З 26 до 30 жовтня в Україні відбувся Національний тест із медіаграмотності, який цьогоріч уперше проводили на платформі «Дія.Освіта».

Чи вдалося забезпечити безперебійне тестування, як спрацювали оновлена структура та формати завдань і що результати тесту говорять про рівень медіаграмотності українців? Про це, а також про групи населення, які потребують більшої уваги, та подальші плани держави у сфері медіаграмотності «Детектор медіа» поговорив із директоркою Департаменту стратегічних комунікацій і промоції української культури Міністерства культури Ганною Красноступ.

— Цьогоріч Національний тест із медіаграмотності вперше проводили на платформі «Дія.Освіта». Чи вдалося уникнути технічних проблем, які виникали в попередні роки через велике одночасне навантаження на платформу?

— Так, цього року нам вдалося забезпечити стабільне проведення Національного тесту з медіаграмотності без технічних проблем, пов’язаних із піковим навантаженням, які виникали в попередні роки.

Уперше тестування відбувалося на платформі «Дія.Освіта». Результати підтвердили правильність обраного рішення: за цей період платформу відвідали понад 210 тисяч користувачів, а майже 65 тисяч учасників завершили тест та отримали іменні сертифікати.

Важливо, що за цим результатом стоїть наша послідовна міжвідомча співпраця з Міністерством цифрової трансформації України. Цьогорічна співпраця дала змогу використати можливості державної цифрової платформи для масштабування Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» і забезпечити зручний і доступний інструмент для сотень тисяч українців.

Ефективність цифрової трансформації України визнається і на міжнародному рівні. Зокрема, Україна посіла перше місце у світі за індексом електронної участі громадян (E-Participation Index), а за результатами дослідження ООН UN E-Government Survey 2024 Україна — п’яте місце у світі за індексом розвитку онлайн-послуг (Online Services Index), випередивши, зокрема, Сінгапур, який посів шосте.

Для нас принципово, що цифрові рішення працюють не заради самих технологій, а забезпечують конкретну суспільну користь. У цьому випадку йдеться про доступність знань, розвиток критичного мислення та формування стійкості українців до дезінформації.

— Цього року тест повністю завершили 64 916 учасників, тоді як у 2025 році — 34 470. Як, на вашу думку, вдалося залучити вдвічі більше людей?

— Якщо порівнювати результати 2025 і 2026 років, кількість людей, які повністю пройшли тест, зросла майже на 88%, тобто практично вдвічі.

Для повноти картини: 2026 рік — другий за результатом після рекордного 2024-го (76 323 повних проходжень).

Я б виокремила декілька чинників такого зростання.

Перший — доступність. Перенесення тестування на платформу «Дія.Освіта» дало змогу скористатися звичною цифровою інфраструктурою та спростити доступ до тесту.

Другий — широка інституційна взаємодія. До поширення інформації про тестування долучаються органи державної влади, заклади освіти, громадські організації, медіа й інші партнери. Особливо важливу роль відіграють державні службовці й освітяни, які не лише самі беруть участь у тестуванні, а й мотивують до цього інших.

Третій — суспільний запит. За результатами опитування учасників, 45,7% пройшли тест, щоб перевірити власні знання, ще 17,4% — щоб дізнатися нову інформацію. Тобто понад 63% учасників мали виражену внутрішню мотивацію до самооцінювання та навчання.

І, нарешті, важливу роль відіграє сама актуальність теми. В умовах повномасштабної війни, постійних інформаційних атак, поширення маніпуляцій і контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, вміння критично оцінювати інформацію стає не просто корисною навичкою, а питанням особистої та національної безпеки.

Тому ми розглядаємо зростання кількості учасників не лише як кількісний успіх, а і як свідчення посилення суспільного інтересу до інформаційної гігієни та готовності українців інвестувати у власну стійкість.

— Як оцінюєте співвідношення між кількістю відвідувань сторінки тестування (понад 210 тисяч) і кількістю тих, хто зрештою завершив тест?

— Ми оцінюємо цей показник як важливий індикатор як масштабу суспільного інтересу, так і потенціалу для подальшого вдосконалення комунікації та залучення аудиторії.

Із 210 295 відвідувань сторінки тестування 64 916 завершилися проходженням тесту й отриманням сертифіката. Це понад 30,8% від загальної кількості відвідувань.

Для порівняння: у 2024 році 32% дійшли до кінця, у 2025 році — близько 52%.

Водночас важливо правильно інтерпретувати ці показники: кількість відвідувань сторінки не тотожна кількості унікальних користувачів, які розпочали тест. Частина людей могла заходити на сторінку повторно, ознайомлюватися з умовами або повертатися до тестування пізніше.

Тому ми не розглядаємо різницю між відвідуваннями та завершеними тестами виключно як показник втрати аудиторії. Навпаки, понад 210 тисяч відвідувань свідчать про значний інтерес до ініціативи та її помітність у суспільному інформаційному просторі.

Разом із тим цей показник дає нам підстави працювати над удосконаленням комунікації, робити інструкції зрозумілішими, мотивувати людей не обмежуватися ознайомленням із тестом, а пройти його повністю.

Підкреслю, що наша мета — не просто залучити якомога більше відвідувачів, а спонукати людей до усвідомленої самоперевірки, виявлення власних прогалин у знаннях і подальшого навчання.

— За результатами тестування 93,5% учасників продемонстрували високий або дуже високий рівень медіаграмотності, причому понад 80% отримали найвищий рівень «Гуру». Як ви інтерпретуєте такі результати? Чи справді вони свідчать про високий рівень медіаграмотності українців, чи варто враховувати, що тест переважно проходили люди, які вже зацікавлені в цій темі?

— Ці результати позитивні, але переносити їх на все населення було б помилкою. Із 64 916 учасників, які завершили тест, 52 175 осіб (80,4%) отримали рівень «Гуру», ще 8 527 (13,1%) — «Майже гуру». Разом це 93,5%. Рівень «Початківець» мають 4,6% учасників, «Новачок» — 1,9%.

Порівнювати ці показники з торішніми слід обережно, оскільки змінилася аудиторія. У 2025 році «Гуру» було 27%. Цього року тест пройшли переважно ті, для кого медіаграмотність є частиною професії: державні службовці становили 35% учасників, освітяни – 17,8%, а понад 67% були віком від 31 до 60 років. З цими групами Мінкульт системно працює з 2021 року: навчання державних службовців разом із Центром стратегічних комунікацій, освітян — разом із МОН та IREX. Тож зростання частки «Гуру» відображає передусім склад учасників, а не те, що українці за рік стали медіаграмотнішими втричі.

Тест добровільний, а тому його учасники не становлять репрезентативної вибірки. Підтверджує це і мотивація: 45,7% пройшли тест, щоб перевірити власні знання, 17,4% — щоб дізнатися нове. Тому коректніше говорити, що результати показують підготовку мотивованої аудиторії, а не рівень медіаграмотності всієї країни. Для оцінки реального стану в суспільстві Мінкультом використовується окреме репрезентативне дослідження «Індекс медіаграмотності українців».

Для Мінкульту ці показники — не привід для самозаспокоєння. Наше завдання — залучати тих, хто ще не вмотивований, зокрема молодь, людей старшого віку та громади з обмеженим доступом до освітніх ресурсів.

— 35% становили державні службовці, майже 68% — люди віком від 31 до 60 років. Водночас дітей і підлітків долучилося значно менше. Які групи населення залишаються недостатньо охопленими такими ініціативами та як плануєте залучати їх до наступних тестувань?

— Цьогорічні результати дають досить чітке розуміння того, хто сьогодні є найбільш активною аудиторією Національного тесту, а які групи потребують додаткової уваги.

Найбільшу частку учасників становили люди віком від 31 до 60 років — 44 010 осіб, або 67,8%. Водночас до тестування долучилися 9 796 людей віком 18—30 років, 5 686 — віком понад 60 років і 5 424 дитини й підлітки віком до 17 років — це лише 8,4% учасників, при тому, що молодь найбільше споживає цифровий контент.

За професійною ознакою найбільшу групу становили державні службовці — 22 738 осіб, або 35%. Ще 11 542 учасники, або 17,8%, — освітяни. Окремо важливо відзначити 10 060 школярів і студентів.

Ці показники демонструють, що державний сектор та освітянська спільнота вже стали важливими рушіями поширення медіаграмотності. Це позитивна тенденція, адже саме ці категорії мають значний потенціал для подальшого поширення знань у своїх професійних і соціальних середовищах.

Водночас ми бачимо необхідність посилити роботу з дітьми, підлітками та молоддю. Сьогодні саме вони є однією з найбільш активних аудиторій цифрового середовища, споживають значні обсяги контенту через соціальні мережі та відеоплатформи, взаємодіють із генеративним штучним інтелектом. Тому їхня здатність розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела інформації та критично оцінювати цифровий контент має особливе значення.

Наступним кроком має стати розроблення більш інтерактивних і віково адаптованих форматів: ігрових механік, коротких цифрових тестів, освітніх відео, практичних завдань і контенту, який відповідає звичкам споживання інформації молодшим поколінням.

Окрему увагу варто приділити людям старшого віку, людям із низьким рівнем цифрових навичок та аудиторіям, які мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Понад 5,6 тисячі учасників віком 60+ цього року — це хороший результат, але ми прагнемо зробити такі ініціативи ще доступнішими.

Наше завдання — перейти від роботи переважно з уже мотивованою аудиторією до системного охоплення різних вікових і соціальних груп.

— Також цьогоріч була оновлена структура і формати відповідей. Чи вплинули ці зміни на результат?

— Вважаю, що результат значною мірою пояснюється складом учасників. Традиційно тест складався з п’яти блоків по п’ять запитань. Цього року ми зберегли 25 запитань, але змінили їх розподіл: достовірність і вплив інформації — 6, соціальні мережі — 5, етична поведінка та взаємодія з контентом — 5, фактчекінг — 4, кібергігієна та безпека в мережі — 5. Менша кількість запитань у блоці фактчекінгу не означає, що навичку перевірки ми оцінюємо менше: вона потрібна і для оцінювання новин, і для розпізнавання шахрайських повідомлень, тож перевіряється в різних блоках.

Із запитаннями 2025 року можна ознайомитися за лінком.

Відокремити вплив самих змін у структурі від складу учасників неможливо.

Тому вищі результати передусім відображають підготовку цієї аудиторії, а не те, що тест став легшим чи складнішим.

Для нас принципово, щоб тест не став формальністю заради сертифіката. Він має допомагати людині побачити власні прогалини й зрозуміти, які навички розвивати, а нам — вчасно оновлювати його під нові загрози.

— Які головні висновки Міністерство культури зробило за результатами цьогорічного тестування? Чи дозволяють отримані дані визначити конкретні прогалини в знаннях українців щодо ШІ, фактчекінгу тощо?

— Медіаграмотність в Україні поступово стає частиною суспільного запиту на безпеку, самоосвіту та відповідальне споживання інформації. Цьогорічне тестування дозволило побачити декілька важливих тенденцій.

По-перше, сформувалася значна аудиторія людей, які мають високий рівень компетентностей у сфері медіаграмотності та готові перевіряти й розвивати свої знання. Водночас 4,6% учасників отримали рівень «Початківець», а 1,9% — «Новачок». Це означає, що навіть серед мотивованої аудиторії є люди, які потребують базових освітніх матеріалів.

По-друге, державні службовці й освітяни стали важливими драйверами національного тестування. Разом вони становлять понад половину всіх учасників. Це створює можливість для мультиплікаційного ефекту: отримані знання можуть поширюватися через державні установи, школи, університети й інші освітні середовища.

По-третє, результати підтверджують необхідність розширювати традиційне розуміння медіаграмотності. Сьогодні це не лише вміння розпізнавати фейки чи перевіряти першоджерела. Додаються нові фактори. Це також здатність критично взаємодіяти зі штучним інтелектом, розуміти принципи роботи алгоритмів, розпізнавати синтетичний контент, захищати персональні дані й усвідомлювати ризики цифрового середовища.

Що стосується конкретних прогалин у знаннях щодо штучного інтелекту, фактчекінгу й інших тематичних напрямів, то для їх точного визначення необхідний окремий аналіз відповідей на конкретні запитання тесту. Загальні результати та розподіл за рівнями дають змогу оцінити загальну картину, але самі по собі не дозволяють достовірно визначити, у яких саме темах учасники припускалися найбільшої кількості помилок.

Ми також бачимо доцільність подальшого розвитку інтерактивних форматів для дітей і молоді, а також популяризації базових курсів із медіа-, цифрової та ШІ-грамотності. Найближчим часом плануємо перезавантажити Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр».

Для Мінкульту Національний тест — це не одноразова кампанія, а інструмент формування доказової основи разом із репрезентативним дослідженням «Індекс медіаграмотності українців» для державної політики у сфері медіаграмотності. Наша стратегічна мета — щоб кожен українець, незалежно від віку, професії чи місця проживання, мав необхідні навички для безпечної та усвідомленої взаємодії з інформаційним середовищем.