Звання «гуру медіаграмотності» цьогоріч отримали 27% учасників національного тесту з медіаграмотності, що на 19% більше, ніж торік.

Про це йшлося на презентації підсумків тестування, яка відбулася 28 листопада в пресцентрі ІА Укрінформ. Захід був організований Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури України спільно з партнерами — Центром демократії та верховенства права та ПРООН в Україні.

Керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко повідомила, що цьогоріч тест пройшли 34 470 учасників. За її словами, попри технічні труднощі на старті, зацікавлення українців виявилося дуже високим.

«Ми мали певні проблеми з сайтом, адже щоб сайт працював відмінно, потрібні дорогі технічні рішення. Але попри це люди не втратили ентузіазму й проходили тест. Майже 35 тисяч учасників — це чудовий результат, яким ми задоволені», — зазначила Кравченко.

За даними «Фільтра», найбільш активними були учасники із Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Львівської, Вінницької та Одеської областей. Ольга Кравченко окремо відзначила інтерес жителів прифронтових регіонів: «Приємно бачити, що люди в Запоріжжі, які живуть під постійними обстрілами й близько до лінії зіткнення, знаходять час і інтерес до теми медіаграмотності».

Вона також підкреслила, що тест об’єднує українців незалежно від місця проживання. За результатами вибірки, серед учасників були й ті, хто вказував походження з Луганської та Донецької областей, а також Автономної Республіки Крим. Водночас Ольга Кравченко зауважила, що це може бути не місце фактичного проживання, а регіон, з яким люди себе ідентифікують.

Окрема динаміка спостерігається в гендерному розподілі. «Жінки традиційно дуже активні у всіх наших активностях. Ми намагаємось розширити й чоловічу аудиторію, і 22% чоловіків — це непоганий показник. Але тенденція свідчить, що жінки більш охоче розвивають свої навички медіаграмотності», — підсумувала керівниця «Фільтра».

Спеціалістка зі стратегічних комунікацій ПРООН в Україні Валентина Аксьонова розповіла, що цього року тест показав помітне дорослішання аудиторії. «47,6% учасників і учасниць — це люди віком 36+. Минулого року картина була іншою: 60% учасників були молодші за 35. Ми бачимо, що не тільки розвивається якість тесту, але й дорослішає аудиторія. Це важливо, бо до тесту долучаються люди, які ухвалюють рішення», — зазначила Аксьонова.

Вона також наголосила на значному підвищенні рівня медіаграмотності: «Якщо порівнювати 2025 і 2024 роки, ми бачимо помітний зсув від початкових рівнів до "гуру медіаграмотності". Частка учасників-початківців зменшилася з 43% у 2024 році до 21% у 2025-му. Кількість новачків також різко впала — з 11% до 4%. Рівень "гуру медіаграмотності" мали 8% учасників, натомість цього року — вже 27%. Це дуже позитивний сигнал для державної політики в сфері медіаграмотності. Тест показує системні результати — рівень медіаграмотності населення зростає. І це дуже добре».

Аналітик даних у Центрі соціологічних досліджень децентралізації та регіонального розвитку KSE Institute Владислав Шиманський зазначив, що найвищий показник правильних відповідей отримало запитання щодо репрезентативності опитувань у телеграмі: «92% респондентів правильно визначили, що опитування в телеграм-каналах відображають лише думку їхніх підписників і можуть легко маніпулювати аудиторією. Це позитивний індикатор того, що українці краще розуміють, як псевдосоціологія впливає на громадську думку».

Найскладнішим виявилося питання про здатність респондентів визначати, чи є експерт верифікованим. За словами Шиманського, лише третина учасників змогла правильно оцінити експертність у наведених ситуаціях.

Окрему увагу команда приділила блоку «Онлайн-безпека та протидія шахрайству», частину якого було розроблено разом з Національним банком України. Шиманський наголосив, що більшість респондентів добре справилася із завданнями щодо розпізнавання шахрайських схем.

Найнижчі результати цього блоку зафіксовано в питанні про розпізнавання ризикованої поведінки підлітків у соцмережах. «Лише 44% дали правильну відповідь. Тут є поле для роботи з батьками та опікунами, які мають розуміти, як вчасно помічати тривожні сигнали», — наголосив аналітик.

Ще одним важливим запитанням, розробленим спільно з НБУ, стало визначення ознак фейкових онлайн-магазинів. 61% учасників знали, що потрібно перевіряти метадані сторінки. «Це хороший результат, але він показує, що є потенціал для подальшого підсилення цифрової грамотності», — зазначив Шиманський.

Блок, присвячений штучному інтелекту, показав, що респонденти розуміють, що не можна завантажувати в чатботи конфіденційну чи робочу інформацію. Але водночас лише 62% правильно відповіли на питання щодо етичних ризиків ШІ, особливо коли йдеться про генерацію контенту, пов’язаного з війною.

Підсумовуючи, Шиманський зазначив, що загальна тенденція залишається позитивною. «Результати зростають, хоч вибірка щороку змінюється і можуть бути коливання. Головне — ми бачимо тренд: українці стають більш резистентними до маніпулятивної інформації», — підкреслив аналітик.

Нагадаємо, національний тест з медіаграмотності тривав з 29 до 31 жовтня. Тест складався з 25 питань і 5 тематичних блоків, присвячених соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. 

Минулого року національний тест з медіаграмотності повністю пройшли 76 323 українці, 45 104 учасники залишили свої персональні дані для отримання сертифікатів.

Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників національного тесту з медіаграмотності. Вони відповіли правильно на всі 25 запитань. У 2023 році «гуру» було 6%, а в 2022-му — 9%. Найкраще тест з медіаграмотності пройшли громадяни віком від 20 до 29 років.