Більшість працівників органів державної влади та місцевого самоврядування (МС) в Україні мають високий або вищий за середній рівень медіаграмотності, проте потребують вдосконалення цифрових компетенцій. Про це свідчать результати дослідження, проведеного ГО «Детектор медіа» у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.

Згідно з опитуванням, 89% представників цієї сфери продемонстрували добрі знання: 17% мають високий рівень, ще 72% — вищий за середній.

Це суттєво відрізняється від результатів серед загального населення України, де лише 7% мають високий індекс медіаграмотності, а 28% — низький або нижче середнього.

Також виявлено помітну гендерну нерівність: серед чоловіків високий рівень медіаграмотності мають 26%, тоді як серед жінок — лише 12%. Експерти пов’язують це з тим, що чоловіки частіше обіймають керівні посади, пов’язані з цифровими компетенціями.

46% опитаних держслужбовців і представників МС виявляють високу чутливість до дезінформації, маніпуляцій і замовних матеріалів — це більше, ніж середньостатистичний рівень у суспільстві (31%). При цьому 18% стикаються з дезінформацією щодня, 9% — щотижня.

Хоча майже третина респондентів (31%) проходили тренінги з медіаграмотності, ще 20% ніколи не чули про подібні ініціативи.

Лише 33% користуються спеціальними інструментами перевірки фактів (як-от Google Search by Image, ChatGPT, Deep Fake O-Meter).

Серед навичок, які представники держсектору та МС хочуть удосконалити, найчастіше згадуються:

• інструменти кібербезпеки (59%);
• виявлення дезінформації та дипфейків (57%);
• безпечне використання соцмереж у професійних цілях (36%);
• управління великими обсягами цифрових даних (36%).

Лише третина (31%) опитаних використовує штучний інтелект у роботі, інші — або не мають потреби, або не довіряють технологіям, або бракує знань.

Аналітики підсумовують: державним службовцям варто приділити більше уваги розвитку цифрових навичок, особливо серед жінок. Для цього необхідні навчальні програми, тренінги та належне фінансування. Також важливо впроваджувати політики інформаційної безпеки в кожній установі, враховуючи сучасні виклики в інформаційному середовищі.

Методологія: CATI (computer-assisted telephone interviewing) — телефонне опитування з використанням структурованої інтерактивної анкети, що підтримується спеціалізованим програмним забезпеченням для соціологічних досліджень. Близько 60% вибірки для кожної цільової групи було зібрано за допомогою CATI.

Приблизно 35% було зібрано за допомогою методу CAWI (computer-assisted web interviewing) — через високе навантаження та щільний графік кілька респондентів віддали перевагу самостійному заповненню анкети.

З огляду на низьку доступність цільової аудиторії та високий рівень кваліфікації її представників доцільним було поєднання декількох методів опитування.

До 5% респондентів віддали перевагу особистому опитуванню методом CAPI — формалізованому інтерв'ю віч-на-віч за допомогою структурованої анкети та планшета / мобільного пристрою (computer-assisted personal interviewing).

Обмеження дослідження: тип відбору респондентів та кількість опитаних дозволяють інтерпретувати отримані результати як загальні тенденції, які доцільно використовувати як основу для розробки заходів з підвищення медіакомпетентності цільової групи.

Географія: національне дослідження.

Цільова аудиторія:

1. Працівники органів державного управління та місцевого самоврядування: члени парламенту та місцевих рад, працівники міністерств та відомств, державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, голови громад тощо.
2. Особи, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів: національного, регіонального, муніципального, районного та селищного.

Залучення респондентів:

1. Формування списку органів державної влади та публічних служб на національному рівні.
2. Формування списку обласних військових адміністрацій та органів державної влади на регіональному рівні.
3. Надсилання листів-запрошень до участі в опитуванні (деякі з них вимагають цифрового підпису за запитом).
4. Телефонні дзвінки для отримання інформації щодо статусу листа-запрошення.
5. Подальша комунікація щодо участі представників окремих установ в опитуванні.
6. На регіональному рівні контакти з органами державної влади та місцевого самоврядування також встановлювалися місцевими командами інтерв’юерів під керівництвом регіонального супервізора — шляхом візиту або надсилання листа-запрошення із подальшою комунікацією та залученням потенційних респондентів.

Обсяг вибірки: 420 респондентів.

Тип вибірки: таргетована вибірка.

Польовий етап: 15.01.2025 – 29.01.2025, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

* Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Дослідження було проведено ГО «Детектор медіа» в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні». Цей проєкт реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Відповідальність за добір та подання фактів, викладених у цій публікації, несуть виключно автори. Погляди, висловлені у публікації, належать лише авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

Фото: Christin Hume / Unsplash