «міністерством правди».

Моніторинг ІМІ показує особливо велику кількість сексистських матеріалів в інтернеті. Наприклад, уже згадані публікації, де жінкам радять, як поводитися з чоловіками, де жінка позиціонується виключно як механізм задоволення для чоловіків: будь красивою і «не умничай». «Але найбільше нас вразило, як висвітлювали тему новообраних народних депутаток, — каже експертка ІМІ Олена Голуб. — Лише приблизно кожен десятий матеріал стосувався того, що жінки-депутатки робитимуть у парламенті, їхніх професійних якостей тощо. Все решта — в чому вони були вдягнуті, від яких фірм сукні, які зачіски, наскільки дорогі прикраси тощо».

Із тим, що роль жінок у політиці в українських медіа висвітлюється дуже стереотипно, погодились усі учасники круглого столу «Жінки і ЗМІ», що відбувся нещодавно в Києві. Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина зауважила: до них часто звертаються жінки-політики зі скаргами, що журналісти акцентують увагу не на їхніх професійних якостях, а лише на тому, в якому магазині вони купували свій одяг тощо: «Це справді велика проблема стереотипного висвітлення в медіа. Так, зустрічають людину по одягу, але ж є продовження цієї фрази — проводжають за розумом. Тому навіть якщо ЗМІ пишуть про одяг жінок-політиків, то все-таки основний акцент і заключний мав би бути на тому, який внесок вони роблять у життя суспільства».

Дотримання гендерного балансу в ЗМІ, відсутність дискримінації та сексизму — один із важливих принципів роботи західних медіа. До цього, зокрема, закликає Парламентська асамблея Ради Європи. В одній із її резолюцій (№1751 (2010) від 25 червня 2010 р.) йдеться про те, що використання гендерних стереотипів у ЗМІ має нищівний вплив на формування суспільної думки, особливо серед молоді: «Вони [сексистські стереотипи] встановлюють спрощену та карикатурну модель відносин між чоловіком і жінкою, легітимізують повсякденний сексизм, дискримінацію та засноване на статі насильство».

У ПАРЄ переконані, що ЗМІ як один зі стрижнів демократії несуть особливу відповідальність за повагу до людської гідності, боротьбу з усіма видами дискримінації та рівність між жінками й чоловіками. Одним із їхніх наполегливих закликів до ЗМІ є сприяти збалансованому представництву жінок і чоловіків у ЗМІ та їх нестереотипному зображенню.

Перший секретар Посольства Королівства Нідерландів в Україні Марися Пехачик зазначає, що процес досягнення рівності чоловіків і жінок у Європі триває, але він досить повільний: «У Європейському парламенті в 1979 році було 16% жінок, а сьогодні — 36%. У національних парламентах Європи найбільше жінок у Швеції (45%), Фінляндії (43%), Данії та Нідерландах (по 39%). Ці процеси проходять дуже повільно і потребують не лише сильних жінок, а й сильних чоловіків, які б могли поступитися деякими речами». На думку пані Пехачек, українським ЗМІ варто показувати більше історій сучасних українських жінок, їхньої участі у вирішенні конфлікту на сході країни.

«ЗМІ — один із ключових моментів тих комплексних змін, які мають відбутися як у соціально-економічних, політичних, культурних сферах нашої країни, так і в головах людей», — переконанавиконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Адже в країнах, де жінки відіграють важливу роль у соціальному й політичному житті, економічний розвиток є високим.

У тому, що головну роль у цьому процесі має виконувати саморегуляція, переконана директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М'ясникова: «Якщо є жінка-експерт у певній сфері — потрібно її знайти й запросити. Про проблему гендерної нерівності потрібно більше говорити журналістам, бо вони самі не замислюються про це, тому й не вважають це проблемою для суспільства».

Як наголосила пані М'ясникова, в Україні потрібно змінювати соціальне сприйняття жінки: «Перше, що в мами питають про дочку — чи вийшла заміж. Це вже великий пласт проблеми. Потрібно змінювати сприйняття соціальної ролі жінки, і в цьому велика роль медіа».

Законодавство в Україні не є досконалим, проте цілком дозволяє стати на курс забезпечення гендерної рівності, вважає медіаюрист ІМІ Максим Ратушний. Однак у діяльності ЗМІ ключовим питанням залишається підвищення рівня саморегуляції. «Всі рекомендації, думки та ідеї у сфері забезпечення гендерної рівності спрямовані на активізацію саморегулювання з боку ЗМІ. І, як наслідок, пропонується боротися з дискримінацією, сексизмом та гендерною нерівністю в більшій мірі шляхом просвітництва. Тобто боротьба з проблемою має вестить не "зверху-вниз", а навпаки "з низів"», — вважає юрист.

Шлях України до демократії потребує комплексних змін, і однією з них є досягнення рівності між чоловіками та жінками: рівність кар'єрних можливостей, гідної оплати праці, нестереотипного ставлення з боку суспільства. І щоразу, пишучи статтю, новину чи готуючи сюжет, журналісти мають нехай маленьку, але можливість зробити свій внесок.

Ірина Чулівська, ІМІ

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот kp.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду