Всесвітній економічний форум у Давосі відбувся 21–23 січня 2026 року на тлі зростання глобальної безпекової напруженості та зміни ролі США у світових справах. Подія пройшла під гаслом «Дух діалогу». Поряд із традиційним економічним порядком денним — макрофінансовою стабільністю, ланцюгами постачання, технологіями та енергетичним переходом — ключовими темами форуму  мали стали війна Росії проти України, перспективи мирного врегулювання, майбутнє трансатлантичної безпеки та роль Європи в умовах можливого скорочення американської залученості.

Але Форум проходив за активної участі президента США Дональда Трамп, чиї заяви щодо НАТО, Європи та можливих територіальних змін — зокрема навколо Ґренландії — стали ключовими темами  для більшості політичних дискусій у Давосі. Паралельно обговорювалися ініціативи США щодо глобальної безпеки та посередництва у конфліктах, включно з війною в Україні та ситуацією на Близькому Сході.

Президент Зеленський виступив із кількома публічними зверненнями та провів серію двосторонніх контактів із західними лідерами. Свою участь в форумі  Зеленський не підтверджував до останнього: ще 20 січня, на  наступний день після відкриття форуму, він заявляв, що “обирає Україну” на тлі масового  російського обстрілу, та не їде в Давос. Але після кількох заяв Трампа про необхідність зустрічи з українським президентом, Зеленський вирушив на форум. 

Зустріч відбулася 22 січня. Український президент назвав її «доброю та позитивною». Він підкреслив, що українська сторона працює над мирною угодою щодня, а США й Європа мають підтримувати Україну. Трамп також відзначив, що зустріч пройшла «добре». За словами Зеленського, під час зустрічі лідери обговорили роботу команд, а також ППО для України.

За цих умов увага журналістів та репортерів змістилася на те, як його ключові учасники артикулюють кризу та трансформацію західного порядку. Розповідаємо, як світові медіа писали про Давос.

Американське видання The New York Times у статті «Зеленський прямує до Європи, заявляючи, що вона має зробити крок вперед, інакше залишиться позаду» подає його нинішній виступ у Давосі насамперед як різкий риторичний зсув і свідоме порушення усталеного дипломатичного тону. Автор акцентує не на конкретних пропозиціях чи домовленостях, а на тональності промови українського президента — «жорсткій», «несподіваній» і потенційно ризикованій для відносин із ключовими європейськими союзниками. Наголошує, що критика пролунала саме в момент, коли Європа залишається головним донором і політичним партнером України на тлі відходу США. «Промова пана Зеленського, виголошена на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, була однією з його найрізкіших критик Європи. Це було несподівано, враховуючи, що континент став найнадійнішим союзником України, оскільки адміністрація Трампа відмовилася від підтримки воєнних зусиль Києва, — йшлося у статті, — його зауваження ризикували погіршити союз України з континентом, який залишався непохитним джерелом фінансової, гуманітарної та військової підтримки протягом усієї війни, особливо після того, як Сполучені Штати за пана Трампа відійшли від України». З одного боку, видання визнає складну внутрішню ситуацію в Україні (фронт, енергетичні удари), та з іншого, наголошує на потенційній ціні такої риторики — ризику напруження відносин із Європою.

Матеріал вибудуваний як контраст між ролями: Європа зображується незамінним союзником України і водночас слабкою, розгубленою, неготовою до самостійного лідерства. Журналіст Констан Мейє підкреслює, що Зеленський у цій логіці виступає не прохачем, а моральним і стратегічним критиком, який говорить з позиції фронтової держави до континенту, що живе у звичці до американської «парасольки безпеки».

Ще одна стаття The New York Times «Фактчекінг промови президента Трампа в Давосі» подає детальну перевірку його заяв. Матеріал побудований у форматі фактчекінгу, але виконує ширшу функцію — деконструює політичний стиль Трампа. Видання з самого початку пише: йдеться не стільки про дипломатичний виступ на глобальному форумі, як про  серію маніпуляцій, які Трамп переносить із внутрішньої політики США на міжнародну арену. Авторка статті Лінда Цю наводить позиції істориків і дослідників, і цим створює раціональний контраст до емоційної й імпульсивної риторики Трампа. Це не дискусія «думка проти думки», а зіставлення фактів із політичним міфом.

Найгучнішим елементом промови стала заява Трампа про те, що США після Другої світової війни «віддали» Ґренландію Данії, чим нібито добровільно відмовилися від контролю над островом. Насправді ж ідеться лише про угоду 1941 року, яка дозволяла США розміщувати військові бази в Ґренландії, але прямо визнавала суверенітет Данії. Авторка матеріалу наголошує: навіть у піковий момент американської сили жодних правових підстав для анексії не існувало, а всі подальші угоди лише підтверджували данський суверенітет. Окремий блок виступу стосувався НАТО. Трамп знову заявив, що до нього США фактично фінансували Альянс самотужки, а союзники нічого не платили. Це твердження є маніпулятивним: США ніколи не оплачували 100% бюджету НАТО, а зростання оборонних витрат союзників було поступовим процесом, прискореним не лише тиском Трампа, а й повномасштабною агресією Росії проти України. Так само неправдивою є заява, що США «нічого не отримали» від НАТО, адже Альянс уперше в історії застосував статтю 5 саме після терактів 11 вересня, надавши США пряму військову підтримку. Крім того, Трамп повторив низку раніше спростованих тверджень — від завищених цифр допомоги Україні до абсурдних заяв про падіння цін на ліки на «тисячі відсотків».

Fox News у статті «Зеленський критикує глобальну бездіяльність щодо Ірану та стверджує, що Європа застрягла в ‘Ґрендландському режимі’» використовує виступ Зеленського як доказ власного наративу: світ стає небезпечнішим не через надмірну жорсткість США, а через слабкість Європи та нерішучість Заходу. Зеленський у журналістському викладі постає не як дипломат, а радше як жорсткий реаліст, який говорить мовою сили — і в такий спосіб стає зручним співрозмовником для консервативної аудиторії США (нагадаємо, видання вважається близьким до республіканців). Ще один важливий момент — розширення фокусу за межі України. Автор, репортер Морган Філліпс, згадує про Іран, Білорусь, Тайвань, Китай, глобальні ланцюги постачання — перетворюючи промову Зеленського на універсальне попередження про провал стримування авторитарних режимів. Україна подається як приклад, але не як виняток: її війна вписується у ширшу картину глобального протистояння.

CNBC у своєму матеріалі  «Зеленський критикує ‘втрачену’ Європу за спробу ‘змінити’ Трампа та ігнорування глобальних загроз» подає тези, висловлені українським президентом під час виступу в Давосі, як певний індикатор стратегічної фрустрації. У цій інтерпретації проблема Європи — не брак ресурсів, а брак суб’єктності. Україна ж постає не лише жертвою війни, а дзеркалом, у якому Європа бачить власну нездатність перейти від слів і традицій до реальної сили.

«Тоді, коли в Давосі основна увага була зосереджена на погрозах США анексувати Ґренландію, їхніх тарифах на європейські країни та новій «Раді миру» для Гази, Зеленський розпочав свою промову, сказавши, що бездіяльність Європи залишила його країну в такому стані, ніби вона переживає ‘День бабака’», — пишуть автори.

Скриншот матеріалу CNBC. Синець на тильній стороні лівої кисті президента США Дональда Трампа під час церемонії підписання «Дошки миру» на Всесвітньому економічному форумі 22 січня 2026 року в Давосі, Швейцарія.

CNBC не підважує легітимність європейської підтримки України й не називає її слабкою прямо; натомість Європа постає як суб’єкт, що застряг у режимі очікування США. Окремо варто звернути увагу на візуальний і редакційний контраст: згадка про синяк на руці Трампа та «Board of Peace» у Газі — це не випадкова деталь, а спосіб показати розпорошеність західного порядку денного, де символи, жести й імпровізовані ініціативи витісняють системні рішення.

«Зеленський заявляє, що його неодноразові попередження Європі нагадують фільм “День бабака”» - так  називається публікація AP із оглядом виступу Володимира Зеленського у Давосі та переговори із Дональдом Трампом. В ній почали з того, що Зеленський у виступі критикував Європу за повільну, розрізнену та недостатню реакцію на російську агресію проти України. Перейшли на переговори Трампа і Зеленського, які передували промові, зацитували слова Трампа, що через російські обстріли «народу України дійсно важко» і що в Україні «неможливо жити». Наприкінці статті кореспонденти АР розповіли про підготовку зустрічі між делегаціями України, США і Росії із цитатою Зеленського, що за підсумками переговорів до поступок мають примусити і Росію, а не тільки Україну. 

MS NOW у статті «Зеленський не поїде до Давосу на зустріч із Трампом» (опублікованій ще тоді, коли ще не було достеменно відомо, чи долучиться президент України до форуму) використовує виступ Трампа в Давосі як ілюстрацію ризиків персоналізованої зовнішньої політики. У цьому журналістському викладі проблема полягає не в «повільності» Зеленського чи «впертості» Путіна, а в тому, що мирний процес подається як угода з нерухомістю, де образи, тиск і хаос замінюють стратегію. Для американської аудиторії це історія про те, як війна в Україні стає ще одним інструментом внутрішньополітичного стилю Трампа — з потенційно небезпечними наслідками для союзників і глобальної стабільності.

Журналісти акцентують на мовній грубості та симетричному приниженні сторін: те, що Трамп одночасно називає «stupid» (дурним) і Зеленського, і Путіна, подається як показник того, що війна зводиться до «угоди», а про моральні та правові асиметрії конфлікту не йдеться. Автори фіксують суперечливі повідомлення про можливу зустріч Трампа і Зеленського, розбіжності між заявами Білого дому й українських чиновників, а також зміну формулювань самого Трампа протягом кількох годин. Це підсилює головну думку матеріалу: американська дипломатія виглядає не як керований процес, а як серія ситуативних імпровізацій.

У статті  Politico із назвою «Зеленський критикує Європу в Давосі через затягування мирних переговорів» йдеться, що на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Дональд Трамп і Володимир Зеленський несподівано зійшлися на тому, що європейські лідери мають діяти значно рішучіше. Далі автори дорікнули Дональду Трампу за надмір оптимізму щодо близькості до укладення мирної угоди між Україною і Росією, попри брак прогресу у ключових питаннях. Зокрема, по компромісу щодо вимог Росії передати їй частини Донбасу, а також про гарантії безпеки для України й присутність в Україні військ держав Заходу.

Британське видання The Guardian 22 січня опубліковало матеріал, присвячений в основному виступу Зеленського на форумі в Давосі під назвою «Вийдіть із режиму «Ґренландія» і захищайте свої інтереси, закликає Зеленський Європу». У матеріалі передано основні тези виступу, а також відмічається, що президент України розкритикував європейські країни на фоні вимог Трампа щодо Ґренландії за пасивність і нездатність себе захистити, проте уникнув критики самого Трампа. «Незважаючи на обмежену і непослідовну підтримку України з боку Трампа з моменту його вступу на посаду рік тому, Зеленський зосередився на ролі Європи в конфлікті, звинувативши лідерів континенту в самозаспокоєності та бездіяльності», – йдеться в матеріалі. Також згадується про зустріч між Трампом та Зеленським, проте коротко, в загальному контексті переговорів між Україною, США та Росією.

Інше британське видання Sky News детально висвітлювало візит Зеленського на форум в Давосі, присвятивши декілька новинних матеріалів його зустрічі з Трампом, промові, зустрічі з президентом Швейцарії та заявам щодо перемовин по завершенню війни і захоплення російського танкера французькими військовими. Особливу увагу було приділено промові Зеленського. Дебора Хейнс, редактор видання по безпеці та обороні, опублікувала статтю під назвою «Зеленський бомбардує європейських союзників жорстокою правдою». «Володимир Зеленський обрушив на своїх європейських союзників шквал правдивих звинувачень у тому, що вони не змогли протистояти російському президенту Володимиру Путіну і заслужити повагу свого американського партнера Дональда Трампа», – йдеться в статті.

Британська газета The Independent винесла матеріал про промову Зеленського на передовицю випуску за 23 січня. Заголовок статті: «Зеленський критикує Європу: ви тільки говорите, але нічого не робите».

Німецькі провідні видання також активно висвітлювали події на Давоському форумі, зокрема зустріч Зеленського з Трампом та виступ президента України. Die Zeit описували зустріч Зеленського з Трампом як «коротку, але конструктивну» та «позитивну з обох боків», підкреслюючи заяву Трампа про те, що «війна має закінчитися». Також звертали увагу на слова Зеленського про досягнення домовленостей щодо гарантій безпеки від США. Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung додавало, що зустріч пройшла на тлі напруги через попередні заяви Трампа, але обидва президенти уникли публічних конфліктів, а Зеленський виглядав «обережно оптимістичним». Виступ Зеленського на форумі видання Tagesschau назвало «найжорсткішим за останні роки», з акцентом на критику слабкості Європи, яка намагається «переконати Трампа змінитися», замість того щоб самостійно взяти лідерство в обороні. Німецькі медіа відзначали гостроту тону щодо ЄС (включно з Німеччиною), порівнюючи її з відносно м’яким діалогом Зеленського із Трампом.

Французьке видання Le Monde звертає увагу на «незвичний» відхід Зеленського в своїй промові від, як правило, «теплої риторики» щодо європейських союзників, які є, нагадує видання, «головними політичними та фінансовими спонсорами Києва». При цьому зауважується, що Зеленський в промові звертався до Європи загалом, не згадуючи жодну країну окремо. Також звертається увага на заяву президента України про досягнення згоди з Трампом щодо гарантій безпеки для України. В схожому дусі прокоментували події на Давоському форумі і France24, означивши промову Зеленського «дуже образливою» для «головних прихильників» Києва. Відмічається, що президент України назвав Європу «фрагментованою» та «загубленою». Те ж слово виносить в заголовок матеріалу про виступ Зеленського і Le Parisien.

Провідна італійська новинна агенція ANSA випустила новину із назвою «Зеленський критикує «розгублену і розділену» Європу, сьогодні відбудеться тристороння зустріч із США та Росією», що об'єднує висвітлення промови Володимира Зеленського у Давосі із повідомленням про зустріч між представниками США та Росії у Кремлі. Новина проілюстрована фото українського президента, але і підзаголовку до неї — оцінка двосторонньої зустрічі російською стороною: «Кремль: зустріч Путіна і Віткоффа була дуже корисною». При цьому у публікації спочатку подана цитата російського дипломатичного радника Юрія Ушакова про заплановану тристоронню зустріч у Абу-Дабі, а лише потім описується промова Володимира Зеленського у Давосі. Це відображає хронологію подій, але може і підштовхувати читача ранжувати важливість заяв. Втім, стаття закінчується зауваженням про те, що Путін не поділяє оптимізм представників США, висловлений у Давосі, щодо швидкого закінчення війни.

Разом із тим, 23 січня на головній сторінці агенства ANSA, якому довіряють, згідно з дослідженням Reuters Institute, 74% італійців, є лайф стрім оновлень щодо переговорів у Абу-Дабі. У цьому стрімі, зокрема, цитують слова міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні в кулуарах бізнес-форуму Італія-Німеччина в Римі, як він відреагував на промову Зеленського у Давосі: «На мою думку, Європа забезпечила незалежність України та доклала значних зусиль для її підтримки в політичній, фінансовій і військовій сферах. Водночас складається враження, що у взаєминах із Європою це не завжди знаходить належне відображення».

Популярна італійська лівоцентристська щоденна газета Corriere della Sera зосередилася на промовах політиків та дипломатів в Давосі, особливо на тому, як на саміті проявилося поглиблення розколу в західних елітах. У репортажі спочатку висвітлювалася сильна промова канадського прем'єр-міністра Марка Карні, а потім відповідь Трампа, який скасував запрошення Канади до своєї «Ради миру», представивши це як відповідь на критику Карні геополітики «старого порядку». Італійським читачам було показано, що позиція Трампа одночасно наполеглива та суперечлива, але також критикувалася іншими присутніми лідерами.

La Repubblica опублікувала аналітику про жорстку промову президента Зеленського, відзначивши його критику розбіжностей у Європі — «Sembra il giorno della marmotta», тобто відчуття Дня бабака, що нічого не зміниться, якщо Європа не діятиме. На думку автора, Паоло Мастроліллі, такі  аргументи Зеленського багато хто в самій Європі поділяє, враховуючи, що адміністрація Трампа не приховує своєї нетерпимості до своїх історичних союзників. Водночас він нагадує, що європейці вибудовують повільну, але довгострокову стратегію захисту  України, натомість Трамп готовий пожертвувати територіями заради швидких угод, які мают бути укладені з Росією.

Видання Il Fatto Quotidiano зосередилося на домінуванні Трампа на форумі та початковій відмові Зеленського від участі після російських атак. У репортажі з форуму відзначено присутність посланця Путіна Кирила Дмитрієва та участь Зеленського, попри кризову ситуацію із енергетикою в Україні. Видання описало Форум як монополізований Трампом, програма якого повністю оберталася навколо нього — як в офіційній частині, де інші питання, такі як зміна клімату, були менш помітними, так і в паралельній програмі, що включала оголошення щодо Гази та зустрічі щодо України. Це видання також публікує слова міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні, в яких він критикує промову Зеленського, зазначаючи, що Європа докладає максимум зусиль для підтримки України. Слід зазначити, що це видання публікує незбалансовані матеріали, а Центр стратегічних комунікацій публікував аналітику про те, як Il Fatto Quotidiano у окремих статтях просувало проросійські наративи. 

Канадське видання The Globe and Mail охарактеризувало промову прем'єр-міністра Марка Карні у Давосі як переломний момент у канадській зовнішній політиці, опублікувавши повний текст промови та аналітичні статті, в яких розглядалися наслідки для позиції Канади у світовому порядку епохи Трампа. Колумніст Джон Терлі-Еварт описав промову Карні як «одну з найвпливовіших промов канадського прем'єр-міністра за останнє покоління», що характеризувалася суворим реалізмом щодо краху післявоєнного міжнародного порядку. У своєму висвітленні The Globe підкреслила головну тезу Карні: «старий світ зник», а «середні» держави повинні побудувати стратегічну автономію, зберігаючи при цьому цінності, на яких базується їхня взаємодія.

Канадський суспільний мовник CBC надав вичерпне висвітлення, назвавши промову Карні у одній із публікацій провокативною, в якій він оголосив про кінець міжнародного порядку, заснованого на правилах і очолюваного США. У висвітленні було підкреслено заклик Карні до середніх держав відмовитися від залежності від великих держав та його підтримку Данії щодо Ґренландії. CBC виділило літературні посилання у промові на Вацлава Гавела та її «принциповий і прагматичний» підхід до зовнішньої політики.

Висновки

Обговорення промови і зустрічей Володимира Зеленського під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі журналістами  західних видань схоже на виклад суті чергового епізоду серіалу із серіями зі звʼязним сюжетом, що постійно перетікають одна в одну без видимого смислового поділу. На початку ключові головні герої перебувають у одних стосунках, а у кінці — в інших. Іноді залишається інтрига, що буде далі. У цьому випадку на початку Форуму усі фокусувались на діях США щодо Ґренландії. А відразу після завершення форуму почалося висвітлення наступної серії: переговорів у Абу-Дабі, на які деякі видання  перемкнулися ще до того, як Давос закінчився. Володимир Зеленський у питанні Ґренландії став на бік європейців. А Трамп відмовився від застосовування сили і економічних санкцій щодо тих, хто відстоює право Ґренландії перебувати у складі Данії. А далі і Володимир Зеленський, і Трамп критикували європейців за недостатню рішучість.

Залежно від власного досвіду, автори публікацій фокусувались на різних аспектах одного і того ж сюжету. Американські журналісти і колумністи критикували Європу за брак суб'єктності. А журналісти і колумністи деяких європейських видань критикували Володимира Зеленського та Дональда Трампа за приниження глобальної ролі Європи.

Інтрига ж залишається і буде розвиватися у наступному епізоді, який розпочався без дипломатичного антракту. Цей епізод буде про переговори між делегаціями України, США і Росії у Об'єднаних Арабських Еміратах.