Найпопулярніші телеграм-канали в Україні системно поширюють насильницькі наративи. Про це розповіла аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі «Опора» Анастасія Романюк під час презентації дослідження «Агресія в цифровому світі: дослідження насильницьких наративів у популярних українських телеграм-каналах» 18 лютого.
Команда фіксувала контент, який сприяє радикалізації своїх споживачів, нормалізує чи легітимує прояви дискримінації та/або насильства задля досягнення політичної мети, обмеження прав різних груп населення чи їхніх представників, а також прояви мови ворожнечі, дегуманізації, адвокації дискримінації тощо.
«За три місяці моніторингу обраних телеграм-каналів можемо констатувати, що рівень насильницької риторики становить 3,6%. І тут важливо тримати в голові масштаб обсягів контенту, який публікують ці канали. В абсолютних цифрах ідеться про декілька тисяч одиниць контенту щомісяця.
Однак більше насторожує не кількість, а системна присутність такого контенту в стрічках підписників. Тобто ми не фіксували жодного дня чи тижня, коли ця риторика не траплялася у контенті досліджуваних нами телеграм-каналів», — розповіла Романюк.
Найбільше дописів з ознаками насильницької риторики виявили в липні — 5,6% від загального масиву.
«Такий приріст зумовлений тим, як саме частина досліджуваних каналів коментували протести за збереження незалежності НАБУ та САП, що відбувалися того місяця, а також вручення підозри громадському активісту й голові правління Центру протидії корупції Віталію Шабуніну.
Водночас присутність контенту з насильницькою риторикою була системною, адже за частотою ці дописи рівномірно розподілені протягом усіх трьох місяців спостереження (за винятком сплесків, повʼязаних із яскравими інфоприводами на кшталт протестів щодо НАБУ і САП)», — йдеться у звіті «Опори».
Під час моніторингу «Опора» зафіксувала шість ключових тенденцій у такому контенті: делегітимація владних інституцій, конструювання образу держави як ворога громадян, нормалізація актів насильства в публічному просторі, стигматизація різних груп суспільства, тренд на популізм (протиставлення «зажерливих еліт» і «простого народу») та дегуманізація політиків та їхніх прихильників.
«У контексті підготовки до майбутнього виборчого циклу, коли б він не розпочався, одним із ключових застережень є занепокоєння щодо потенційної поляризації різних груп населення. Тому ми звернули увагу на тему політичного насильства, тобто ворожих і агресивних насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненнями вплинути на політичні процеси», — поділилася дослідниця.
Голова правління «Опори» Ольга Айвазовська під час презентації зауважила, що в період повоєнного відновлення проблема політичного насильства стане особливо гострою. При цьому, за словами дослідниці Анастасії Романюк, люди не народжуються радикалами, тож для того, щоб дійти до насильницьких дій будь-якого рівня, вони мають пройти певний шлях нормалізації — наприклад, коли в суспільстві є прийнятним ненастання серйозних наслідків за такі дії, а також коли є відчуття, що інакше неможливо задовольнити свої інтереси.
Моніторинг «Опори» відбувався протягом липня — вересня 2025 року й охоплював 67 каналів у трьох категоріях: 15 загальнонаціональних анонімних новинних каналів з найбільшою авдиторією («Труха», «Інсайдер.юа», «Украина сейчас»), 6 каналів популярних блогерів (Ігор Лаченков, Сергій Стерненко, Анатолій Шарій, Юрій Бутусов, Андрій Смолій, Мирослав Олешко) та 46 регіональних анонімних новинних каналів (по 2 з кожної області, за винятком тимчасово окупованих).
Детальніше про результати дослідження можна прочитати у звіті «Опори».
Читайте також:
Фото: «Опора»
