36% громадян ЄС не впевнені у своїй здатності розпізнавати інформацію, а 57% стурбовані штучним інтелектом.

Про це повідомила експертка Ради Європи Салла Назаренко під час міжнародної конференції «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту», організованої ГО «Український інститут медіа та комунікації».

За її словами, наразі в Європейському Союзі лише трохи більше половини громадян вважають, що володіють цифровими навичками, необхідними в повсякденному житті.

«На мій погляд, навички медіаграмотності є також дуже глибокими психологічними навичками, які зараз необхідні в нашому суспільстві. Я вважаю, що це завдання всіх, але держави мають стояти на чолі цього процесу. Ми всі знаємо, що зараз відбувається з фінансуванням громадянського суспільства в усьому світі. Тому, якщо держави не будуть приділяти увагу медіаграмотності та політиці медіаосвіти, громадянське суспільство мало що зможе зробити», — каже Салла Назаренко.

За її словами, однією з перших країн ЄС, яка розробила національну політику медіаосвіти, є Фінляндія. Фінська політика в цій галузі базується на тому, що медіаосвіта є різноманітною, широко доступною і просувається різними суб'єктами. Це міжгалузева ініціатива, яка є частиною різних національних стратегій, включаючи ті, що стосуються оборони. Крім того, акцент робиться на базовій освіті, тож медіаграмотність фактично починається з дитячого садка.

«Вимоги до медіаграмотності змінюються. Існує дуже багато різних типів медіаграмотності, а також зміни в суспільстві та культурі: старіння населення, велика кількість мігрантів, геополітика, зміна клімату, що створює нові вимоги до навичок медіаосвіти. Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми недостатньо говоримо про вуглецевий слід і екологічні ресурси, які він споживає. Це величезна проблема, і ми повинні думати про стійкість.

Найважливішою політикою в Європейському Союзі є Директива про аудіовізуальні медіапослуги. І я хотіла би наголосити: ми можемо мати найкращі навички медіаграмотності, але якщо ми не захищаємо професійні медіа та журналістику, все це марно. Тому стан журналістики та свободи медіа є так само важливим, як і медіаграмотність», — підсумувала експертка.