
Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».
З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.
21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.
З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.
З нового 2026 року в телемарафоні не мовить канал «Рада».
Вступ
14—15 вересня найбільш активними напрямками були Покровський і Костянтинівський, також Південно-Слобожанський і Гуляйпільський. Окремої уваги заслуговував Лиманський, де відбувалися успішні контратакувальні дії ЗСУ. У телемарафоні у звітні дні канали найбільше уваги приділили саме Лиманському напрямку, також Покровському, Куп’янському і Слов’янському. В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Покровському і Лиманському напрямкам. Іншим активним напрямкам приділили мало уваги.
Основну тему внутрішньої політики звітних днів — виїзд генпрокурора Кравченка за кордон, його підозра очільнику НАБУ та його відставка, проголосована Радою — в телемарафоні висвітлювалися різними каналами по-різному. Найбільш докладними були телеканали «1+1» і ICTV з СТБ, хоча й обмежувалися короткими формами. Обговорень було мінімум. Перший канал Суспільного висвітлював тему на порядок докладніше, канал самотужки шукав коментарі всіх причетних до теми установ і персоналій. У розмовних студіях каналу тему глибоко аналізували з експертами, представниками антикорупційних ГО і з народними депутатами з різних політичних таборів.
Ворожу повітряну атаку по Прилуках на Чернігівщині, де загинуло троє людей, у телемарафоні власними короткими БЗ з синхронами давали лише в ефірі каналів ICTV з СТБ. Перший канал Суспільного робив із місця влучання два прямих ввімкнення власної кореспондентки і давав її репортажний сюжет.
Основну зовнішньополітичну тему — заявлене президентом США Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією більш докладно аналізували з експертами на Першому каналі Суспільного, натомість тему нових провокацій Росії проти країн НАТО — збитий над Литвою російський дрон і обстріл російським кораблем данського гелікоптера — аналізували з експертами лише в телемарафоні.
Однією з головних зовнішньополітичних тем цих днів стала заява американського президента Трампа, що буцімто Україна і Росія погодилися не бити по енергооб’єктах одне одного, і відповідно реакції сторін на цю заяву. Цю тему «енергетичного перемир’я» в телемарафоні більш докладно обговорювали з експертами на каналах «Ми — Україна» й «1+1». Поза тим Перший канал Суспільного приділив експертному обговоренню теми значно більше уваги, ніж учасники марафону сумарно. 15 вересня Росія здійснила чергові дві провокації проти країн НАТО — російський дрон був знищений на території Литви, а російський корабель обстріляв військовий гелікоптер Данії. Ці події і в телемарафоні, і на Першому каналі Суспільного однаково висвітлювали короткими БЗ з синхронами заяв. А от експертне обговорення теми було лише в телемарафоні.
У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Також були і порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності, повноти й доступності подачі інформації.
Протягом двох тижнів (7—20 вересня) у «депутатських» гостьових студіях телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції «Слуга народу». З опозиційних фракцій запросили лише одного нардепа. В ефірах Першого каналу Суспільного у ці тижні представництво нардепів із владної та з опозиційних фракцій у дискусійних студіях було збалансованим. Разом із тим, чотири рази баланс було порушено — говорили на контроверсійні теми окремо з нардепами з опозиційних фракцій.
Протягом 2—3 вересня у телемарафоні в ефірах двох каналів було 4 прояви політичного піару. В ефірі Першого каналу Суспільного в ці дні проявів піару не було.
1. Висвітлення основних тем тижня
СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:
У звітні дні знову найбільш активними напрямками були Покровський (26 і 43 боєзіткнення на добу) і Костянтинівський (20 і 18) напрямки. В один зі звітних днів 17 боєзіткнень було на Південно-Слобожанському, 10 — на Гуляйпільському. На всіх інших напрямках кількість боєзіткнень у ці дні не перевищувала 10 на добу. Разом із тим, 14 вересня Deep State повідомляв про просування ворога на чотирьох напрямках у Донецькій області. Натомість15 вересня командувач 3-го армійського корпусу Андрій Білецький підтвердив успішний український наступ біля Лимана.
У телемарафоні в звітні дні канали найбільше уваги сумарно приділили саме Лиманському напрямку, про який говорили з 6 гостями, фахово з експертом і військовим ситуацію там розібрали на каналі «1+1» в рубриці «Оперативний черговий». Другим за увагою марафонців був не найактивніший Куп’янський напрямок (репортаж і 4 обговорення), значну увагу приділили також найактивнішому Покровському напрямку (репортаж і 3 обговорення) і Слов’янському (4 обговорення). З активних напрямків замало уваги приділили хіба що Костянтинівському (було лише одне обговорення). Ситуацію на фронті у звітні дні найчастіше обговорювали з військовими-фронтовиками (13 разів), речників різних підрозділів запрошували 5 разів, експертів — 3 рази. Дуже активно працювали в ці дні воєнкори каналів ICTV та СТБ, які зробили 5 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення. Ще один фронтовий репортаж був у ефірі каналу «1+1». На інших каналах фронтових репортажів у ці дні не робили.
В ефірі Першого каналу Суспільного в новинах про фронт майже не згадували. У гостьових студіях найбільше уваги приділили Покровському напрямку (4 обговорення), про Лиманський говорили з двома гостями і зробили оглядовий сюжет. Ситуацію на Костянтинівському напрямку обговорили з двома гостями, іншим напрямкам приділили мінімум уваги, а про Південно-Слобожанський згадували лише в коротких зведеннях. У гостьові студії говорити про фронт військових-фронтовиків, речників підрозділів і експертів — усіх запрошували по 4 рази. Зробили один фронтовий репортаж.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:
Основними темами внутрішньої політики звітних двох днів були взаємопов’язані події (далі я їх усе ж розбив на дві підтеми, хоча значна частина інформації по обох подавалася в рамках єдиних матеріалів і обговорювалися з гостями зазвичай обидві в комплексі) — виїзд відстороненого генпрокурора Кравченка за кордон і його відеозаява про підозри директору НАБУ Кривоносу й «особі, наближеній до очільника САП» Клименка, реакції НАБУ і САП на це і зрештою проголосована Верховною Радою відставка Кравченка.
У телемарафоні всі ці події висвітлювалися різними каналами по-різному. Телеканал «Інтер» 14 вересня обмежився коротким повідомленням з анонсуванням голосування ВР, а 15 вересня взагалі забув про явно топову тему. Канал «Ми — Україна» в денному ефірі 15 вересня висвітлював тему лаконічно, короткими повідомленнями, щоправда, дав короткі синхрони Кривоноса і Клименка, а обговорював це все лише з представницею «Слуги народу» Євгенією Кравчук. Телеканали «1+1» і ICTV з СТБ були більш докладними репортажно, хоча й повідомляли про події та заяви короткими повідомленнями з синхронами, втім усі основні моменти теми в ефірах каналів було відображено. На «1+1» тему обговорювали з політологом Андрієм Ткачуком, а ще — з представником опозиційної фракції «Голос» Андрієм Осадчуком (!). У розмовній студії каналів ICTV та СТБ політолог Ігор Рейтерович порушив тему нагадування Єврокомісії про необхідність конкурсного відбору генпрокурора і ведуча розвинула обговорення цього важливого аспекту загальної теми. Крім того, ведуча повідомила (з посиланням на Суспільне) про те, що в ПАРЄ заперечили участь Кравченка в засіданні.
Попри таку незвичну (як на мене, виходячи з попередніх спостережень) повноту висвітлення окремими каналами телемарафону делікатної для влади теми, Перший канал Суспільного був на порядок докладнішим. Протягом двох днів тема дуже якісно висвітлювалася каналом репортажно, кожна нова інформація подавалася дуже оперативно, на відміну від телемарафону канал постійно активно самотужки звертався по коментарі в усі установи, які мали будь-який стосунок до теми (Офіс генпрокурора, НАБУ, САП, Офіс президента, Держприкордонслужбу), і персонально до Кравченка, Кривоноса. Реакція Єврокомісії, озвучена її речниками, була відповідями на запитання кореспондентів Суспільного. Саме Суспільне звернулося й до пресслужби ПАРЄ, щоб з’ясувати, чи планувалася там участь Кравченка в засіданні Асамблеї. Канал також повністю транслював наживо брифінг Кривоноса і Клименка (у телемарафоні лише давали короткі синхрони звідти). У розмовних студіях Першого каналу Суспільного протягом обох днів тему глибоко аналізували з різноманітними експертами, представниками антикорупційних громадських організацій і з народними депутатами з різних політичних таборів. У підсумку можу точно стверджувати, що глядачі Першого каналу Суспільного отримали набагато більш якісну і глибоку картину топової теми звітних днів, аніж глядачі телемарафону.
НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:
Найгіршою за наслідками у звітні дні була ворожа повітряна атака по Прилуках на Чернігівщині, внаслідок якої загинуло троє людей, ще 8 були поранені. У телемарафоні оригінальне відео з місця події та синхрони мешканців-очевидців показали лише в ефірі каналів ICTV з СТБ, утім обмежилися лише короткою формою. Перший канал Суспільного робив з місця влучання два прямих ввімкнення власної кореспондентки і давав її репортажний сюжет.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:
Однією з головних зовнішньополітичних тем цих днів стала заява американського президента Трампа, що буцімто Україна і Росія погодилися не бити по енергооб’єктах одне одного, і відповідно реакції сторін на цю заяву. Цю тему «енергетичного перемир’я» в телемарафоні більш докладно обговорювали з експертами на каналах «Ми — Україна» й «1+1». Поза тим Перший канал Суспільного приділив експертному обговоренню теми значно більше уваги, ніж учасники марафону сумарно.
15 вересня Росія здійснила чергові дві провокації проти країн НАТО – російський дрон був знищений на території Литви, а російський корабель обстріляв військовий гелікоптер Данії. Ці події і в телемарафоні, і на Першому каналі Суспільного однаково висвітлювали короткими БЗ з синхронами заяв. А от експертне обговорення теми було лише в телемарафоні.
Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного
Посли ЄС не змогли продовжити санкції проти Росії (14 вересня).
«Муза»-Івахненко не змогла оскаржити у ВАКС запобіжний захід. ВАКС розглядав також апеляцію на запобіжний захід Кропиві (15 вересня).
НАБУ і САП: У Києві вкрали 137 млн грн на подарованих Варшавою вагонах метро (15 вересня).
Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:
Єврокомісія на прохання України про гроші надіслала список непроведених реформ (14 вересня).
Підозрюваний у справі про детонацію в Милій і загибель 35 людей посадовець СБУ вийшов під заставу (14 вересня).
Викрито масштабну тіньову схему з пальним «Укрнафти» (15 вересня).
Соцдослідження КМІС: 77% українців виступають за збройний опір Росії, попри загрозу атак енергетики взимку (15 вересня).
Управлінські функції в Офісі генпрокурора виконує Максим Крим, у родичів якого знайшли паспорти Росії (15 вересня).
Кабмін прогнозує долар по 48 грн на кінець 2027 року (15 вересня).
НАЗК після пів року перевірки декларації Галущенка знайшло недостовірні дані на 55,5 млн грн (15 вересня).
2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 14—15 вересня
Телемарафон:
В ефірі каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало фактів подавали без посилань на джерела. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Найбільше порушень стандарту повноти інформації були недостатнім представленням компетентності експертів. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були пов’язані з використанням слів і абревіатур, незрозумілих для значної частини аудиторії.
В ефірі каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Також багато фактів подавали без посилань на джерела. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше (і загалом надзвичайно багато) грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для значної частини аудиторії. Було грубе порушення стандарту оперативності, коли подавали як новину репортаж про подію дводенної давнини.
В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями компетентності експертів. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для значної частини аудиторії (абревіатур було цього разу надзвичайно багато).
В ефірі каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Також чимало фактів подавали без будь-яких посилань на джерела. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на картинці.
Перший канал Суспільного
Найбільше грубих порушень стандарту достовірності (та й загалом дуже багато) були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало також було псевдопосилань на абстрактний інтернет. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідними «ілюструваннями» картинкою розмов із гостями. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями гостей і спікерів у синхронах. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням абревіатур і слів, незрозумілих для значної частини аудиторії.
3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 7—20 вересня
Депутати у телемарафоні:
Народних депутатів у телемарафон протягом двох звітних тижнів запрошували 16 разів (у попередні два тижні було 12 запрошень обранців). У звітні два тижні в ефірі телемарафону 15 разів були представники представники владної фракції «Слуга народу» (а це майже 94% від усіх депутатських студій). Одного разу в ефір «1+1» запросили представника опозиції — Андрія Осадчука з «Голосу». Депутатів з двох інших опозиційних фракцій — «Батьківщина» та «Європейська солідарність» — у гості не запрошували.
У звітні тижні тричі в ефірі телемарафону (на тьрох різних каналах) побував нардеп зі «Слуги народу» Олексій Леонов, по два рази — його колеги по фракції Єгор Чернєв, Леся Забуранна, Роксолана Підласа і Сергій Іонушас. Усі інші нардепи гостювали в телемарафоні по одному разу.
Офіс президента в ці два тижні в телемарафоні чотири рази представляв радник ОП Сергій Лещенко (двічі на «Інтері» та двічі на «Ми — Україні» мав загалом 42 хвилини ефіру). Тричі в ефірі побував радник президента Сергій Безкрестнов (двічі на «Інтері», раз на «Ми — Україні, загалом мав 38 хвилин ефіру). Загалом же протягом двох тижнів Офіс президента мав у телемарафоні порівняно «небагато» ефіру — 1 годину 20 хвилин. А ще 10 і 12 вересня в нічних слотах «1+1» знову і знову повторювали велику розмову Мосейчук із керівником ОП Будановим аж за 28 серпня.
Депутати на Першому каналі Суспільного:
Примітка: 10 вересня провайдер частково не записав ефіри Суспільного: в часовому відрізку з 7 до 12 години сумарно було пропущено 1 годину 18 хвилин ефіру, тож якщо в цих пропущених відрізках ефіру були гостями народні депутати, то в цьому звіті їх не позначено.
В ефірі Суспільного мовника протягом двох звітних тижнів народні обранці побували 67 разів (у попередні два тижні гостей-нардепів було 57). Народні депутати від владної фракції «Слуга народу» гостювали на каналі 28 разів. Представники трьох опозиційних фракцій сумарно побували в ефірі 35 разів (14 разів це були представники «Європейської солідарності», 13 разів — депутати з «Голосу», 8 разів — нардепи з «Батьківщини»). Крім того, в ці тижні в ефірі по разу побували представники двох депутатських груп — «За майбутнє» і «Довіра», а ще двічі в ефірі була реально позафракційна народна депутатка (Оксана Савчук).
Протягом цих двох тижнів у ранкових і денних ефірах каналу кілька разів було порушено баланс між владою і опозицією в обговоренні явно контраверсійних внутрішньополітичних тем. Так, 8 вересня говорили з Юлією Сірко з «Голосу» про операцію НАБУ і САП «Карфаген», цього ж дня говорили на цю ж тему з Сергієм Соболєвим із «Батьківщини». З ним же говорили й на іншу тему, що потребувала балансу — розгляд законопроєктів, від яких залежить фінансова підтримка України від ЄС. 15 вересня на цю ж тему говорили з Ярославом Юрчишиним із «Голосу», а 16 вересня з Олегом Синюткою з «Європейської солідарності». В усіх цих випадках був необхідний баланс, найкраще — у вигляді одночасних запрошень представників владної фракції.
Протягом звітних двох тижнів найпопулярнішою народною депутаткою в ефірі каналу була Юлія Сірко з «Голосу», вона мала 5 запрошень. По 4 рази на каналі побували представники «Слуги народу» Богдан Кицак і Сергій Козир. Доволі велика кількість народних обранців побували на каналі по три і по два рази.
4. Прояви політичного піару 14—15 вересня
Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні було 4 прояви політичного піару: тричі — в ефірі каналів ICTV та СТБ, ще один — в ефірі «Інтера». На інших каналах проявів піару не було. Фігурантами позитивного піару по два рази були прем’єр-міністр Сергій Корецький і бізнесмен Віктор Пінчук. Негативного піару не було.
В ефірі Першого каналу Суспільного проявів піару в звітні дні не було.
5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 14—15 вересня
Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.
Детальніший огляд звітних днів читайте тут.