Для Кремля дезінформація та маніпуляції в медіа є повноцінними інструментами війни. У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році Європейський Союз суттєво розширив санкції проти Росії та включив до санкційних переліків низку російських медіа й осіб, причетних до поширення пропаганди й легітимації російської агресії.

Тоді ЄС обґрунтовував їх запровадження як необхідну відповідь на використання пропаганди як інструмента агресії, а також як можливість посилення спроможності країн протидіяти гібридним загрозам, зокрема дезінформації. Втім, постає питання, наскільки ефективно ці санкції впроваджуються у кожній країні, яка є членом ЄС, і хто саме стежить за  їх виконанням. А також у які способи російські медіа продовжують обходити встановлені заборони.

Раніше «Детектор медіа» вже писав про розгалужену мережу проросійських активістів, політиків і медіа, які продовжують діяти у Франції попри всі санкції та заборони (читайте наше розслідування тут і тут). Натомість цього разу розповідаємо про інституційні та правові виклики, з якими стикається Франція у боротьбі з російською дезінформацією та пропагандою, а також вади механізмів санкційного контролю.

Політична криза та падіння довіри до традиційних медіа

Через політичні потрясіння останніх років тенденції медіаспоживання у Франції змінилися. Згідно з Digital News Report 2025, опублікованим Reuters Institute, Франція посідає одне з найнижчих місць за рівнем довіри до новин серед усіх досліджених ринків — спільне 41-ше місце з 48 країн із показником 29%. Використання телевізійних новин зменшилося на чотири відсоткові пункти порівняно з 2024 роком і становить нині 59%.

Натомість дедалі популярнішим джерелом інформації стають соціальні мережі: інстаграм, тікток і ютуб зросли на 3—5%, переважно завдяки молодій аудиторії.

Частка тих, хто споживає новини у відеоформаті через соцмережі, також зросла — з 52% у 2020 році до 65% у 2025-му.

Відносно більшу довіру мають місцеві газети та суспільні мовники, тоді як комерційні телеканали CNews і BFM частина аудиторії вважає упередженими — їм не довіряють 35% і 38% опитаних відповідно.

Показово, що рівень медіаграмотності у Франції є найнижчим серед усіх досліджених країн: лише 11% французів проходили навчання чи тренінги з критичного споживання медіа. Натомість зростає популярність ютуб-блогерів, які пояснюють новини доступною мовою, — зокрема, кожен п'ятий француз віком до 35 років щотижня стежить за каналом HugoDécrypte (канал ютубера Гьюго Траверса, який брав інтерв’ю, зокрема, у Макрона та Зеленського, 3,65 мільйона підписників). Суспільна дискусія у Франції при цьому стає дедалі більш поляризованою.

Еволюція французьких медіарегуляторів і їхніх повноважень

До 2022 року роботу аудіовізуальних медіа у Франції регулювала Вища аудіовізуальна рада — Conseil supérieur de l'audiovisuel (CSA). Це незалежний адміністративний орган, створений 1989 року. Рада гарантувала здійснення свободи аудіовізуальної комунікації у Франції на умовах, визначених законом від 30 вересня 1986 року «Про свободу комунікації» (Loi n° 86-1067 або Loi Léotard).

Закон проголошує свободу аудіовізуальної комунікації, яка може обмежуватися лише у випадках, передбачених законом: для захисту людської гідності, прав і свободи інших осіб, плюралізму думок, захисту дітей і підлітків, громадського порядку, потреб національної оборони та вимог публічної служби. Він також уможливив приватизацію телеканалу TF1 у квітні 1987 року й офіційно закріпив співіснування публічного та приватного секторів аудіовізуальної комунікації, частка останнього невпинно зростала. Це заклало основу роботи приватних медіа у сучасному вигляді та фактично створило відповідний ринок.

Трансформації аудіовізуального та цифрового ландшафту, а також зростання масштабу загроз дезінформації зумовили необхідність оновлення регуляторної моделі. У жовтні 2021 року французький парламент ухвалив закон, яким CSA та орган HADOPI (Haute Autorité pour la  diffusion des œuvres et la protection des droits sur internet — вищий орган із питань поширення творів і захисту прав у інтернеті, створений у 2009 році) були об’єднані в новий орган — Autorité de régulation de la communication audiovisuelle et numérique ARCOM (Управління з регулювання аудіовізуальних та цифрових комунікацій). До приєднання до ARCOM HADOPI займалася боротьбою з онлайн-піратством і захистом авторських прав. Вона надсилала користувачам попередження за незаконне завантаження контенту та могла передавати справи до суду.

З метою підвищення ефективності регулювання медіа ARCOM отримала нові повноваження. На відміну від попередніх інституцій, таких як HADOPI та CSA, регулятор має ширший мандат і сучасні інструменти. Він одночасно контролює дотримання авторських прав, регулює медіа й аудіовізуальний контент, бореться з онлайн-піратством, дезінформацією та мовою ненависті, а також має право накладати санкції на онлайн-платформи й вимагати прозорості їхніх алгоритмів. Зокрема, регулятор наділений правом застосовувати фінансові санкції (до 20 мільйонів євро або до 6% від річного обороту платформи). ARCOM також має розширені повноваження щодо захисту неповнолітніх (зокрема через заходи з медіаграмотності — розробку навчальних матеріалів, сприяння розвитку критичного мислення, підвищення обізнаності щодо авторського права та відповідального використання інтернету й соціальних мереж), а також інструменти протидії дезінформації та мові ворожнечі в онлайн-середовищі. 

З 1 січня 2022 року ARCOM, крім виконання функцій, що раніше належали CSA, наділена повноваженнями щодо системного регулювання та нагляду за роботою онлайн-платформ і цифрових сервісів, забезпечення плюралізму в медіа, сприяння створенню та поширенню аудіовізуального контенту, а також регулювання технічних та економічних учасників аудіовізуального ринку.

Крім цього, у новій інституційній структурі було створено два нові департаменти: Директорат з питань онлайн-платформ (direction des plateformes en ligne), який, зокрема, відповідає за розробку методів оцінювання відповідності платформ чинному законодавству країни, а також Директорат із питань творчості (direction de la création), завданням якого є фінансування та захист креативних індустрій.

Стаття 42 закону «Про свободу комунікації» року надає ARCOM право виносити попередження операторам супутникових мереж щодо заборони трансляції контенту за рішеннями ЄС. Таким чином регулятор забезпечує виконання санкцій Європейського Союзу на підставі статті 215 Договору про функціонування ЄС (TFUE).

Діяльність установи регулює Закон SREN (Loi n° 2024-449 від 21 травня 2024 року «Про убезпечення та регулювання цифрового простору»), що є одним із ключових елементів французького законодавства у сфері медіарегуляції. Закон спирається на три основні осі: захист громадян, захист неповнолітніх і захист підприємств і громад. Він також адаптує французьке право до двох ключових регламентів ЄС — DSA (Акт про цифрові послуги) та DMA (Акт про цифрові ринки).

ARCOM було призначено координатором цифрових послуг — вона забезпечуватиме послідовне застосування цього регулювання щодо гравців, зареєстрованих у Франції.

Національна комісія з інформаційних технологій і свобод — Commission nationale de l'Informatique et des Libertés (CNIL) — здійснює нагляд у сфері захисту персональних даних, а Генеральний директорат із питань конкуренції, захисту прав споживачів і боротьби з шахрайством — Direction générale de la concurrence, de la consommation et de la répression des fraudes (DGCCRF) — здійснює моніторинг дотримання зобов'язань постачальників торговельних майданчиків. DGCCRF може брати участь у розслідуваннях ЄС на запит Єврокомісії або ініціювати розслідування самостійно у координації з нею.

Це стало можливо, зокрема, завдяки тому, що 23 жовтня 2023 року президент ARCOM і генеральний директор із питань комунікаційних мереж, контенту й технологій Єврокомісії підписали угоду про співпрацю, що зміцнює операційні зв'язки між їхніми інституціями у сфері регулювання онлайн-платформ. Цьому кроку сприяло загострення проблеми поширення мови ненависті та дезінформації на онлайн-платформах — зокрема у зв'язку з війною в Україні та на Близькому Сході, а також терористичними атаками у Франції та Бельгії, повідомляє ARCOM.

ARCOM і реалізація санкційних положень ЄС проти російських пропагандистів

Основою для обмеження діяльності RT і Sputnik у Франції стали санкційні регламенти ЄС за березень 2022 року, які повністю заборонили мовлення та поширення контенту RT/Russia  Today і Sputnik у країнах Європейського Союзу до припинення агресії Росії. У Франції ARCOM одразу застосував ці рішення, що призвело до припинення мовлення Sputnik та RT France в країні на початку березня 2022 року.

Хоча мовлення телеканалу в Європейському Союзі було заборонено, RT France не зупинив свою роботу. Він продовжував створювати контент у своєму французькому офісі та поширювати його в тих країнах, де заборона не діяла, зокрема у франкомовних регіонах Африки. Проте санкції ЄС передбачають також замороження капіталів і економічних ресурсів, що включає заборону на надання засобів для трансляції. У січні 2023 року Державна скарбниця заморозила капітали компанії RT France, що призвело до її повної ліквідації. 

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ARCOM забовʼязала французьку компанію Eutelsat припинити трансляцію кількох російських телеканалів, зокрема «НТВ Мир», «Росія 1», «Перший канал» та НТВ. У програмах, присвячених конфлікту в Україні, було зафіксовано підбурювання до ненависті та насильства, а також порушення принципів достовірності та чесності інформації.

Механізм діє у такий спосіб: після ухвалення санкційного рішення Радою ЄС національний регулятор ARCOM отримує зобов’язання забезпечити його виконання. Регулятор видає розпорядження операторам і цифровим платформам припинити ретрансляцію заборонених каналів, а у разі невиконання застосовує санкції, зокрема фінансові штрафи або відкликання ліцензії. Саме за цим механізмом у 2022 році було оперативно припинено трансляцію RT і Sputnik, а у 2025 році — каналів СТС і «5 канал», пов’язаних з JSC National Media Group (Акціонерне товариство «Національна медіагрупа»). Її економічні активи заморожені відповідно до постанови Ради Європейського Союзу від 17 березня 2014 року, яка також передбачає заборону трансляції їхнього контенту. У повідомленнях Eutelsat і галузевих медіа йшлося про «обмежений фінансовий ефект» від відімкнення каналів цієї групи — близько €16 млн на рік.

«Національна медіагрупа» — це медіахолдинг, що контролює 28 медіапідприємств у Росії, зокрема «Перший канал», «5 канал», РЕН ТВ, СТС, 78.ru, загальнонаціональну газету «Известия», «Деловой Петербург» та інші видання. Він належить банку «Росія», основним акціонером якого є Юрій Ковальчук — давній друг президента Путіна. Головою правління «Національної медіагрупи» є Аліна Кабаєва. Україна внесла холдинг «Національна медіагрупа» до свого санкційного реєстру в 2022 році.

Продовжуючи боротьбу з дезінформацією та пропагандою, в липні 2025 ARCOM ухвалила рішення заблокувати та видалити з пошукових систем 19 офіційних сайтів російських медіа, що підпадають під прямі або непрямі санкції. Крім того, регулятор виніс офіційні приписання сайту стримінгу та трьом російським онлайн‑платформам припинити трансляцію контенту санкціонованих медіа. Ще п’ять стримінгових сервісів отримали листи‑зауваження за демонстрацію підсанкційного контенту. ARCOM зазначає: він і надалі використовуватиме всі наявні інструменти, щоб зупинити поширення російських медіа, на які поширюються європейські санкції, і обмежити їхній контент на онлайн-платформах, доступних у Франції. При цьому станом початок березня публічно відомих випадків накладення штрафів за трансляцію підсанкційних російських каналів у Франції не зафіксовано.

26 лютого 2026 року ARCOM оголосила про нову серію обмежень щодо російських медіа, що діють у Франції. Регулятор звернувся до провайдерів інтернету, постачальників систем розв’язання доменних імен і пошукових систем із вимогою заблокувати та деіндексувати 35 офіційних сайтів російських медіа, на які поширюються європейські санкції. Крім того, пошукові системи мають деіндексувати сторінки чотирьох платформ стримінгу, що надають доступ до російських телевізійних і радіосервісів під санкціями.

За інформацією видання Le Figaro, серед заблокованих сайтів фігурують sputniknews.lat, rtenfrancais.tv, news-front.su, southfront.press та strategic-culture.su.

Цей крок є частиною стратегії ARCOM щодо обмеження поширення контенту російських медіа у Франції та захисту інформаційного простору країни від ресурсів, які підпадають під санкції ЄС.

Попри формальну заборону, російські медіа продовжують знаходити способи залишатися доступними для французької аудиторії — насамперед через цифрові платформи, дзеркальні сайти й альтернативні канали поширення контенту. Саме ці механізми обходу санкцій і становлять головний виклик для французької системи медіарегулювання.   

«Діри» в санкційному «щиті» ARCOM

Попри всі наявні зусилля регулятора, все ще є вебсайти та стримінгові сервіси підсанкційних російськомовних каналів, які залишаються легкодоступними через різні платформи навіть після заборони у Франції. Ні інтернет-провайдери, ні пошукові системи їх не блокують. Достатньо лише кількох кліків, щоб почути, як лине російська пропаганда.

Французька служба моніторингу та захисту від іноземного цифрового втручання VIGINUM — це агентство, що виконує аналітичну та моніторингову функцію, створене у 2021 році. Воно здатне виявляти підозрілі облікові записи, шкідливий контент, аномальну та скоординовану поведінку на цифрових платформах. Утім, повноважень видаляти контент або блокувати акаунти вона не має, тому його неможливо віднести до інших французьких інституцій, які регулюють медіапростір країни. Публічне повідомлення про виявлену операцію впливу з'являється вже після того, як інформаційний ефект відбувся. А рішення про видалення контенту приймає або суд, або сама платформа — X, Facebook, TikTok та інші.

Починаючи з 2022 року Франція зіткнулася з масштабною кампанією російського інформаційного втручання — операцією «Двійник» (Doppelganger). Її суть полягала у створенні точних копій сайтів відомих французьких видань: Le Monde, Le Figaro, Le Parisien і 20 Minutes. Слідом за «Двійником» дослідники виявили іншу російську кампанію — «Матрьошку» (Matriochka). Фейкові акаунти безпосередньо зверталися до редакцій із проханнями «перевірити» сфабриковані матеріали. Агентство «Франс-Прес» зафіксувало, як один профіль під псевдонімом «Käthe» протягом кількох годин розіслав десяткам французьких медіа відео з твердженням, що «український художник розпиляв Ейфелеву вежу».

У матеріалі, опублікованому у Le Monde 14 травня 2025 року, низка французьких асоціацій наголошує на нагальній необхідності втручання регуляторного органу в ситуацію. Автори також пишуть, що попри постійні дипломатичні зусилля, російська агресія проти України триває, а російські пропагандисти, такі як Маргарита Симоньян і Володимир Соловйов, продовжують називати воєнні злочини російської армії «українською постановкою». І у Франції, на жаль, не бракує голосів, які повторюють їхні маніпулятивні та ненависницькі заяви.

Експерти звертають увагу на брак сумлінності з боку ARCOM, яка не вживає належних заходів для забезпечення виконання обмежень. Попри європейські санкції проти російських медіа, французькі оператори фактично їх обходять. Навіть RT France досі залишається в інфопросторі.

Однією з організацій, яка сигналізує АRСОМ про обхід санкцій, є Комітет Дені Дідро (Le Comité Denis Diderot). У 2022 році його було створено з ініціативи Андре Ланжа — дослідника в галузі інформаційних і комунікаційних наук, експерта з питань європейського аудіовізуального простору, колишнього керівника відділу Європейської аудіовізуальної обсерваторії (Рада Європи) та наукового співробітника Департаменту медіа, культури та комунікацій Університету Льєжа. З 2023 року Комітет веде кампанію за ефективне впровадження європейських санкцій французькими операторами. Як повідомив представник організації у коментарі «Детектору медіа», ситуація з виконанням санкцій є неоднорідною та залежить від типу платформ і ресурсів.

«Щодо невиконання санкцій французькими операторами, ситуація є дещо складною і залежить від типу сайтів і платформ», — пояснив Андре Ланж. 

Певного прогресу усе ж було досягнуто. «У липні, після наших дій, ARCOM звернулася до операторів із вимогою заблокувати сайти підсанкційних телеканалів, і це виявилося доволі ефективно — переважну більшість ресурсів заблоковано», — каже Ланж, додаючи, що виняток становить один сайт RT французькою мовою. 

«У вересні минулого року ми передали до ARCOM новий список, який охоплював підсанкційні сайти, що не є телевізійними. У грудні під час зустрічі генеральний директор регулятора запевнив нас, що щодо операторів було вжито необхідних заходів. Нині ми це перевіряємо і, схоже, станом на зараз змін немає», — констатував Андре Ланж.

Нерозв'язаним залишається питання акаунтів у Telegram, IPTV-платформ і російських соціальних мереж. «Безплатні IPTV-платформи без юридичних реквізитів, імовірно зареєстровані в Росії, які ретранслюють прямий ефір підсанкційних каналів, — теоретично ARCOM могла б вимагати їх блокування, але наразі більшість із них і далі працює. Акаунти підсанкційних каналів на офіційних російських платформах у VK, OK, Dzen, Rutube, щодо яких ARCOM також могла б ініціювати блокування, — жодних змін не відбулося», — інформує Ланж. 

Окремою темою є питання санкцій проти російських супутникових операторів. У липні 2025 року Комітет Дідро висловив жаль, що ЄС досі не включив до санкційного списку російське підприємство Russian Satellite Communications Company (RSCC), а також дві платні телевізійні платформи – NTV Plus і JSC National Satellite Company (Tricolor). У травні 2024 року Україна наклала санкції на компанію NTV Plus строком на 10 років. Усі три компанії сприяють трансляції та розповсюдженню пропагандистських каналів не лише по всій Росії, а й на тимчасово окупованих та анексованих територіях України. Поки Європейський Союз не запровадить щодо них санкції — ARCOM не може зобов'язати компанію Eutelsat, яка зареєстрована у Франції та є європейським конкурентом Starlink Ілона Маска, припинити їх поширення.

Через санкції ЄС у 2022 році компанія OneWeb, у якій Eutelsat володіє 22,9% акцій, була змушена призупинити шість запланованих запусків із космодрому Байконур у першій половині 2022 року. Згодом OneWeb уклала угоди зі SpaceX і New Space India, що дозволило забезпечити завершальні запуски супутників для своєї орбітальної групи у 2023 році.

Eutelsat орендує російський супутник Express-AMU1 (запущений у 2015 році), що належить RSCC. Орендована ємність комерціалізується під назвою Eutelsat 36C і розміщена на орбітальній позиції 36° East. Понад 1100 телеканалів, мільйони домогосподарств, ключовий орбітальний слот для мовників — саме так компанія Eutelsat описує позицію 36° East на власному сайті. Тут розміщено два супутники — Eutelsat 36C і Eutelsat 36D, які разом «забезпечують мовлення для кількох великих клієнтів». Eutelsat досі має дві дочірні компанії в Росії. Згідно з фінансовою звітністю Eutelsat 2022 року, російські клієнти забезпечували близько 6—7% доходу групи. 

«Запущений у березні 2024 року, супутник Eutelsat 36D, створений компанією Airbus і експлуатований групою Eutelsat, є технологічною перлиною Франції. Eutelsat також має двох клієнтів у Росії: платні телевізійні платформи NTV Plus і Tricolor. Вони транслюють сотні каналів через чотири супутники: Eutelsat 36D і три російські супутники, частково керовані Eutelsat. Деякі з цих каналів уже під санкціями Європейського Союзу, інші — ні. Хто контролює дотримання законодавства та санкцій? Точно не Eutelsat!» — зазначає Андре Ланж. 

Через французький супутник Eutelsat 36D збройні сили Росії здійснюють набір до війська. «Регіональні та розважальні телеканали транслюють рекламу рекрутингу до збройних сил Росії, яка заохочує молодь вступати на службу. Ці канали транслюють через супутник Eutelsat 36D до Росії, а також на незаконно окуповані й анексовані території України». 

Це рекламне повідомлення Збройних сил Росії було поширено 24 грудня 2024 року каналом RGVK Дагестан, який транслюється через супутник Eutelsat 36D оператором Tricolor.

Дані про трансляцію каналу RGVK Дагестан (Tricolor) станом на лютий 2026 року.

У відео, опублікованому 17 травня 2025 року, Комітет наводить приклади реклами рекрутингу на російських регіональних телеканалах і детально описує проблематику цього питання. 

«ARCOM, звичайно, не має можливості щодня переглядати понад 6500 каналів, що транслюються Eutelsat. Але з 21 травня 2024 року закон надав їй повноваження забезпечувати дотримання європейських санкцій щодо телеканалів і медіакомпаній. А отже — і щодо російських телеканалів і медіакомпаній, які перебувають під санкціями ЄС. ARCOM значною мірою залежить від повідомлень, зроблених громадянським суспільством», — говорить Андре Ланж. 21 травня 2025 року Комітет разом з іншими організаціями провів маніфестацію перед офісом ARCOM у Парижі, вимагаючи негайного впровадження європейських санкцій проти російських медіа. 

На цьому тлі питання відповідальності комерційних партнерів набуває особливої гостроти. «Кілька асоціацій та експертів, включно з Комітетом Дідро, уже місяцями пропонують Єврокомісії включити RSCC до списку компаній, проти яких слід запровадити санкції. Однак RSCC є головним партнером Eutelsat у Росії, та, ймовірно, Франція знову виступила проти санкцій щодо RSCC, захищаючи інтереси Eutelsat у Росії», — йдеться в повідомленні на сайті організації. 

У разі відсутності реального прогресу організація готова вдатися до більш рішучих кроків. «Ми повторно звернемося до ARCOM, щоб підбити підсумки, і якщо ситуація не зрушить з місця, розпочнемо нову кампанію, поінформувавши пресу та політиків, які уважно стежать за нашою роботою», — попереджають у Комітеті, додаючи, що «цей процес уже частково розпочався».

Попри очевидну роль RSCC в інфраструктурі російської пропаганди, компанія не внесена до жодного офіційного санкційного списку — ні в ЄС, ні в США, ні в Україні. Eutelsat заявила, що не запроваджувала санкції проти російських компаній через відсутність чітких вказівок. Це означає, зокрема, що оператор, чиїм основним акціонером є французька держава (близько 30% капіталу з кінця 2025 року), продовжує транслювати на Росію та анексовані території України канали, які поширюють заклики до насильства, виправдання агресії та геноциду українського народу.

Доктор юридичних наук, професор Анатолій Марущак, стратегічний радник Міжнародної академії інформації (International Information Academy), у коментарі «Детектору медіа» розповів, що, просування російських наративів через IPTV-платформи та соціальні мережі, які залишаються доступними у Франції, — це не лише питання технічного доступу до контенту. Це елемент системної інформаційної війни Росії з використанням цифрової інфраструктури як інструмента гібридного впливу.

«Юридично французький регулятор ARCOM має повноваження ініціювати блокування сервісів, що ретранслюють підсанкційні канали. Проте на практиці механізми імплементації відстають від швидкості цифрового поширення контенту. У результаті IPTV-платформи російського походження й акаунти підсанкційних мовників у соціальних мережах продовжують функціонувати, створюючи інформаційні ризики для демократичного суспільства», — пояснює експерт.

Анатолій Марущак також нагадує, що подібний досвід Україна вже має. У 2021 році Міжнародна академія інформації здійснювала експертний юридичний аналіз і надавала рекомендації щодо блокування каналів Медведчука у соціальних мережах — зокрема роз'яснювала баланс між заходами національної безпеки і міжнародними стандартами свободи слова для приватних платформ США.

Окремо експерт звертає увагу на виклики, які містить штучний інтелект:

«Сучасний етап ускладнюється розвитком технологій штучного інтелекту, які значно посилюють масштабованість, швидкість і персоналізацію дезінформаційних кампаній. Це означає, що традиційні правові інструменти потребують міжнародної координації та технологічних механізмів виявлення російської дезінформації».

Конкретні приклади реальних кроків у цьому напрямі Анатолій Марущак наводить у своїй науковій статті, присвяченій протидії ШІ-дезінформації.

«Водночас надзвичайно важливою є активна участь громадянського суспільства у відповідних процесах. Саме громадські організації, експертні спільноти та закордонні українці можуть сприяти ініціюванню звернень до національних регуляторів країн ЄС на кшталт ARCOM, привертати увагу до конкретних випадків поширення підсанкційного контенту та сприяти запуску юридичних процедур реагування. Демократичні механізми працюють значно ефективніше тоді, коли суспільство активно користується своїм правом на звернення, петиції та ініціативи», — говорить експерт.

Нещодавно виконавчий віцепрезидент ЄС із питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен публічно заявила про необхідність розбудови наступальних можливостей ЄС у сфері кібербезпеки. Ключове завдання сьогодні у відстоюванні демократичних цінностей на противагу російській дезінформації — не лише декларувати санкції, а й забезпечувати їхню імплементацію регуляторами країн-членів ЄС за ініціативи громадянського суспільства.

Обмеження регулятора, залежність від рішень Євросоюзу щодо переліку підсанкційних суб'єктів, повільне реагування, а також наявність комерційних інтересів окремих операторів створюють «сірі зони», які дозволяють російським медіа зберігати доступ до аудиторії через дзеркальні сайти, стримінгові сервіси, соціальні мережі та супутникову інфраструктуру.

Ключовим викликом залишається не відсутність санкцій як таких, а нерівномірність і фрагментарність їх виконання, особливо у сфері супутникового мовлення та на платформах поза юрисдикцією ЄС. На відміну від тверджень пропагандистки Ксенії Федорової, колишньої директорки RT France, юридичні підстави для європейських санкцій існують. Вони були підтверджені Судом Європейського Союзу ще в липні 2022 року. У той час як Росія продовжує посилювати практики гібридної війни, пропаганди та дезінформації, вкрай необхідно, щоб французькі оператори й ARCOM узяли на себе відповідальність.