23 листопада 2009 року. Ісмаїл Манґудадату вирішив зареєструвати свою кандидатуру на посаду губернатора провінції Маґіндао, що на півдні Філіппін. Його суперники з місцевого клану заприсяглися перешкодити йому подати документи. Тож він відрядив своїх родичок, вважаючи, що їм не завдадуть шкоди. Щоб підвищити безпеку, Ісмаїл запросив журналістів супроводжувати їх.
Декілька автівок зі стікерами «преса» приєдналися до автоколони. Година в дорозі – і вони натрапили на перешкоду. Озброєні бойовики реквізували автівки, вивезли жертв у поле, де велетенськими екскаваторами для них уже вирили могили. 57 людей було вбито, серед них – 32 журналісти та працівники ЗМІ. Живим лишився тільки один репортер, який повернувся раніше, бо в нього розрядилися батарейки на мобілці.
Масове вбивство в Маґінданао – найсмертоносніший інцидент із медіа за всю історію КЗЖ.
Торік 23 листопада був гіркий ювілей. Цього року ми згадуватимемо загиблих. Ми сподіваємося, що цей день спонукатиме до глобальних дій.
Під егідою Міжнародної асоціації із захисту свободи слова (IFEX) 23 листопада було проголошено Всесвітнім днем за припинення безкарності (International Day to End Impunity). КЗЖ братиме в ньому участь разом із десятками організацій, які відстоюють свободу медіа, вимагаючи правосуддя для вбивць журналістів у Маґінданао і в усьому світі.
Ми знаємо наскільки важливо висловлюватися відверто. 2007 року Комітет захисту журналістів за підтримки Knight Foundation (американського приватного фонду, що сприяє інноваційним ідеям у медіа. – ТК) розпочав власну глобальну кампанію боротьби з безкарністю.
Наші зусилля були зосереджені на Росії та Філіппінах – двох країнах, де журналістів часто вбивають, а вбивць зазвичай залишають на волі.
Через тиск національних і міжнародних організацій уряди обох країн сьогодні визнають серйозність проблеми. У Росії спостерігався навіть деякий прогрес: насильство щодо журналістів зменшилося, було засуджено вбивць репортера.
На Філіппінах винні в різанині в Маґінданао потрапили на лаву підсудних, однак повільність правосуддя обурює.
Настав час говорити в усьому світі гучно й виразно, нагадувати уряду Філіппін, що ми домагатимемося притягнення винуватців до відповідальності.
Від 1992 року КЗЖ зафіксував 625 випадків, коли журналістів було вбито при виконанні професійного обов’язку.
Більшість репортерів гинуть не на полях битв, їх обирають мішенями, на них полюють. У дев’яти з десяти випадків кілери гуляють на волі.
Ось що ви можете зробити… Відвідати сайт International Day to End Impunity, дізнатися більше про журналістів, загиблих безкарно в усьому світі, та діяти в кожному випадку, вимагаючи правосуддя.
КЗЖ пишається тим, що підтримує Всесвітній день за припинення безкарності.
Ми не можемо дозволити вбивцям визначати, що нам слід знати. Вимагаючи справедливості для наших колег, ми водночас відстоюємо право людей в усьому світі на отримання інформації.
Автор Джоел Саймон, виконавчий директор Комітету захисту журналістів (CPJ).
Переклад Аркадія Сидорука
Джоел Саймон – один із провідних світових експертів у сфері свободи преси. Автор низки публікацій про медіа в Slate, The Columbia Journalism Review та The New York Review of Books. Саймон очолював десятки міжнародних місій, сприяючи просуванню свободи преси. Стежте за його публікаціями на Twitter @ Joelcpj