Геннадій Дерев’янчук говорить, що НЕК відкрита як для юридичних осіб, так і для звичайних громадян, які прагнуть поскаржитися на те, що їх обурило в телеефірі чи на рекламних носіях.

- Ми розглядаємо готовий інтелектуальний продукт. Якщо мова, наприклад, про рекламу, то ті, хто звертається, мають указати, де вона розміщена (адреса, якщо це білборд чи лайтбокс тощо). Якщо мова про телерекламу, то не зайвим буде передати її у запису. Це ж стосується й фільмів чи програм. Але ж ми розуміємо, що не завжди людина може записати саму передачу чи фільм, адже може не опинитися DVD-рекордерапід рукою. Тоді ми звертаємося на телеканал із проханням надати той продукт, що здався сумнівним для якоїсь людини, зачепив її почуття.

- І телеканали надають відео?

- Згідно законодавства ми можемо отримати копію того, що транслювалося, тільки упродовж 14 днів із моменту показу. На 15-й день (і я вважаю, що телевізійники це дуже серйозно пролобіювали свого часу) телеканал може відмовити нам у наданні відео.

Для прикладу, ви у п’ятницю подивилися фільм, який вас обурив. Поки ви обмінялися враженнями із друзями, знайомими, ріднею, поки склали листа та надіслали, пройшов час. А ще потрібен час на те, щоби лист потрапив на стіл у канцелярії, його «розписали» на когось із комісії… Окрім цього, ми ще маємо звернутися до каналу на офіційному бланку. На це також потрібен час. І в цьому механізмі є дуже серйозна блокада. Для людей. Але всі запити, що надійшли до нас, ми розглядаємо.

- Комісія звертається щодо експертизи до сторонніх організацій чи проводить дослідження продукту власними силами, особливо зважаючи на те, що до складу комісії входять понад три десятки людей?

- Якщо рішення однозначне, то додаткових експертиз не потрібно. Приклад ‑ реклама «Даю до 15 разів у розстрочку». Але є інші випадки, коли ми розуміємо, що справа може дійти до суду. Тоді залучаємо не лише наших експертів. Як у випадку із «Південним парком» чи «Хостелом». Ми звертаємося до інститутів, що займаються психологією, до медичних установ, що спеціалізуються на психіатрії. Якщо потрібно, то залучаємо і співробітників інститутів, що займаються історією чи літературою тощо.

- Ви співпрацюєте з ними на постійній основі чи щоразу обираєте нових експертів?

- Із багатьма з них ми працюємо за системою меморандумів. Але трапляються випадки, коли потрібні експерти з якихось вузьких питань. Тоді доводиться шукати. Нам можуть допомагати й інші держустанови. Наприклад, ми звертаємося до Державного комітету України у справах національностей та релігій, а вони відповідають, що самі не можуть допомогти, а радять звернутися до такої-то установи. Бувають випадки, коли ми звертаємося й до судових експертів.

- Експертиза проводиться на платній основі?

- Ні, кошти на дослідження не виділяються. Як я вже казав, ми працюємо через меморандуми та угоди. Якщо якісь працівники установ (інститутів, дослідних центрів) є членами комісії, то ми звертаємося до цих установ.

- А членам комісії оплачують їхні експертні висновки?

- З усіх членів комісії лише двоє отримують зарплату. Це голова та заступник голови. Всі інші – академіки Злотник, Попович – працюють на громадських засадах. Наша задача подивитися продукт, вивчити та публічно оцінити.

- Дещо незрозумілими є наслідки діяльності НЕК. З одного боку, комісія ухвалює рішення, з іншого – не має впливу задля перевірки його дотримання.Навіщо тоді потрібне таке рішення?

- Ми прийняли рішення, його мають розглянути. Візьмемо фільм «Південний парк». Цей продукт не повинен транслюватися, але він має прокатне посвідчення. Якийсь бізнесмен його купив. У нас претензій до каналу немає, адже він придбав продукт, що має право на трансляцію в Україні.

Ми робили анкетування в школах. Розробники фільму кажуть, що ця продукція для дорослих. За нашими даними, 70% дітей знають про цей серіал, понад половину з них дивилися його. Тобто він не є продуктом для дорослих. Тому громадяни, які стурбовані тим, що цей серіал транслюється, маючи вже рішення комісії, можуть позиватися до суду. Адже геєм не народжуються, до цього спонукають. Це дуже серйозна проблема.

Втім, якщо в Міністерстві культури ухвалять інше рішення… Мені складно сказати. Ми звернулися до них із запитом, щоб вони переглянули сумнівну серію. Вони переглянули та повідомили, що порушень не вбачають. Але, за нашими висновками, там є елементи дитячої порнографії.

Це вже питання неузгодженості вимог, стандартів або критеріїв, як завгодно можна це називати. Є структури, які зацікавлені в тому, щоб в Україні не було єдиних стандартів. Але ми переконані, що всі регулюючі органи повинні керуватися одними стандартами. Ми розробили такі критерії, але Міністерство юстиції їх не зареєструвало.

Фото: http://glavcom.ua/articles/542.html