ms.detector.media
23.02.2013 00:00
Що приховується за погрозами Рената Кузьміна екс-президенту України
Що приховується за погрозами Рената Кузьміна екс-президенту України
Колеги з Комітету захисту журналістів сумніваються у щирості українського прокурора.

Більш ніж через 12 років після того, як у лісовому масиві за межами Києва задушили й обезголовили репортера Георгія Гонгадзе, правосуддя ухиляється від відповіді та рясніє загадками.

29 січня, після злочину, вчиненого у вересні 2000 року, київський суд виніс вирок – довічне ув’язнення за звинуваченням у вбивстві журналіста колишньому генералу міліції Олексію Пукачу.

Його спільники потрапили до в’язниці п’ятьма роками раніше, в березні 2008-го.

Однак родина Гонгадзе і громадськість – як в Україні, так і за кордоном – хочуть отримати відповідь на два запитання: хто замовив убивство й чи є у влади політична воля притягнути замовників до відповідальності?

У середу [13 лютого] місцеві та міжнародні новини повідомили, що генеральна прокуратура України зробила спробу висунути звинувачення проти колишнього президента Леоніда Кучми, якого вже давно підозрюють у санкціонуванні убивства Гонгадзе за репортажі про урядову корупцію.

У повідомленнях цитується інтерв’ю заступника генерального прокурора Рената Кузьміна незалежному російському мовнику «Эхо Москвы».

«Леонід Кучма причетний до смерті Гонгадзе», – сказано в одному заголовку. А в іншому: «Екс-керівника України звинувачують у вбивстві журналіста».

Однак з погляду тих, хто знайомий зі справою, крикливі заголовки вочевидь не мають новинного підґрунтя. Вони справляють враження ще однієї піар-кампанії, яка має на меті допомогти ухилитися від правосуддя.

По-перше, той же прокурор Кузьмін оголошував два роки тому, у березні 2011-го, що його відомство висунуло звинувачення Кучмі у «зловживанні службовим становищем, що призвело до вбивства журналіста».

Справа проти колишнього вищого керівника ґрунтувалася на аудіозаписах, зроблених таємно колишнім охоронцем Кучми і згодом оприлюднених. На цих записах чути голос, що ймовірно належить Кучмі, котрий продовжує заперечувати звинувачення. Він наказує двом іншим чоловікам взятися за Гонгадзе.

Однак наприкінці 2011 року Верховний суд України оголосив записи неприйнятним доказом і постановив закрити справу.

Хоча відомство Кузьміна заявило, що слідчі продовжують розслідувати справу проти Кучми, схоже, вони майже нічого не робили для того, щоб притягнути його до суду для перехресного допиту під час судового процесу над Пукачем. Окрім плівок у прокуратури була ще одна причина притягнути екс-президента до суду. Після арешту в липні 2010 року Пукач публічно назвав Кучму замовником убивства.

Валентина Теличенко – адвокат вдови Гонгадзе Мирослави подавала запит, щоб викликати Кучму в суд. Однак, як повідомляла місцева преса, торік у грудні їй у цьому відмовили.

Екс-президент не з’явився в суді під час процесу над колишнім генералом міліції, а у вироку Пукачу не згадується його прізвище.

Нині Теличенко оскаржує вирок Пукачу, в якому вбивство Гонгадзе не кваліфікується як злочин на замовлення. Частина вини за це лежить на відомстві Кузьміна: в листопаді 2010 року він змінився статус справи із «замовного убивства» на «вбивство за усним наказом». Виходячи з цього положення, суд заявив, що генерал міліції виконував наказ тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який загинув 2005 року за нез’ясованих обставин.

І, зрештою, незрозуміло, чи шукають слідчі докази проти Кучми, якщо вони вже є. Згідно з текстом інтерв’ю, Кузьмін сказав, що дійсності відповідає те й інше. «У нас достатньо доказів, які підтверджують причетність Кучми до цього злочину, і зараз ми проводимо розслідування, щоб зібрати усі можливі докази», – сказав прокурор «Эхо Москвы».

Розпливчасті заяви високопоставленого прокурора не дають прямої відповіді на питання, хто є замовником убивства. Вони лише мають навести на думку, що його відомство нібито розслідує убивство Гонгадзе. Однак вони служить натяком на відсутність, як і раніше, політичної волі для забезпечення правосуддя у справі, що набула надзвичайно широкого розголосу.

Автор: Музаффар Сулейманов (Muzaffar Suleymanov), науковий співробітник європейської та центральноазійської програми Комітету захисту журналістів (CPJ). Має ступінь магістра міжнародних досліджень Університету миру ООН (The U.N. University for Peace) у м. Сан-Хосе (Коста-Ріка).

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук

ms.detector.media