Найголовніше – уникайте першим називати конкретні цифри. Навіть якщо вас про це питають, кажіть, що ви не маєте чітких тарифів на свої статті і використовуєте індивідуальний підхід. Спитайте, який бюджет на статтю є в розпорядженні потенційного роботодавця.

Дізнайтеся про гонорарну видання максимум, перш ніж пропонувати свої послуги. Сміятися у відповідь на озвучену суму стандартного гонорару некрасиво.

Наводьте приклади. Досить часто ставки залежать від якості журналістського тексту, ступеню відомості автора та просто його самопозиціювання. Якщо ви маєте вдалі приклади, коли вам платили багато, і на вас відверто тиснуть щодо цифри – назвіть її.

Користуйтеся нейтральною мовою. Гроші – об’єкт, навколо якого вирують пристрасті, але краще охолонути і уявити, що ви обговорюєте якийсь предмет, який спільно бачите у кімнаті. Гарячкування буде всім неприємне, і пряме питання «а скільки я за це отримаю?» чи «скільки ви мені заплатите»  - теж не з них форм, які прийняті у таких переговорах.

Поводьтеся впевнено. Виявляйте інтерес; водночас уникайте враження, що ця робота вас дуже цікавить – якщо вже дійшло до обговорення гонорару, імовірно, вас схильні найняти.

Не йдіть, поки не домовитеся про мінімальну конкретну суму. Хай краще це буде «ми платимо у вилці від Х до Y, мінімальний ваш гонорар буде Z», ніж  «такса ось така за тисячу знаків» - і потім обсяг вашої праці скоротять вдвічі.

«Медіаграмотність»