7 листопада 2026 року, близько 15:00 за місцевим часом чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав на Головну ринкову площу Кракова на авто і відкрив вогонь по перехожих із гвинтівки. Загинули шестеро людей, 15 поранені, серед них двоє поліцейських. Поліція поранила й затримала нападника приблизно за кілометр від Ринку. Згодом у його родинному будинку у Свентокшиському воєводстві знайшли тіла батьків і сестри стрільця. За офіційними даними, нападник — 24-річний громадянин Польщі, діяв сам, в армії не служив. 9 листопада, за повідомленнями з посиланням на Малопольську поліцію, він помер у лікарні.

У першу ж годину після стрілянини проросійські польськомовні та російськомовні телеграм-канали почали шукати у теракті «український слід». За три доби вони вибудували довкола трагедії щонайменше п’ять дезінформаційних наративів:

● стрілець нібито воював за Україну;

● Польща «отримала відплату» за підтримку Києва;

● серед жертв стрілянини була росіянка, яка загинула;

● «українська пропаганда» звинувачує у теракті Росію;

● польська влада «приховує правду».

Жоден із цих меседжів не мав доказів.

«Детектор медіа» зібрав і проаналізував 145 повідомлень із 68 російськомовних і польськомовних телеграм-каналів за 7—9 листопада. Дані зібрано пошуком дописів, у яких Краків згадано разом зі стріляниною чи терактом і з українською або міграційною тематикою (Україна, «хохли», бандерівці, Зеленський, ЗСУ, СБУ, біженці, мігранти, громадянство, походження тощо). Дані з телеграм-каналів надала компанія LetsData. Запит охоплює лише дописи, які вже пов’язували теракт у Кракові з Україною чи міграцією, тож вибірка показує розвиток цих меседжів.

Динаміка публікацій у датасеті: 67 постів у день нападу, 63 наступного дня і 15 на третій. 107 повідомлень (74%) опублікували канали з позначкою «деструктивні актори» (за внутрішнім маркуванням LetsData відносить до таких акторів проросійські пропагандистські канали): «Украина.ру», RT, «Царьград», «Осташко! Важное», Олег Царьов, «Сводки ополчения» тощо. Решта постів у телеграмі, що потрапили до датасету, були опубліковані у телеграм-каналах російськомовних медіа («Дождь», «Медуза», «BBC News Русская служба»), ми використовували їх для порівняння наративів.

Динаміка публікацій і появи версій у повідомленнях телеграм-каналів, за 145 повідомленнями, 7—9.11.2026; вертикальна вісь — кількість дописів за годину. Джерело даних — LetsData

Повідомлення згруповані за допомогою тематичного моделювання BERTopic і валідовані аналітиками «Детектора медіа». Модель виділила окремий кластер повідомлень про «шеврон FOG» (14 постів), кластер авторських коментарів і тлумачень (14), кластер перепостів однакового тексту про «найманця, що воював в Україні» (7) і великий новинний кластер (108). Як наслідок, тематичні рамки виділено на основі цих кластерів.

Ми також калібрували рамки, використовуючи напрацювання польських фактчекерів із Demagog для врахування місцевого контексту та для додаткової валідації результатів, доповнили датасет LetsData аналізом зібраних вручну 68 дописів із восьми польсько- та російськомовних телеграм-каналів, опублікованих із 7 по 8 листопада. Зокрема, у цьому корпусі публікацій у телеграм-каналах ми помітили інтенсивне «накачування» теми від перших повідомлень про стрілянину: канали майже без паузи переходили від кількості жертв і свідчень очевидців до відео затримання, фотографій зброї, припущень про мотиви та політичних коментарів. Це не означає, що кожен допис був дезінформаційним; важливими є темп, повторюваність і швидке накладання інтерпретацій на неповні дані.

Дезінформація про зв’язки нападника з Україною

«Прив’язка» стільця до України — це центральний наратив: він зафіксований щонайменше у 43 повідомлення у 32 каналах. Він з’явився раніше за будь-які офіційні коментарі з боку польської влади чи поліції. У першу ж годину, коли про особу нападника нічого не було відомо, канал Donrf дописав до новини одне слово: «Українець?». За пів години у півмільйонному телеграм-каналі «Випускайте Кракена Z» виклали відео затримання стрілка з підписом: «У камуфляжі. Бойовик ЗСУ якийсь?». Пропагандистські телеграм-канали «Сводки ополчения Новороссии» та «Война» вигадали «примітну» деталь, що стрілець нібито отримав польське громадянство у 2022 році. Це маркер, який систематично використовується у польськомовному дезінформаційному просторі, де чітко розмежовують громадян Польщі та поляків із походження для поширення наративу про «роздавання польських паспортів» українським біженцям. Однак із плином часу цей наратив розсипався після офіційних підтверджень польського походження стрільця, і деякі пропагандистські канали визнали зміну версії — наприклад, у своєму телеграм-каналі колаборант, екснардеп Олег Царьов написав, що «cудячи з усього, йдеться просто про психічно хвору людину, яка спочатку вбила свою сім’ю, а потім почала безладно стріляти по людях на головній площі Кракова».

Скриншот допису Polska Agencja Prasowa, де видно нашивку на уніформі стрільця, що лежить у бажагнику авто. Фото активно поширювали у польських соцмережах

Увечері 7 листопада наратив про «український слід» стрільця отримав «доказ». Фото спорядження з багажника його авто поширилися в соцмережах, а нашивку на бронежилеті оголосили шевроном американської приватної компанії Forward Observations Group (FOG). Першим у аналізованому датасеті це подав телеграм-канал «Украина.ру» цитуючи інший телеграм-канал (Shot). Далі протягом півтори години це з’явилося у телеграм-каналах RT, «Царьград», «Осташко! Важное», Олега Царьова й інших. Сумарна аудиторія каналів, що поширили версію про FOG, — близько 3,7 млн підписників.

RT писав: «У стрілка в Кракові помітили нашивку американської ПВК Forward Observations Group, яка воювала на боці ЗСУ». У каналі «Царьград» додавали, що бійці FOG «засвітилися» під час вторгнення в Курську область, і пов’язали їх з «Азовом».

Уночі 8 листопада пропагандист Сергій Колясников (Zergulio, 447 тис.) зробив висновок: «Поїхав дахом найманець, який воював в Україні». Цей текст дослівно передрукували щонайменше п’ять каналів, зокрема «Сводки ополчения Новороссии» та «Первый Харьковский» (swodki, Kharkov_Perviy). Анонімний канал «Голос Мордора» додав таке: стрілець нібито «воював в Україні, у підрозділі, що має відношення до терористичної організації “Азов”», і «майже напевно є нацистом».

Польські фактчекери Demagog установили, що на нашивці — прапор пірата XVIII століття Едварда Тіча (Чорна Борода): скелет списом пробиває серце. Такі нашивки масово продаються і трапляються в бійців спецпідрозділів різних країн; наприклад, у 2019 році таку мав боєць британської SAS у Найробі. Логотип FOG інший: замість скелета — диявол, замість серця — стилізована літера F. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що нападник ніколи не був військовим. Окремо Demagog виявив, що фото стрільця з українським прапором на жилеті згенероване ШІ.

Показово, що версію зв’язку стрільця з Україною спростували та висміювали навіть у самому Z-сегменті. Канал «Росич» 8 листопада висміяв «геніїв OSINT»: пірат на нашивці — це символ, який «ліплять на кожен другий китайський підсумок з AliExpress». Але й цей пост закінчився фразою «а хохли відповідатимуть за це». Це не зупинило поширення меседжу у інших проросійських телеграм-каналах, зокрема на окупованих територіях: «Бердянск.Актуально» передрукував версію про FOG ще 9 листопада.

Такі повідомлення не існували ізольовано. У стрічках тих самих каналів трагедія в Кракові сусідувала з іншими антиукраїнськими сюжетами — зокрема з матеріалами про корупцію в Україні, діяльність українських посадовців і нібито неефективність західної допомоги. Таке тематичне змішування створює ефект накопичення: навіть коли окремі повідомлення не доводять жодного зв’язку зі стріляниною, їхнє сусідство підштовхує аудиторію сприймати українську тематику як єдине джерело загроз.

Акцент на тому, що «серед жертв — росіянка»

Для провладних російських каналів головним фактом трагедії стало поранення громадянки Росії. Про неї писали щонайменше 22 повідомлення у 17 каналах, тоді як загиблого (серед інших жертв теракту) британця згадували переважно мимохідь. Новину ставили в один ряд зі «звільненням» сіл на фронті й ударами по українській енергетиці, як-от у вечірньому дайджесті ТАСС.

На цьому тлі з’явився й фейк. 8 листопада телеграм-канали «Украина.ру» (494 тис. підписників) і «Осташко! Важное» (427 тис.) повідомили, що росіянка загинула: «Громадянка Росії померла після нападу на Головній ринковій площі Кракова… врятувати не вдалося». Посольство Росії спростувало це приблизно за дві години. За цей час фейк потрапив до аудиторії понад 900 тис. підписників. Так само раніше російські телеграм-канали поширювали непідтверджену інформацію про «спільника» стрільця й «обох затриманих нападників», хоча поліція наявність інших нападників, крім одного, спростувала.

Другий акцент у цьому наративі — це доля самого стрільця. Від перших годин із моменту теракту телеграм-канали смакували відео стрілянини з поліцією та стан нападника. Коли 9 листопада з’явилися повідомлення про його смерть у лікарні, її рознесли щонайменше 17 каналів, від RT до Царьова. «Открытая Украина» скористалася нагодою, щоб дописати нову «ідеологічну» деталь: «Терорист дотримувався ліворадикальних і нетрадиційних переконань». Смерть нападника закрила для пропагандистів можливість спростування його мотивів, і будь-яка версія про мотиви залишилася «відкритою» для їх фантазування.

«Українське ІПСО прив’яже теракт до Росії»

Паралельно з пошуком «українського сліду» канали заздалегідь знецінювали будь-яку можливу версію про причетність Росії. Польська влада такої версії не висувала, але пропагандисти відповідали на неї наперед. У перші хвилини після новини про стрілянину колаборантка з Криму Юлія Вітязєва написала: «Хохли, мабуть. Але звинуватять нас». У каналі «ИзХерсонец» додали: «Це було очевидно. Але західні політики, звісно, заявлять про “руку Кремля”».

Мирослава Бердник, блогерка-україноненависниця, яка називає себе письменницею, вдавано дивувалася «відсутності заяв про те, що за краківським стрільцем стоїть Росія», і пророкувала: «Думаю, це не за горами, напевно українське ЦІПСО вже готує відповідні вкиди». Канал «Расстрельный» узагалі писав: «Хохли вже знайшли “російський слід” у теракті в Кракові». Російський пропагандист-воєнкор Дмитро Стешин сформулював ту саму логіку: «“Рашку не приплести” до цієї гидкої та кривавої історії», а будь-яка паніка «у таборі ворога нам об’єктивно вигідна».

Це класичний прийом «превентивного щеплення». Аудиторію заздалегідь налаштовують сприймати будь-яке розслідування можливого російського впливу як «українську провокацію». Схожу роль виконували пости в стилі «всі шукають сліди, а їх немає»: вони вирівнюють версії, ніби український, російський і американський «сліди» однаково ймовірні.

«Війна повернулася до Польщі»: теракт як розплата за підтримку України

Авторські канали перетворили вигаданий «український слід» на мораль: Польща сама винна, бо допомагає Україні. Вже згаданий вище Дмитро Стешин написав, що розстріл «не міг обійтися без українського сліду», а Польща «отримала рикошет, відплату за те, що вигодувала бандерівський режим». Його висновок: «Випустили демона війни — то й годуйте його своєю кров’ю».

Пропагандистський телеграм-канал «Военкор Котенок» (309 тис.) вигадував деталі про психологію та мотиви стрільця фразою «вантаж війни на східному фронті» та пов’язав теракт із чутливою для польського суспільства темою злочинів під час Другої світової війни: «Тобто поляк виступив на боці сил, які продовжують справу вбивць поляків у Волинській різанині. Він зганьбив і фактично прокляв свій рід. Підтримавши бандерівців, токар Оксінський став одержимим». У цьому ж пості польській владі запропоновано «негайно відкликати всіх поляків, що воюють в Україні», що вчергове відтворює кремлівський наратив про «польських найманців», які нібито воюють за Україну.

Ту саму тезу про загрозу від тих, хто повертається з фронту, розвивали у телеграм-каналах «Голос Мордора» і «Сплетница». «Попереду повернення до Польщі громадян, які воюють за Україну… з ненавистю та ПТСР», — писав перший. Таких людей названо «демотиватором для підтримки України» і одразу звинувачувачено Володимира Зеленського у «саботажі мирних переговорів».

Російський політолог Сергій Міхеєв написав у телеграм-каналі про ефір з його коментарем для «Вести FM»: «Теракт у Кракові. Українізація Європи триває повним ходом». Цей наратив напряму б’є по польській підтримці України й експлуатує волинську тему, чутливу для польської аудиторії.

Деякі з аналізованих каналів багаторазово публікували жорсткі, часто нецензуровані відео з місця події: момент стрілянини, рух чорного Subaru, поранених поліцейських і затримання нападника. Це видно, зокрема, у кількох дописах російськомовного телеграм-каналу «Варшавская русалка», а також у польськомовних частинах російських дезінформаційних мереж у телеграмі NewsFactoryPL та Pravda PL. Повторне розміщення різних фрагментів тієї самої сцени підтримувало емоційну залученість і створювало враження безперервного потоку нових матеріалів. У частині публікацій не було достатніх попереджень про жорстокий зміст і належного захисту приватності постраждалих.

Найчастіше цитованим польським джерелом відеоматеріалів у цьому корпусі був консервативний телеканал Telewizja Republika: значна частина поширюваних фрагментів походила з його прямих трансляцій або повторно використовувала кадри з ефіру. Це не є безпосереднім доказом зв’язків самого медіа з Росією. Однак радше ілюструє те, що Росія у кризових ситуаціях обрала підсилення саме цього майданчика та довіряє йому в польськомовному інфопросторі ледь не найбільше. При цьому сама робота телеканалу викликала зауваження у самій Польщі: в його ефірі лунали теорії змови про замах, на кшталт того, що поліція нібито знала про злочин заздалегідь, що повторював у прямому ввімкненні з місця подій президент телекомпанії. Також в ефірі лунали гіпотези про те, що нападник нібито міг мати іноземне походження, через що проти Telewizja Republika вже ведеться дисциплінарне розслідування Національною радою з питань телебачення та радіо Польщі (KRRiT).

«Влада бреше»: Туск і «британський слід»

Коли міністр Марцін Кервінський заявив про ультраправі погляди нападника, канали перемкнулися на підрив довіри до польської влади. На основі скриншотів його нібито видаленого фейсбук-профілю стрільця оголосили прихильником ЛГБТ і лібералом. Олег Царьов написав, що версію МВС «піддали сумніву», а тепер кожен табір «намагатиметься приписати терориста до протилежного табору» (swodki, репост Царьова). «Воєнкор» Стешин додав: «І Туску все пригадають… Як би там Майдан не замутили». Ще до будь-яких офіційних коментарів і деталей «Украина live» писав, кому вигідний теракт, і відповідав: «чинній владі Туска для посилення контролю».

У локальному телеграм-каналі «Первый Харьковский» стрільця названо «біодроном», а версію подій сформульовано так: «британський слід управління стрільцем з метою залякати поляків». У іншому пості пропагандисти пророкують Європі «поліцейський терор… скасування виборів» і додають: «Лондон знає, які кнопки натискати».

У польсько- та російськомовному сегменті з’явилася й окрема спроба пов’язати нападника з політичним табором Дональда Туска. У дописі російськомовного каналу «Русский тролль для Польши» стверджувалося, що стрілець і його батько нібито були прихильниками Туска, а доказом називалася участь батька в роботі виборчої комісії за поданням комітету Павла Танайни у 2020 році, хоч сам політик на той момент публічно дистанціювався від будь-яких політичних партій. Цей допис показує, як одна й та сама інформаційна екосистема могла паралельно просувати несумісні версії — про «нациста з “Азову”» та про прихильника ліберального табору. Їх об’єднувала не послідовність, а спільна функція: дискредитація України і польського уряду.

У сукупності ці приклади показують, як швидко змінювався набір суперечливих тверджень і не було сформовано «однієї правильної» версії події в трактуванні пропагандистів. Інструментами були швидкість публікації, повторне використання відео, апеляція до авторитету російських державних медіа та включення трагедії в ширший антиукраїнський і внутрішньополітичний контекст. Саме така комбінація могла збільшувати охоплення й емоційний вплив незалежно від того, чи було доведено координацію між окремими каналами.

Як змінювався наратив про теракт у Кракові, за даними та публікаціями з телеграм-каналів, X, Tumblr, у медіа та розвірчаннями фактчекерів. Візуалізація за допомогою Claude

Поза телеграмом: дезінформація про теракт у Кракові в X і Tumblr

Крім проросійських телеграм-каналів, дезінформація про теракт у Кракові поширювалася і в інших соцмережех. 9 листопада в X з’явилися фейкові відео, оформлені як сюжети Euronews і DW. Кожне на момент фіксації аналітиками «Детектора медіа» набрало понад 245 тис. переглядів. Майже одночасно п’ять акаунтів зі згенерованими назвами виклали такі ж фейкові ролики у Tumblr. Це перша зафіксована «Детектором медіа» поява кампанії «Матрьошка» (Operation Overload) у Tumblr.

Відео переносять у нову форму наративи з телеграму: стрілець діяв «у інтересах СБУ», а зброю купив на чорному ринку, куди її після отримання у якості допомоги від партнерів нібито перепродає Україна. Окремі підробки пов’язують теракт із витратами на допомогу Україні та з Волинською трагедією. Дописи масово позначали десятки редакцій. У фейковому ролику, брендованому Euronews, використано справжній коментар речниці польської поліції Катажини Цісло, а вигадані тези додано лише вшитими субтитрами, які складніше відстежити автоматичній модерації соцмереж.

Висновки

Проросійські телеграм-канали не мали жодного факту про зв’язок стрільця з Україною, але вже в перші години зробили «український слід» головною рамкою висвітлення трагедії. Спростування польської поліції, Міноборони та фактчекерів Demagog цього не змінили. Наративи у телеграм-каналах суперечили один одному — від «найманця з “Азову”» до «прихильника Туска», — але всі вели до двох вигідних Кремлю висновків: підтримка України небезпечна для поляків, а польській владі не можна довіряти.

 Колаж з фото REUTERS/Jakub Porzycki