Прес-служба Української православної церкви Київського патріархату опублікувала коментар на статтю, розміщену в газеті «Сегодня» в номері від 12 січня 2011 року під назвою «Війна за небеса».

Матеріал Дмитра Короткова є своєрідним відгуком на заяву Патріарха Філарета «про масштабний план з розвалу та знищення Київського Патріархату». У коментарі йдеться про те, що кілька поданих у статті фактів «дають підставу вважати, що викладена в ній лінія невдовзі може бути подана як офіційна реакція».

У Київському Патріархаті оцінили публікацію «Сегодня» як «неофіційну версію» відповіді на заяву Патріарха Філарета та назвали її пропагандистською. Також у прес-службі УПЦ КП наголосили, що в матеріалі «Сегодня» «не представлена альтернативна точка зору на події, подано лише думки тих, хто спростовує заяву Патріарха Філарета».

У коментарі від УПЦ КП зазначається, що стаття газети «Сегодня» містить низку неправдивих фактів та безпідставних оцінок.

«Теза про те, що за Леоніда Кучми Київський Патріархат мав перевагу при відкритті парафій – взагалі може викликати лише гірку посмішку, особливо у тих, хто зіткнувся з такою «перевагою» на практиці», — наголосили в УПЦ КП.

Згідно з твердженням прес-служби Київського Патріархату, у статті є і «традиційна маніпуляція зі статистикою реєстрації парафій, яка відображає кількість паперових статутів, а не реальну підтримку віруючими конфесій».

«Тільки от сучасним неправдомовцям слід пам’ятати про долю своїх радянських попередників та про те, що Бог буде судити неправду, батьком якої є диявол», — попереджають в Київській Патріархії.

Читайте коментар повністю:

Загальноукраїнська газета «Сегодня» в номері від 12 січня 2011 р. опублікувала статтю «Війна за небеса», яка є своєрідним відгуком на Заяву для преси Святійшого Патріарха Філарета. Ця публікація не була би варта особливої уваги, якби не кілька факторів, які дають підставу вважати, що викладена в ній лінія невдовзі може бути подана, як офіційна реакція. Зважаючи на те, що на заяву Предстоятеля Київського Патріархату офіційної реакції досі так і немає, варто розглянути так би мовити «неофіційну версію» відповіді, яку подає «Сегодня» – газета, що контролюється силами, які зараз є при владі.

Отже, сама форма подачі матеріалу має відвертий вигляд пропаганди, а не пошуку правди. Адже у публікації не представлена альтернативна точка зору на події, подано лише думки тих, хто спростовує заяву Патріарха – Василя Анісімова, відомого своєю належністю до крайнього промосковського крила в УПЦ (МП), Юрія Решетнікова, який належить до провладної нині партії ХДС, та політолога Вадима Карасьова, який щонайменше раніше тісно співпрацював з Віктором Балогою – членом діючого Кабінету міністрів. При всій повазі до них та до їхнього права відстоювати свою точку зору на події, незалежними їхні судження назвати не можна. А відсутність у статті альтернативних суджень є явним підтвердженням необ’єктивності публікації в цілому.

Цікавим є підпис до фото Патріарха Філарета і Митрополита Володимира, яке займає значну частину другої шпальти: «Філарет вважає, що митрополит УПЦ Володимир у змові проти нього». З якого доброго дива зроблений цей висновок, який аж ніяк не випливає з тесту заяви Предстоятеля Київського Патріархату? В ній ясно вказано джерело ворожого плану – Москва, її Патріарх Кирил, його оточення. Тому на фото мав би бути саме Московський Патріарх – тоді все було би вірно.

Врізка під назвою «Розкол президентів» взагалі не витримує критики. Без посилання на джерела говориться про якісь «рознарядки Кравчука», за якими нібито було передано Київському Патріархату 300 храмів. Але не вказано, скільки за цей же час було передано УПЦ (МП) – а було передано на порядок більше.

Теза про те, що за Леоніда Кучми Київський Патріархат мав перевагу при відкритті парафій – взагалі може викликати лише гірку посмішку, особливо у тих, хто зіткнувся з такою «перевагою» на практиці. Можливо не за Леоніда Кучми відбувся «кривавий вівторок» – побиття похоронної процесії з тілом Патріарха Володимира (Романюка) 18 липня 1995 р., або замах на вбивство Патріарха Філарета у Маріуполі в квітні 1999 р.? Що ж до підтримки з боку Віктора Ющенка, то вона була в першу чергу на рівні ідей – влада ж не тиснула на священиків УПЦ (МП) з вимогою переходити в Київський Патріархат, а Президент зустрічався зі всіма конфесіями! Якби Віктор Ющенко був ворогом УПЦ (МП) – хіба би ця Церква нагородила його однією зі своїх найвищих відзнак?

Традиційною є і маніпуляція зі статистикою реєстрації парафій, яка відображає кількість паперових статутів, а не реальну підтримку віруючими конфесій. Соціологія ж завжди дає іншу картину – понад 30% населення є прихильниками Київського Патріархату, а біля 20% – Московського. Якщо ж спиратися на статистику зареєстрованих статутів, то її прихильникам треба також визнати й те, що сукупна кількість зареєстрованих протестантських громад наближається до кількості громад УПЦ (МП) – хоча за даними опитувань підтримка протестантизму не перебільшує 3%.

Повертаючись до тексту публікації слід вказати, що Василь Семенович Анісімов в ній як завжди лукавить. Говорячи про вплив висловлювань різних ієрархів, під дією яких, нібито, почався рух в бік від УПЦ КП до УПЦ (МП), він навряд чи зможе пояснити – а чому це відбувається саме зараз, хоча Московський Патріархат веде однакову пропаганду проти Київського з 1992 р.? Чому раніше не дослухалися – а тепер, раптом, почали слухати? Може тому, що ця пропаганда стала підкріплюватися силою влади чи матеріальними заохоченнями? Московська патріархія роками твердить про «масове бажання розкольників повернутися в канонічну церкву», але на доказ цього може навести лише поодинокі випадки.

Не хотілося би критикувати висловлювання Юрія Решетнікова, особливо знаючи, як журналісти вміють вибирати з багатьох сказаних слів коментарю лише потрібні їм. Проте, написане у газеті змушує пригадати його ж коментар влітку 2009 р., коли він, будучи головою Держкомрелігій, заявив, що візит Московського Патріарха Кирила в Україну «був виключно пастирським, а не політичним», хоча і експерти, і ЗМІ, і громадськість вважали навпаки. Цитовані ж Юрієм Євгеновичем слова Патріарха Філарета насправді вирвані з контексту – Предстоятель дійсно говорив, що зруйнувати Церкву, яку підтримують мільйони українців, неможливо. Але він не говорив, що цього не бажають певні сили і не роблять для цього певних кроків.

Коментар же Вадима Карасьова – ніщо інше, як маніпуляція. Адже лише сліпий не бачить, що зараз влада створює режим сприяння лише одній конфесії, Московському Патріархату. Про яку «рівну конкуренцію» взагалі йде мова?! Коли Президент не зустрічається ні з ким з релігійних діячів, окрім тих, які належать до Московського Патріархату – хіба це рівне ставлення? Коли влада таємно і миттєво реєструє переведення громад Київського Патріархату в Московський, а зворотній процес всіляко затягує – хіба це не протидія Київському Патріархату? Можливо автобуси з паломниками до Києва 28 липня 2010 р. не випускали «перевертні в погонах», а не працівники міліції?

Загалом думка публікації газети «Сегодня» цілком перегукується з традиціями радянської пропаганди: гонінь на релігію немає, якщо кого й саджають – то за антидержавні виступи, храми закривають тому, що віруючі туди не ходять або на прохання робітничих колективів… Все це ми вже проходили.

Тільки от сучасним неправдомовцям слід пам’ятати про долю своїх радянських попередників та про те, що Бог буде судити неправу, батьком якої є диявол.

P. S. На другий день після інавгурації Президента Віктора Януковича «Сегодня» відзначилася брехнею про буженину, яку Патріарх Філарет нібито споживав у піст. Джерелом цих «відомостей» виявилися Дмитро Табачник, депутат-комуніст Голуб та найманий з Москви «політолог» Корнілов. Правда згодом брехня про буженину була спростована, але її залишки досі гуляють мережею, як «доказ». Не дарма ж казав Геббельс – брешіть безупинно, у щось мусять повірити.

«Медіаграмотність» за матеріалами РІСУ