Головним чинником вибору майбутньої професії 65% опитаних підлітків вважають соціальні мережі. Про це під час національного форуму «Майбутнє, яке обираємо ми!» розповів Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Він презентував результати дослідження, яке проводили КМІС (якісний компонент) та швейцарсько-український проєкт DECIDE (кількісний компонент). Дослідження проводилось за двома напрямами. Перший — у грудні 2025 року серед 396 територіальних громад у 24 областях. Було опитано 277 007 респондентів (різні аудиторії: від учнів до роботодавців). Другий напрям проводився у березні 2026 року, опитували учнів 8–11 класів у 390 громадах 24 областей — 111 355 дітей.
«Серед учнів 8–9 класів лише 21% відповіли, що вони визначились зі своєю професією. Можна сказати, що це ранні класи і багато хто не знає, чим займатись у житті. Але навіть серед учнів 10–11 класів лише24% визначилися з тим, як вони бачать свою професію у майбутньому», — сказав Грушецький.
За його словами, кожен п’ятий старшокласник хоче жити і працювати за кордоном. При цьому лише 18% переконані, що бачать реальні можливості реалізуватись у своїй громаді. При цьому більшість учнів старших класів хоче переїхати зі своїх громад у столицю або великі міста.
Інформацію про професію підлітки отримують переважно з соціальних медіа: 65%.
«Цей відсоток буде ще вищим, тому що роль соціальних мереж у житті молоді сильно зросла», — сказав Антон Грушецький. А школа, за його словами, поки не є тим місцем, яке сильно впливає на професійну орієнтацію українців.
Найбільш важливим для учнів у майбутній професії є заробітна плата: її назвали 75%. 65% вказали інтерес до професії та самореалізацію. Антон Грушецький сказав, що такі настрої характерні для молоді маленьких міст і сіл, яка хоче переїхати у більші населені пункти.
18% опитаних учнів/-ениць вважають, що успіху можна досягнути з робітничою спеціальністю. Більшість вважає обов’язковою умовою успіху вищу освіту.
Роль батьків у визначенні майбутньої професії, за словами директора КМІС, є ключовою: «Школа, батьки, бізнеси, місцева влада — всі партнери. Але родина відіграє найважливішу роль. З хорошого ми бачимо синергію. Серед опитаних батьків 70% хочуть, щоб майбутня професія приносила дохід, а 68% хочуть, щоб професія відповідала нахилам дітей. Але коли батьки могли вільно висловлювати свою думку, то чверть батьків сказала, що вони опиратимуться вибору дітей, якщо це не відповідатиме їхнім очікуванням. Окрім роботи з молоддю потрібно проводити роботу з їхніми батьками».
29,4% респондентів вважають, що потреби різних категорій дітей враховуються у профорієнтаційних заходах.
Також на вибір професії впливає і війна, адже 28% опитаних учнів/-ениць враховують безпечні умови праці під час вибору професії.
78,9% опитаних роботодавців вважають важливим партнерство влади, бізнесу і школи. Але при цьому існують і бар’єри, які заважають роботодавцям долучатися до профорієнтації. Насамперед це нестача фінансів, часу та недостатня зацікавленість дітей.
Окремий блок дослідження був присвячений підліткам та молоді з особливими освітніми потребами (ООП).
«Ключовий висновок якісного компонента: перехід від школи до подальшої освіти та професійної реалізації є одним із найвразливіших етапів траєкторії підлітків і молоді з ООП. Окремі можливості підтримки існують, але вони часто не поєднані в послідовний маршрут від професійного самовизначення до навчання, практичного досвіду, працевлаштування та адаптації на робочому місці, — йдеться у результатах дослідження. — Батьки дітей з ООП активно залучені до професійного самовизначення та планування подальшої освітньої траєкторії. Водночас родинам часто бракує зрозумілої інформації про доступні освітні й професійні можливості, форми підтримки та можливі траєкторії після завершення школи. Це створює невизначеність навіть у родинах, які активно шукають варіанти для дитини».
Серед можливих напрямів професійної реалізації молоді з ООП учасники/-ці якісного дослідження згадували технічні й ремонтні роботи, окремі робітничі професії, дистанційну зайнятість, творчі та соціально орієнтовані види діяльності.
Нагадаємо, результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать про те, що приблизно 90% українців знають про штучний інтелект, але реальне впровадження цієї технології в повсякденну практику істотно відстає.
Фото: «Детектор медіа»
