72,4% дослідників впевнені, що всі архіви з документами до 1991 року мають бути відкритими, а ще 27,6% допускають лише незначні обмеження в доступі.
Ірина Когут, соціолог ЦДВР, навела дані про перепони в доступі до архівів: «Закритість, обмеження в доступі до окремих справ назвали найвагомішою перепоною 57,1% експертів.
Невідповідність архівів сучасним стандартам роботи з користувачами (графік, комфортність, довідковий апарат, видача документів) є проблемою для 46,4% опитаних.
Для 32,1% експертів перешкодою є обмеження можливостей копіювання документів. 17,9% вказали на необізнаність громадян про їхні права на доступ до архівної інформації. 14,3% експертів визнали вадою бюрократичні перепони, а 10,7% підкреслили недосконалість і двозначність законодавства».
Додатково ЦДВР надіслав 33 інформаційні запити до архівів. Моніторинг виявив, що ціна копіювання документа коливається від 5,43 грн. до 43,92 грн., тобто відрізняється у 8 разів. Крім того, за сам дозвіл на копіювання в деяких архівах дослідник повинен доплатити від 10,86 до 92,36 грн. за кожен документ.
Чимало архівів стягують плату з дослідників за самостійне фотокопіювання документа і не дозволяють підключати ноутбуки до електромережі.
«Найбільш закритим архівом виявився Архів Служби зовнішньої розвідки, який зберігає, зокрема, документи про спецоперації КГБ проти діаспори: жоден із наших експертів не зміг попрацювати в цьому архіві», – розповіла Ірина Когут.
«Найпозитивніше історики оцінюють роботу Центрального державного архіву вищих органів влади та Центрального державного архіву громадських об’єднань», – додає вона.
«Закон про Національний архівний фонд містить абсолютно застарілу й невиправдану норму, яка дає можливість обмежити доступ до будь-яких документів на 75 років під приводом наявності в них «конфіденційної інформації». Архівні установи довільно тлумачать поняття «конфіденційна інформація», невиправдано розширюючи його зміст, тож вони мають інструмент, який дає змогу повністю закрити будь-які документи. Цей інструмент потрібно скасувати», – відзначає історик та публіцист Володимир В’ятрович.