Фейсбук поки що не перевіряє у своїх користувачів документи, але його політика щодо реєстрації виключно під справжнім ім’ям подекуди видається надмірно суворою. Користувачам, зареєстрованим у мережі під псевдонімом, варто готуватись до того, що одного дня вони не знайдуть своєї сторінки в соціальній мережі, а адміністрація у відповідь на скарги запропонує їм перереєструватись під справжніми іменами. Це відповідає філософії творця мережі Марка Цукерберґа, згідно з якою відмова від будь-якої анонімності робить віртуальне середовище кращим.

Саме так сталося, зокрема, з івано-франківським фотографом Ростиславом Шпуком, який багато років виступав у попередньому місці онлайн-дислокації – Livejournal – під ніком if-ro. «Мій акаунт після тижневої email-тяганини поновили, але чомусь мене перейменували з if-ro на якогось паспортоносія», - нарікає він у дописові на своїй фейсбук-сторінці.

Ця ж заборона стосується реєстрації сторінок (pages) – їхня назва має відповідати назві ресурсу, компанії чи організації, яку вони представляють. Про те, що не слід реєструвати організацію як приватного користувача, натомість слід віддати перевагу сторінці, ми вже писали. Ось додатковий аргумент: хоч якою авторитетною є ваша «Українська меритофобська фундація», адміністрація має всі підстави заблокувати її обліковий запис користувача.

Не можна також вставляти в ім’я будь-які додаткові слова чи ніки, як це заведено в багатьох користувачів популярної на пострадянському просторі мережі «Вконтакте». Як зауважує Watcher, цей нюанс важливий для священиків – отцю Амфілохію доведеться згадати світське прізвище й пожертвувати титулом, інакше – бан.

Про те, що хтось зареєстрований не під своїм справжнім ім’ям, адміністрацію зазвичай повідомляють інші користувачі. Чи є псевдонім достатньо антропоморфним, щоб бути справжнім ім’ям, чи ні, адміністрація вирішує на власний розсуд. Для українських користувачів ця проблема може виявитись досить серйозною, позаяк прізвища в нащадків козацького роду трапляються вельми екзотичні. Якби Микола Ге й Іван Ле жили в наш час, їх би точно засуспендили.

Саме так сталося із китайським блогером і дисидентом Чжао Цзинем, який понад десять років виступає під псевдонімом Майкл Енті (Michael Anti, для китайськомовних друзів – Ен Ті). Адміністрація Facebook зажадала від нього використання імені та прізвища, зазначених у його офіційних документах.

Як повідомляє The Guardian, китаєць щиро обурений рішенням соцмережі заблокувати його рахунок на підставі того, що ім’я Майкл Енті – не справжнє. «Це образливо! Вони вважають, що моя наукова й журналістська робота менш реальна, аніж песик Цукерберґа?, - каже він. – Я втратив понад тисячу контактів в усьому світі. Це частина мого життя!». Користування псевдонімами для китайських письменників – тисячолітня традиція; менш давньою, але усталеною практикою для китайців поза рідною країною стало прибирати англосаксонські імена для спілкування з англомовним світом. Зокрема, Цзинь отримав диплом Гарвардського університету саме на ім’я Майкла Енті. До речі, висновок адміністрації, що людина з монголоїдною зовнішністю не може носити подібне ім’я, відгонить расовими упередженнями.

«Це не псевдонім, а професійне ім’я для англомовного світу. У Китаї політика “справжніх імен”, якби її вирішили впровадити, знищила б облікові записи щонайменше половини людей. Це смішно!», - цитує газета китайського  блогера. Фейсбуківській адміністрації слід замислитись над цим, адже компанія не приховує намірів вийти на китайський ринок. Нав’язувати культуру спілкування без масок людям, для яких псевдоніми є елементом багатовікової традиції, було б помилкою.

Китаєць натякає на те, що Facebook могла вчинити це не просто так – адже 2005 року інший ІТ-гігант, Microsoft, на вимогу китайської влади знищив його блог, - одначе наголошує, що це «війна проти дурості», а не політичне протистояння. Що ж до песика Цукерберґа, то його звуть Біст (Звір), і ми не знаємо, чи має він посвідчення особи, одначе, як уточнює The Guardian, на fan pages, однією з яких є фейсбук-представництво тваринки, правило справжніх імен не поширюється.

«Медіаграмотність»