
У ніч на 17 листопада 2026 року Сили оборони вдруге за добу атакували Керченський (інша поширена назва — Кримський) міст. Внаслідок ударів арка та проліт автомобільної частини мосту обвалилися в Керченську протоку, пошкоджень зазнала й арка над залізничною частиною. За даними СБУ, операція тривала близько місяця і складалася із семи етапів. Спершу українські сили вибивали російські ППО, РЕБ і радари, а на фінальному етапі бійці ЦСО «Альфа» уразили автомобільну частину ракетами-дронами «Паляниця». Застосовували також «Нептуни», «Рути» і крилаті ракети FP-5 «Фламінго». Це вже четверте ураження мосту з 2022 року, але вперше настільки результативне.
Удар припав на особливий момент. Тієї ж ночі російська балістика вдарила по Північному і Південному мостах у Києві, а Володимир Путін вирушав до Китаю — на першу тристоронню зустріч із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном на полях саміту АТЕС у Шеньчжені. Саме в цьому контексті російська пропаганда й вибудовувала пояснення того, що сталося.
Щоб з’ясувати, як російські пропагандисти реагували на удар, ми проаналізували 2699 повідомлень із телеграм-каналів, опублікованих 17–18 листопада, що згадували Кримський міст. Дані з телеграм-каналів надала компанія Lets Data. Основну увагу приділили 1223 повідомленням зі 169 каналів, класифікованих постачальником даних як шкідливі актори. Серед них — російські державні медіа, провоєнні блогери, «воєнкори» та проросійські анонімні канали, орієнтовані на українську аудиторію.
«Батарейка в телефоні сіла?»: ранкове мовчання пропаганди
Перші години після удару офіційні російські джерела обмежувалися повідомленням голови окупаційної адміністрації Криму Сергія Аксьонова про закритий рух по мосту. Російський новинний канал «Лентач» (391 тис. підписників) звернув увагу, що ранкові випуски державних телеканалів про удар мовчали: «Натомість телевізійна пропаганда докладно висвітлювала нічний удар по Північному і Південному мостах у Києві».

Підсумок першої реакції російських державних телеканалів на руйнування моста. Скриншот: Телеграм
Провоєнні канали тим часом ставили під сумнів кадри результатів ударів, які почали з'являтися в мережі. Телеграм-канал пропагандистського медіа «Царьград» (351 тис.) процитував «воєнкора» Дмитра Стєшина: «У найяскравішого відео, нібито з обваленням арки, дуже дивний хронометраж — 1,5 секунди. Батарейка в телефоні сіла? Чи стільки встиг нарахувати ШІ… Не ведіться, потерпіть із дофаміном». Інший телеграм-канал з понад 300 тис. підписників радив не судити про стан мосту до офіційних коментарів.
Офіційні коментарі ж були максимально розмитими. Слідчий комітет РФ, повідомляючи про відкриття справи про теракт, згадав лише атаку «безпілотників» і «пошкодження конструкції» — без жодного слова про обвалену арку. Версію про фейк не облишили навіть після того, як обвал визнали російські «воєнкори», а Зеленський оприлюднив відео удару. Вже вдень 17 числа телеграм-канал пропагандиста Андрія Медведєва (182 тис.) репостнув «інструкцію», як нібито роблять «вкиди» з меншого каналу: «Береться фото підриву Кримського мосту в жовтні 2022 року. Вставляється в нейронку з промптом на кшталт "домалювати більше руйнувань, замінити відтінки кольору"». Цей текст репостнув і канал під назвою «Украина.ру» (494 тис.), закликавши читачів «дотримуватися інформаційної гігієни».
«Буде ще кращим»: применшення наслідків
Коли заперечувати обвал стало неможливо, офіційна пропаганда перейшла до заспокоєння. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Тут, власне, жодних сумнівів немає, що міст буде відновлено. І буде ще кращим, ніж був». Цю фразу за лічені хвилини розтиражували російські пропагандистські медіа і десятки провоєнних каналів. Віцепрем’єр Андрій Нікітін, в свою чергу, запевнив, що в Росії є «компетенції» для відновлення «у стислі строки».
Інша теза, на яку спирається пропаганда, полягає в тому, що міст нібито був неважливим для постачання будь-чого на півострів. Окупаційний губернатор Севастополя Михайло Развожаєв і радник Аксьонова Олег Крючков наголошували, що мостом «практично не возили вантажі», а чутки про «блокаду» Криму, за словами Развожаєва, поширює «противник». 19 листопада Путін заявив, що міст нібито не використовувався з військовою метою: «Ми вже дуже давно, я давав таку пряму вказівку, Кримський міст не використовуємо ні для перевезення військової техніки, ні для перевезення боєприпасів. Ми навіть нафту й нафтопродукти не перевозили». Генштаб ЗСУ натомість називав міст важливим маршрутом постачання пального, боєприпасів і техніки.
Провоєнні блогери підхопили тезу про «безглуздість» обстрілу Кримського моста. «Удар серйозний. Але безглуздий… Минулого разу міст відновили за 4 місяці й $15 мільйонів», — написала у своєму телеграм-каналі пропагандистка Діана Панченко (404 тис.). Інший канал з 260 тис. підписників обіцяв, що міст «відновлять, і він запрацює, точно так само, як і обидва попередні рази».
Проте частина пропагандистів визнавала протилежне. Зокрема, «воєнкор» Олександр Коц (469 тис.) констатував: «Руйнування серйозні, чого вже тут лукавити. Машин на мосту найближчими місяцями не буде». Метою удару Коц назвав перерізання «головної артерії півострова». Канал «Рибар» (1,5 млн підписників), текст якого поширювали і інші канали, попереджав, що ЗСУ можуть бити по плавучих кранах і ремонтних бригадах, тож «поставити навіть готову арку в таких умовах — задача із зірочкою».

Приклад визнання наслідків руйнації Кримського моста, разом з закликами «навчитися» бити по мостам в Україні. Скриншот: Телеграм
«Британія атакувала руками українців»: перекладання відповідальності на Захід
Однією з популярних тез пропаганди було те, що Україна нібито не здатна на проведення такої операції самостійно. Головним замовником і, водночас, спільником атаки назвали традиційного ворога – Британію. Уже вранці 17 листопада ряд пропагандистських каналів поширили однаковий текст про те, що міст нібито атакували британськими Storm Shadow, а цілевказання забезпечував британський літак-розвідник RC-135W Rivet Joint. Коц назвав свій розбір «Британія атакувала Кримський міст руками українців». «Чи міг Київ провернути таку операцію сам? Ні. За ударом стоїть британська розвідка, якій терміново потрібно зірвати майбутні переговори в Китаї», — стверджував канал «Осташко! Важное» (425 тис.).
Існує й інша версія, в якій вказується на Вашингтон. «Адміністрація Трампа була повністю в курсі операції, що готувалася. Ба більше, з високою ймовірністю вона її і планувала. Ракета, що вразила міст, програмувалася на удар американським офіцером», — писали на каналі «політолога» Дмитра Євстаф’єва (205 тис.); майже дослівно цю тезу повторив блогер Михайло Онуфрієнко (483 тис.). Пропагандист Володимир Соловйов, слова якого переказав канал Ксенії Собчак «Кровавая барыня» (1,17 млн), пішов найдалі: «Сьогодні вночі де-факто з боку НАТО вступили в пряму агресію проти нас, порушивши всі табу».
Цю версію не похитнули ні заява Зеленського про українську зброю, ні повідомлення нідерландської компанії Destinus про влучання її ракет Ruta. «Царьград» назвав заяву Destinus піаром і наполягав на Storm Shadow. Один з пропагандистських телеграм-каналів (516 тис.) висміяв статтю The Times про власну українську систему зв’язку без Starlink: «Віримо. Особливо бульварному виданню Times».
Показово, що виступ заступника голови Пентагону Елбриджа Колбі на «Рамштайні» різні пропагандисти прочитали протилежно. Один з каналів (222 тис.) подав його як визнання, що США «наводили і далі збираються наводити» українські ракети. Інший же (52 тис.) — навпаки, як критику Києва за удар по мосту.
«Теракт» напередодні «нової Ялти»
Російський офіціоз визначав обстріли Кримського моста як «тероризм», спрямований на «зрив перемовин». Слідчий комітет РФ порушив справу за статтею про теракт, а речниця російського МЗС Марія Захарова заявила: «Як будь-яким терористам, Києву необхідно пропагувати свої злочини». Пєсков не виключив зв’язку удару із самітом у Шеньчжені. Член президентської ради з міжнаціональних відносин Богдан Безпалько в коментарі російським медіа сказав, що для української влади «війна — це запорука виживання і бізнес», тож вона влаштовуватиме провокації, «щоб зірвати подальший хід переговорів».
Пропагандистські телеграм-канали розвивали цю тезу. «На дні переговорів ЗАВЖДИ припадають гучні удари України», — писала Діана Панченко. «Навіщо Зе вдарив по Кримському мосту саме зараз — цілком очевидно: потрібен привід звинуватити РФ у зриві мирних переговорів», — написав один з підконтрольних Росії анонімних телеграм-каналів, що видає себе за «український» (424 тис.). Російський пропагандистський канал, який подає себе як «фактчекерський» (363 тис.), наполягав, що міст «не є військовим об’єктом», а Україна «вигадує якусь секретну військову логістику».
Ведуча Ольга Скабєєва (в телеграм-каналі з 216 тис. підписниками) переказала вже згадану публікацію The Times так: «Терористи із ЗСУ розповіли The Times, що мають намір убивати робітників, які ремонтуватимуть Кримський міст. Зізналися, що сам удар був піар-акцією». Насправді український офіцер говорив про «символічний жест» перед самітом і продовження ударів по військовому об’єкту.
«Дзеркальна відповідь» у вигляді геноциду
Удари по київських мостах, які також відбувалися в ніч на 17 листопада, пропаганда одразу подала як відплату. «Відповідь за Кримський міст: епічні кадри удару по мосту в Києві», — прокоментував відео «Осташко! Важное». Але для більшості Z-каналів цього було замало. «В Україні тепер добре б зробити так, щоб цілих мостів через Дніпро там у принципі не залишилося», — писав пропагандистський канал з 301 тис. підписників. На своєму каналі «політолог» Євстаф’єв пропонував «почати інфраструктурну війну»: «послідовно знищити всі мости через Дніпро, відрубати від живлення атомні електростанції противника (домігшись повного блекауту)». Про те, що російські війська наносили удари по мостам в Києві і до обстрілу Кримського мосту, пропагандисти не згадували.
Звучали і чергові натяки на застосування ядерної зброї. «89 відсотків підписників вважають, що наші закляті партнери напрошуються на третє публічно відоме бойове застосування "Орєшніка". За удар по Кримському мосту можна приєднати до ракет і серйознішу БЧ. Не кінетичну. Спеціальну», — написав «воєнкор» Коц. Канал Redacted P6 (1,04 млн) із посиланням на «джерела» стверджував, що застосування «важчих засобів ураження» стало «питанням часу», а цілі «найімовірніше, буде обрано на Західній Україні». Соловйов вимагав «безпрецедентно жорсткої» відповіді й «ліквідації політичного керівництва України».
Від ударів по інфраструктурі риторика пропагандистів швидко переходила до заперечення існування України. «Сьогодні вночі ворог добив до мосту. Міст відновлять. України не буде», — написав в своєму каналі інший «воєнкор» Юрій Котенок (309 тис.). «Поки існує Україна — загроза зберігатиметься. Не буде України — не буде проблем», — заявила колишня одеситка, пропагандистка Юлія Вітязєва (48 тис.). Пропагандистський канал з понад 50 тис. підписників обіцяв, що радість України «зміниться безперервним виттям», а «відновлення, державність і таке інше» — «цього не буде». Інший канал під назвою «Адекват Z» (261 тис.), яка не надто підходить до змісту його постів, пропонував привести умови існування «свинарнику… до доіндустріальних кондицій».

Приклад погроз від пропагандистів. Скриншот: Телеграм
«Епоха Леопольда»: розчарування і самокритика
Водночас, удар спричинив і явне розчарування провоєнної аудиторії власною владою, яку звинувачували в непрофесіоналізмі, слабкості та недостатній жорстокості. Найвідвертіше воно звучало в коментарях під дописами колишнього українського нардепа, а нині російського блогера Олега Царьова (401 тис.). «Чому Путін зараз не стає жорсткішим? Уся країна чекає, що до ранку хоча б один міст у Києві перестане не лише працювати, а й просто існувати… Або ми покажемо свою слабкість усьому світові», — писав один із читачів. Інший пропонував замість «епохи Путіна» писати «епоха Леопольда. Втрачений час» (натякаючи, схоже, на персонажа радянського мультфільму кота Леопольда, який пропонував «Жити дружно»). Третій іронізував, що збудований радянськими будівельниками міст у Києві після удару балістикою стоїть, «а побудований… путінськими будівельниками Кримський — упав».
Критикували владу й блогери з великими аудиторіями. Онуфрієнко вимагав «публічно покарати винних у стратегічних помилках» і «за системну брехню в доповідях нагору». Пропагандистський телеграм-канал (222 тис. підписників) визнавав: «За своїми ж конвенційними можливостями ми поступаємося навіть Ізраїлю». Оглядач «Царьграда» вимагав окремих військ ППО, бо ВКС «із завданням захисту повітряного простору не справляються». Канал з понад 670 тис. підписників іронізував, згадуючи погрози Дмитра Медведєва від 21 квітня 2022 року: «Ніхто вже нічого не обіцяє у відповідь, бо всі все розуміють. Головне вірити, що вийде домовитися».

Один з прикладів гнівних повідомлень провоєнних російських авторів. Скриншот: Телеграм
Проти цієї хвилі працювала своя «пожежна команда». Наприклад, канал «Шахназаров» (152 тис.) поширив текст телеведучого Артема Шейніна: емоційне обговорення «отвєткі», мовляв, стане частиною ефекту, якого прагне противник. «Мінімум того, що може і мусить кожен із нас, — це не емоціонувати з надміру», — підсумовував Шейнін.
Реакція російської пропаганди на обвал Керченського мосту пройшла кілька стадій: мовчання й заяви про «нейромережевий фейк», применшення наслідків, перекладання відповідальності на Лондон і Вашингтон, а зрештою — вимоги «інфраструктурної війни».
Як і після попередніх успішних українських ударів, пропаганда працювала на дві аудиторії. Широкий загал заспокоювали обіцянкою, що міст «буде ще кращим». Радикальну частину розпалювали закликами знищити мости через Дніпро, енергетику і саму Україну. Українцям адресували залякування і тезу, що Зеленський «зриває мир».
Удар також оприлюднив наростаюче роздратування «стратегічним терпінням» Кремля. Пропаганда конвертує це роздратування в запит на ескалацію.