Петербурзький міжнародний економічний форум, або ПМЕФ, Росія проводить із 1997 року. Спочатку це був лише російський форум, який проходив у Таврійському палаці та задумувався як майданчик для обговорення економічних проблем Росії й пострадянського простору. Уже в перші роки форум почали просувати як вітрину відкритості Росії для інвестицій і великого бізнесу, а з середини 2000-х Кремль став перетворювати його на головну міжнародну ділову подію року в Росії.

З 2006 року форум перебуває під патронатом президента Росії — Путін особисто бере участь у кожному засіданні. Для Кремля ПМЕФ — це насамперед інструмент іміджевої політики: демонстрація легітимності, інвестиційної привабливості та «відкритості» Росії до діалогу.

У кращі для форуму роки ця стратегія справді давала результати. Серед учасників у різні роки в ролі почесних гостей були президенти Франції Ніколя Саркозі (2010) та, вже після анексії Криму, Еммануель Макрон (2018), голови КНР Ху Цзіньтао (2011) і Сі Цзіньпін (2015, 2019), канцлерка Німеччини Ангела Меркель (2013), прем’єр-міністри Японії Сіндзо Абе (2018) та Індії Нарендра Моді (2017).

До 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на форум приїздили провідні менеджери найбільших транснаціональних корпорацій, а пленарні сесії модерували зірки американських медіа — CNN, NBC News, Bloomberg, CBS News. Наприклад, у 2015 році основну пленарну сесію за участі Путіна модерував телеведучий CBS, лауреат премії Emmy Чарлі Роуз, який понад годину замість модерації дискусії ставив Путіну запитання на теми, що його цікавили, ніби це було особисте інтерв’ю. У 2016 році модератором був політичний аналітик і редактор Newsweek Фарід Закарія, який теж намагався поставити очільника Кремля в незручне становище своїми запитаннями. З 2022 року модерували панель за участі Путіна переважно російські державні журналісти та пропагандисти, наприклад, Маргарита Симоньян.

У 2026 році місце модераторки замість зірок CNN чи NBC зайняла журналістка індійського телеканалу India Today Гіта Мохан, яка ще у грудні 2025 року назвала своє інтерв’ю з Путіним «інтерв’ю мрії» — динаміка змін в доборі модераторів упродовж років сама по собі показує як ізоляцію Росії, так і спроби Кремля її прорвати.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року перетворило ПМЕФ з вітрини «нормальності» на лакмусовий папірець ізоляції. З 2022 року більшість західних інвесторів бойкотує форум, як пише Financial Times, жодна з великих західних корпорацій більше не бере в ньому участі. Кремль змушений заповнювати місце значущих іноземних лідерів маргінальними або ситуативними фігурами.

ПМЕФ-2026 — уже п’ятий за час повномасштабної агресії Росії. Перед відкриттям форуму українські дрони атакували передмістя Санкт-Петербурга, під атакою опинився «Петербурзький нафтовий термінал» — один із найбільших нафтопереробних комплексів на північному заході Росії.

Цьогорічну тему організатори сформулювали як «Прагматичний діалог — шлях до стабільного майбутнього». За словами помічника президента Росії Юрія Ушакова, участь у форумі підтвердили близько 20 тисяч учасників із понад 100 держав. На перший погляд, це значна кількість, яку Кремль охоче використовує як аргумент проти «неефективності санкцій». Але детальніший погляд на склад учасників розкриває іншу картину: більшість «гостей із Заходу» — це або маргінальні ультраправі політики, або інтернет-інфлюенсери з кримінальним шлейфом, або ті, хто і без того давно перейшов у табір відкритих апологетів Кремля. Серед них були як відомі прихильники Росії, що роками легітимізують різні публічні заходи в Росії та неодноразово відвідували Петербург, так і політичні фріки та зірки соцмереж. Дехто з них, наприклад, скандальний блогер Ендрю Тейт, відвідав Росію вперше.

Розбираємося, хто з європейців та американців став гостем Петербурзького міжнародного економічного форуму — 2026.

Американці в гостях у Путіна

Напередодні ПМЕФ помічник президента Росії Юрій Ушаков розповідав російським журналістам, що на форум уперше за останні роки прибуде «офіційна американська делегація на чолі з керівником Комісії образотворчих мистецтв США Родні Куком». Проте голова Державного департаменту Марко Рубіо заявив, що США ніколи не брали участі в цьому заході та не знає про делегацію, яка поїхала до Росії. «Я знаю, що вони влаштовували таку зустріч, але не думаю, що це був би високопоставлений чиновник», — сказав Рубіо. Сам же Кук говорив, що дозвіл на поїздку до Росії йому надали президент США Дональд Трамп і Держдеп.

Родні Мілс Кук-молодший був заступником голови Комісії з образотворчих мистецтв США за часів першого президентства Трампа, потім був звільнений Джо Байденом, але повернувся у 2026 році вже в якості очільника Комісії. Комісія має повноваження щодо розгляду «дизайну й естетики» всіх будівельних об’єктів у столиці США, Вашингтоні. Кук є засновником і головою некомерційної організації «Фонд національних монументів», яка займається побудовою пам’яток. Як пише The Telegraph, Трамп і Кук планують побудувати у Вашингтоні арку висотою у 76 метрів, що викликало критику з боку архітекторів та інших спеціалістів. Видання AJC називає Кука «людиною Трампа» для перебудови Білого Дому, зокрема, також суперечливого проєкту зведення бальної зали на місці знесеного східного крила резиденції американських президентів. Також про Кука відомо, що він раніше реалізовував архітектурні та реставраційні проєкти в Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі.

На ПМЕФ Родні Кук узяв участь у спеціальній культурній сесії під назвою «Росія — США: діалог культур» як основний доповідач. Він також узяв участь у низці інших подій, зокрема у кінопоказі на студії «Ленфільм», де сказав, що «цей захід нагадує нам, що навіть у складні часи культура залишається мостом, який єднає нас, попри кордони, мови та відмінності». Навіть російське видання «Відомості» пише, що приїзд Кука є «скоріше дружнім жестом, ніж реальним прогресом переговорного треку». І припускають, що присутність Кука на форумі є власною ініціативою, яка ніяк не вплине на стосунки Росії та США.

Іншим «американським» учасником сесії «Росії — США» був колись популярний актор Стівен Сігал. Хоча його вже важко назвати саме «американським» учасником, адже він із 2016 року має громадянство Росії. Він є регулярним гостем російських почесних заходів, зокрема, у 2018 році був присутній на інавгурації Володимира Путіна. В тому ж році він став спеціальним представником МЗС Росії з гуманітарних зв’язків між Росією та США. У 2020 році Сігал став членом партії «Справедлива Росія» —  партії-сателіту «Єдиної Росії» для тих, хто втомився від облич владної партії. В Україну в’їзд Сігалу був заборонений ще у 2017 році, оскільки він відвідував окупований Крим і підтримував його анексію. Повномасштабне вторгнення в Україну Сігал також підтримав, заявивши в 2024 році про готовність «битися на боці свого президента» та «померти зі своїм президентом». Утім, поки що головним полем битви для Сігала є фуршети таких заходів, як ПМЕФ.

Одними з найбільш медійних західних гостей форуму були брати Ендрю та Трістан Тейти, американо-британці, які здобули популярність спершу як професійні кікбоксери, а згодом як інтернет-інфлюенсери та підприємці. Старший брат, Ендрю Тейт, вигравав чемпіонат світу з кікбоксингу за версією Міжнародної асоціації спортивного кікбоксингу (ISKA) та був учасником британського телешоу Big Brother. Після завершення спортивної кар’єри брати переїхали до Румунії, де розвивали онлайн-бізнеси, пов’язані з вебкам-індустрією, курсами з саморозвитку та соціальними мережами.

Відомим Ендрю Тейт став завдяки контроверсійним висловлюванням про гендерні ролі, маскулінність і стосунки між чоловіками та жінками. Його контент неодноразово критикували за мізогінію, а акаунти Тейта тимчасово або постійно блокували на низці великих платформ через порушення правил щодо мови ненависті та шкідливого контенту. Сам Тейт називав себе «абсолютним сексистом і мізогіном». Попри це, він зберіг багатомільйонну аудиторію (майже 11 млн підписників у мережі Х) і вплив серед молодих чоловіків у соцмережах. Раббіл Сікдар у виданні The Independent описав Тейта як «культову постать» для «молодих чоловіків, які не мають мети в житті», та хлопців, які поділяють його антифеміністичні погляди.

З 2022 року брати Тейт перебувають у центрі міжнародних судових розслідувань. У Румунії їх звинувачували у створенні організованої злочинної групи, торгівлі людьми та сексуальній експлуатації жінок. Окремі кримінальні та цивільні провадження також тривають у Великій Британії та США. Самі Ендрю та Трістан Тейт усі звинувачення відкидають і заявляють про свою невинуватість. На останніх президентських виборах в США брати підтримували Дональда Трампа.

У Росії братів Тейтів зустрічали хлібом-сіллю та хором, який виконував популярну в Росії пісню «Матушка-земля». На своїй сторінці в X Ендрю Тейт виклав фото на фоні Кремля, а також відео, де він разом із російськими солдатами у військовій формі катається на танку.

Брати Тейти на танку. Джерело: X

Ще однією американською гостею Петербурзького форуму стала Кендіс Оуенс — американська консервативна політична коментаторка та медіаперсона, яка здобула популярність завдяки різкій критиці ліберальних рухів, зокрема Black Lives Matter, а також підтримці правоконсервативного порядку денного у США. Починала Оуенс як ліволібералка, але згодом перейшла у стан їхніх запеклих опонентів. У 2017—2019 роках вона працювала в організації Turning Point USA, заснованій убитим у 2025 році консервативним активістом Чарлі Кірком, а пізніше стала однією з найвідоміших ведучих правої медіаплатформи The Daily Wire.

Кендіс Оуенс із чоловіком в Москві. Джерело: Facebook

Оуенс відома своїми провокаційними заявами та схильністю до поширення конспірологічних теорій. Зокрема, вона вважає, що теорію еволюції та походження людини від мавп поширюють «сучасні сатаністи», заперечує, що динозаври колись існували, та називає жінку президента Франції Еммануеля Макрона Бріджит «прихованим трансгендером». У 2024 році Оуенс залишила The Daily Wire після тривалого конфлікту з керівництвом компанії та звинувачень в антисемітській риториці. Вона підтримувала Дональда Трампа, але у 2025 році почала його критикувати за різні рішення і назвала його «хронічним розчаруванням», за підтримку якого їй соромно. У відповідь Трамп назвав її «божевільною» та «індивідом із дуже низьким IQ».

Кендіз Оуенс послідовно виступає проти американської військової допомоги Україні, публічно критикує українську владу, поширює фейки про Олену Зеленську та транслює наративи, близькі до російської пропаганди. Оуенс у 2022 році повторювала тези Путіна про те, що України «не існувало до 1989 року» та що «її створили росіяни». В 2024 році Оуенс заявила, що «жодне медійне промивання мізків у світі не змусить мене сподіватися, що Зеленський переможе православну Росію. Духовно я просто знаю, що це неправильно. Не можна підтримувати актора-гомосексуаліста, який замикає церкви та єпископів».

«Незламані партійною демократією» шанувальники Путіна

Цього року учасниками ПМЕФ були одразу пʼять політиків від партії «Альтернатива для Німеччини» та принаймні один представник бізнесу.

Візити політиків з АДН до Росії постійно викликають суперечки у партії. Наприклад, у листопаді 2025 року співголова партії «Альтернатива для Німеччини» Аліс Вайдель казала, що не розуміє сенсу цих візитів. Проте після полеміки й осуду частиною колег критика стихла, і політики від АНД продовжують і далі їздити до Путіна.

Найвищим за рангом серед пʼяти присутніх на ПМЕФ від «Альтернативи для Німеччини» був євродепутат Петр Бистрон. У квітні 2025 року Європейський парламент позбавив Бистрона недоторканності через поширення фотомонтажу з німецькими політиками, які роблять жест, схожий на нацистське вітання. Але на початку травня 2026 року земельний суд Мюнхена виправдав політика.

Раніше Бистрон очолював в АДН зовнішньополітичний напрямок. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він, як пише DW, послідовно вимагав скасування «антиросійських санкцій» і закликав припинити військову допомогу Києву.

Наступник Бистрона на посаді керівника зовнішньополітичного напрямку —  депутат Бундестагу Маттіас Мосдорф, теж відвідав захід. Мосдорф — віолончеліст. У 2024 році росіяни дали йому звання почесного професора російської музичної академії імені сімʼї Гнєсіних. Приймаючи звання, Мосдорф сказав: «Моя діяльність пов’язана винтково з музикою як універсальною мовою примирення та взаєморозуміння». У DW пишуть, що за поїздки до Росії, які Мосдорф називає приватними, АДН накладала на Мосдорфа штраф і тимчасово обмежувала право виступати у парламенті.

Чинний керівник напрямку зовнішньополітичної діяльності АДН, депутат Бундестагу Маркус Фронмайєр, теж поїхав на ПМЕФ-2026. Він теж не зважає на критику за візити до Росії. Як пише DW, Фронмайєр працював прессекретарем співкерівниці АДН Аліс Вайдель, яка критикувала однопартійців, що їздять до Росії. У 2019 році Фронмайєр відвідував окупований Росією Крим. Згодом його звʼязки з Росією розслідували у Бундестазі.

Ще один депутат Бундестагу Штеффен Котре, який відвідав ПМЕФ, спеціалізується на енергетичній політиці. Як пише DW, він називав Україну «американським плацдармом» для дестабілізації Росії, та відвідував ефіри російських пропагандистів. Зокрема, на початку 2023 року він долучився до ефіру пропагандистського шоу Володимира Соловйова.

Попередній візит Котре до Росії був наприкінці 2025 року. Він брав участь у сочинському симпозіумі «БРІКС — Європа». За це його критикували колеги по партії і Бундестагу, але несхвалення не змінило позиції Котре. Разом із Котре у Сочі до Путіна у 2025 році й на ПМЕФ у 2026 році їздив керівник Саксонсього осередку АДН Йорг Урбан. У Саксонії АДН має найбільшу підтримку, порівняно з іншими федеральними землями Німеччини. Урбан їздив до Петербурга на стажування у студентські роки. І там познайомився із дружиною-росіянкою.

У 2004 році Котре підтримав заклик не притягувати до кримінальної відповідальності Горста Малера, політика, який заперечував Голокост. А у 2009 році марширував у перших рядах неонацистської акції в Дрездені. Праворадикальні погляди Котре за два десятиліття, ймовірно, ніде не ділися. Розслідування Zeit Online засвідчило, що Котре працевлаштовує у своєму парламентському офісі людей із праворадикальними поглядами.

Серед німців на ПМЕФ були і представники обʼєднань бізнесу. Зокрема на панелі 5 червня виступив керівник Російсько-німецької зовнішньоторговельної палати Матіас Шепп. У 2006—2016 роках він був керівником бюро німецького видання Spiegel у Москві.

Представники Італії: кухар, ексчиновник і бізнесмен

Із трьох представників Італії на ПМЕФ, про яких писали у російських медіа чи згадували на сайті форуму, один — керівник недержавного представництва групи італійських бізнесменів Вітторіо Торрембіні. Торрембіні працює у Росії з 1989 року.

Ще одним представником італійського бізнесу, який осів у Росії, був шефкухар Мауро Еллі. Головне, що про нього пишуть російські медіа, що він є кухарем, який здобув зірку Мішлен. На ПМЕФ 2026 року Еллі керував рестораном форуму.

Також на форумі був присутній колишній урядовий чиновник, економіст Мікеле Джерачі. З 2008 і до 2018-го він жив у Китаї та викладав у місцевих університетах. У російських медіа згадують Джерачі, коли треба покритикувати владу Італії та економічну модель держави. Зокрема, з полів ПМЕФ пропагандисти взяли цитату Джерачі, мовляв, уряд премʼєрки Італії Джорджі Мелоні є «корбалем без капітана». Російські медіа подають Джерачі як політика, а не експерта з економіки, тому що Джерачі пропрацював в уряді трохи більш як рік. Він був заступником державного секретаря Італії з економіки у червні 2018 року, а покинув посаду у вересні 2019-го.

Молдовська «делегація»

Серед учасників ПМЕФ-2026 була і проросійська молдовська делегація на чолі з колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном. Разом із ним на форум приїхали депутати парламенту від Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) Петру Бурдуже та Адріан Лебединський, а також колишня голова парламенту Зінаїда Гречаний. Як повідомляє видання Ziarul de Gardă, у Петербурзі на форумі були також присутні Вікторія Фуртуна (кандидатка на президентських виборах 2024 року, що її підтримувала Рося через мережу Ілана Шора), депутат Васілє Тарлєв та інші.

Ігор Додон — колишній президент Молдови (2016–2020), відомий своєю відкрито проросійською позицією. Ще під час президентства він неодноразово їздив до Москви, виступав проти зближення Молдови з ЄС та НАТО і обстоював вступ країни до Митного Союзу. Розслідувачі з видання RISE Moldova задокументували, що діяльність Додона координувалася відділом Кремля у справах Молдови. Після того, як у 2020 році він програв президентські вибори нинішній президентці Маї Санду, молдовська прокуратура у 2022 році відкрила проти Додона справу за підозрою в корупції, держзраді і незаконному фінансуванні партії. За версією слідства, він отримав від 600 тисяч до одного мільйона доларів від олігарха Плахотнюка, який зараз засуджений у Молдові за корупційні злочини й відбуває покарання. Додон усі звинувачення відкинув як ‹політично вмотивовані›. На ПМЕФ 2026 він закликав скасувати антиросійські санкції, поновити переговори з «Газпромом» та відновити пряме авіасполучення з Москвою.

Ігор Додон і Зінаїда Гречаний (посередині) під час ПМЕФ-2026, фейсбук Ігоря Додона

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу назвав цей виступ «жалюгідним» і нагадав, що саме «Газпром» відмовився виконувати чинний контракт з Молдовою.

Ще однією яскравою фігурою молдовської делегації (хоча сам фізично давно не проживає в Молдові) став сам Ілан Шор — молдовський олігарх-утікач, якого кишинівська влада назвала інструментом російської гібридної війни. Шор відомий незаконними операціями, пов'язаними із молдовськими банками. В 2015 році він був обраний міським головою міста Оргей прямо під час перебування під домашнім арештом. У 2017 році йому загрожувало увʼязення у 7,5 років в'язниці за розкрадання коштів із молдовських банків. Але вирок не набув чинності. У 2023 році він Шор заочно отримав 15 років увʼязнення. Після приходу до влади Санду й поновлення розслідування проти Шор, той спочатку втік до Ізраїлю, а з 2024 року оселився в Росії, де й отримав російське громадянство.

За даними Financial Times, Шор є ключовою ланкою у схемі Кремля з обходу міжнародних санкцій: через підставні компанії в Киргизстані та криптовалюту він допомагає російському капіталу просочуватися у міжнародні ринки. Американські санкції проти нього запроваджені ще у 2022 році, зокрема, за втручання в молдовські вибори на користь Росії. Наприкінці 2025 року Шор несподівано оголосив про відхід з активної політики після серії невдач: провалу своїх виборчих проєктів і ув'язнення його ставленика, голови Гагаузії Євгенії Гуцул. Але ПМЕФ засвідчив, що з політичних подій він не випадає.

На ПМЕФ Шор організував так званий «Молдавський двір», окремий стенд форуму від свого блоку «Перемога» із дегустаціями молдовського вина, національною музикою та продукцією молдовського виробництва, начебто задля просування «дружби» Молдови з Росією та країнами Євразійського економічного союзу. Там і була зроблена знакова фотографія: Шор разом із румунською євродепутаткою Діаною Шошоаке, підписавши її у своєму Telegram-каналі як «майбутнього президента вільної Румунії».

Шор і Шошоаке. Джерело: Telegram «Марина Таубер»

Соратниця Шора, колишня молдовська депутатка Марина Таубер, яка також була присутня на ПМЕФ-2026, заочно засуджена у Молдові до 7 років та 6 місяців ув’язнення за незаконне фінансування партії Шора, і з січня 2025 року постійно перебуває в Росії. На ПМЕФ Таубер взяла участь у панелі про «ЗМІ в еру ШІ», де запропонувала створити «євразійський технологічний альянс» задля зниження залежності від «зарубіжних платформ та алгоритмів».

На форумі Таубер також закидала ЄС, що начебто нав’язує Молдові «ЛГБТ-порядок денний».

«В Молдові управляє Євросоюз, Єврокомісія, Європарламент, єврочиновники. І вони щодня нав’язують нам, молдовським громадянам, свою точку зору на життя. Навіть таке, що ЛГБТ — це добре. У нашій країні це неприйнятно».

Ще одна політикиня з Молдови, Вікторія Фуртуне, потрапила на форум як колишня незалежна кандидатка на президентських виборах Молдови 2024 року, хоча її «незалежність» від початку була умовною. Розслідування видання Ziarul de Gardă та молдовської розвідки встановило, що її передвиборну кампанію фінансував Ілан Шор, а прихильників його блоку «Перемога» в день голосування прямо інструктували голосувати за неї.

Вікторія Фуртуне, ПМЕФ-2026, фейсбук

Фуртуне після цього очолила ревізіоністську партію «Велика Молдова», яка озвучує територіальні претензії до України та Румунії й яка є однією з політичних структур в орбіті Шора. У липні 2025 року ЄС запровадив проти неї санкції через загрозу, яку її діяльність становить конституційному порядку Молдови; на вересневих парламентських виборах партію відсторонили від участі через нелегальне іноземне фінансування.

Євродепутатка з Румунії на сцені Путіна

Діана Шошоаке — румунська адвокатка і ультраправий політик, лідерка партії S.O.S. Romania та євродепутатка з 2024 року. У Румунії стала відомою ще у перші роки пандемії COVID-19 через критику карантинних заходів та вакцинних програм. Шошоаке презентує себе «матірʼю нації», часто зʼявляється у народному вбранні з іконою та хоровими поставами.

У Європарламенті Шошоаке прославилась тим, що у перший же день роботи прийшла до зали  іконою й заявила про намір запросити священика, щоб «освятити кабінети». А вже наступного дня, зʼявившись, у собачому наморднику, перервала виступ депутата і була виведена із пленарної зали. У травні 2026 року, в День Європи, Шошоаке разом зі своїми прихильниками публічно розірвала прапор ЄС. На форум до Петербурга Шошоаке приїхала за запрошенням адміністрації президента Росії, позиціонуючи себе як єдиного представника Румунії і ЄС задля «збереження діалогу» між Росією та ЄС.

На ПМЕФ Шошоаке взяла участь у панельній дискусії “ЗМІ в еру штучного інтелекту в євразійському просторі” разом із Таубер. Виступаючи на одній з сесій, за участю Путіна, Шошоаке, взяла слово від імені “румунського і європейського народу”, й зверталася до російського Путіна із характерним набором меседжів.

«Ми захоплюємося вами, вашою силою і російським народом. Румунський народ не хоче допомагати Україні, але Румунією зараз управляє Брюссель. На жаль, не можу передати вам привіт від нашого президента — у нас і президента нема».

Цією фразою вона натякнула на нового проєвропейського президента Румунії Нікушора Дана.

Шошоаке також похвалилася тим, що у 2023 році зірвала виступ президента України Володимира Зеленського у румунському парламенті. Путін у відповідь попросив передати «найщиріші бажання усім православним румунам». Вже після повернення з Петербурга Шошоаке оголосила про проведення 13 червня в Бухаресті «Маршу нормальності» на захист «традиційних цінностей: сім’ї, віри та національної ідентичності».

У квітні 2026 року Європарламент зняв депутатський імунітет з Шошоаке за клопотанням румунської прокуратури: їй пред’явлено 11 обвинувачень, серед яких — позбавлення волі (через напад на італійських журналістів), пропаганда легіонерства, заперечення Голокосту та просування фашистських ідей.

МЗС Румунії засудило присутність Шошоаке на форумі і зазначило, що європейські громадяни, які приїхали на ПМЕФ, «дискредитують себе».

Балканські гості

Із балканських країн найпомітнішою на ПМЕФ-2026 традиційно була сербська делегація — досі одна з небагатьох у Європі, яка приїздить на петербурзький форум без жодного дипломатичного дискомфорту. Офіційний Белград не лише утримується від антиросійських санкцій, а й послідовно позиціонує себе як «партнера Москви» в регіоні. Офіційну частину сербської делегації очолив Ненад Попович «міністр без портфеля» з питань міжнародного економічного співробітництва, постійний учасник ПМЕФ і співголова міжурядового сербсько-російського комітету з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. На форумі він зустрівся з міністром Лавровим, з яким обговорив двосторонні відносини та газопостачання.

Попович і Лавров, фейсбук МЗС РФ

З ним приїхала і міністерка енергетики Сербії Дубравка Єдович-Хандановіч, яка додала: «Ми продовжимо робити все можливе для підвищення енергетичної безпеки Сербії та підтримки відносин із традиційними друзями».

Крім газових переговорів, Попович на полях ПМЕФ обговорив зі своїм партнером іще один «стратегічний» проєкт — зйомки нового сезону телесеріалу про сербське виноробство для російської аудиторії.

Найбільш приємні Кремлю заяви на форумі зробив Александар Вулін, колишній віцепрем'єр Сербії і голова наглядової ради компанії «Сербіягаз», а також  найгучніший проросійських голосів у сербській політиці. Колись він запевняв Путіна, що Сербія «ніколи не стане членом НАТО, ніколи не запровадить санкції проти РФ та ніколи не дозволить жодних антиросійських дій зі своєї території».

У 2023 році США запровадили проти нього санкції, зокрема, за причетність до транснаціональної організованої злочинності, незаконного обігу наркотиків і торгівлі зброєю, а також за сприяння кремлівському впливу на Балканах. Після відставки з поста директора розвідки він повернувся до уряду вже у ролі віцепрем'єра. На ПМЕФ-2026 Вулін заявив, що серби «абсолютно не хочуть бути частиною антиросійської істерії», а «русофобія — це злочин».

«Перед великим конфліктом, світовою війною, завжди є певна істерія та фобія». В інтерв'ю ТАСС напередодні форуму він охарактеризував відносини двох країн так: «Ми брати, і ніхто не може стверджувати інакше».

«Корисний гість» Кремля

Серед небагатьох західноєвропейських учасників форуму був Фернан Картайзер — євродепутат від Люксембурга, один із найпослідовніших проросійських голосів у Європарламенті. У травні 2026 року Картайзер намагався організувати приїзд групи євродепутатів на ПМЕФ-2026, а ще місяцем раніше сам відвідав Москву — «задля демонстрації можливості дружніх відносин». Видання Politico писало, що він особисто розсилав колегам-євродепутатам листа з пропозицією приєднатися до поїздки та зустрітися з депутатами Державної думи прямо «на полях ПМЕФ». Литовський євродепутат Петрас Аустрявічюс в коментарі Politico назвав ці дії Катрайзера «відкритою спробою завербувати» колег для роботи на Росію «в ролі інформаторів та агентів впливу».

Фернан Картайзер (праворуч) та експрезидент Росії, заступник Голови Ради Безпеки РФ Дмитро Медведєв на спільному фото у 2025 році в Сочі. Джерело: фейсбук-сторінка Фернана Картайзера

На самому форумі Картайзер дав інтерв'ю російському державному пропагадистському медіа РІА Новини, де заявив: «Ви бачите цей форум, який свідчить про хороший стан економіки, всупереч тому, що кажуть у західних країнах». В іншому коментарі для російських медіа він сказав: «Єдині, хто ізолюється, — це ми, європейці, але росіяни не ізольовані. Весь світ тут». І розкритикував санкційну політику ЄС як неефективну.

Група Європейських консерваторів і реформістів в Європарламенті виключила Картайзера зі свого складу ще за минулорічний візит до Москви, під час якого він пропонував зустрічі з депутатами російської Держдуми. Співголови ЄКР Нікола Прокаччіні та Патрик Які заявили: «Відвідавши Росію Путіна, Фернан Картайзер перетнув червону межу для групи ЄКР». Втім, виключення з групи не позбавляє Картайзера мандату європарламентаря.

Підсумки

Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) 2026 року продемонстрував, що замість майданчика для світових лідерів та транснаціональних корпорацій, яким ПМЕФ намагався бути до 2022 року, європейське представництво на форумі звелось до клубу правих популістів. Для яких участь у заході залишається свідомим кроком для радикалізації своєї риторики вдома. Вони використовують російську сцену для легітимізації власних антиєвропейських поглядів, працюючи на розкол єдності всередині Європейського Союзу та надіслання сигналів своїм виборцям, що альтернативний шлях взаємодії з Москвою нібито залишається можливим.

Звісно, Кремль досі зберігає стале коло прихильників серед європейських політиків, і ключову ставку Москва робить на представників ультраправих та євроскептичних сил, таких як німецька партія «Альтернатива для Німеччини» (АДН), румунська євродепутатка Діана Шошоаке, проросійська молдовська делегація на чолі з Ігорем Додоном та Іланом Шором, а також люксембурзький євродепутат Фернан Картайзер. Для Кремля присутність цих фігур стала інструментом імітації «міжнародного діалогу» та вітриною для просування пропагандистських тез.

Ці політики свідомо ігнорують жорстку критику у власних країнах, санкційні обмеження та навіть позбавлення їх депутатського імунітету чи виключення з парламентських фракцій у Європі. Вони мають увагу російських медіа, а вдома закликають до скасування санкцій, накладених на Росію, відновлення економічної співпраці та поступок російській воєнній агресії. Своїми діями на форумі ці корисні гості Кремля  намагаються апелювати до тієї частини внутрішнього електорату у своїх державах, яка підтримує ідею «прагматичного діалогу» з Росією, орієнтується на так звані «традиційні цінності» та виступає проти військової чи фінансової допомоги Україні.