Міністерство освіти і науки України опублікувало результати двох хвиль всеукраїнського опитування вчителів про булінг і толерантність у школах, яке проводилося у 2023-2025 роках. Про це йдеться на сайті МОН.
68,4% вчителів у першій хвилі опитування повідомили, що не фіксували випадків булінгу у своєму класі після початку повномасштабного вторгнення.
Водночас лише 28% респондентів першої хвилі змогли чітко визначити, що таке булінг.
У першій хвилі дослідження 18,5% учителів підтвердили, що булінг є регулярним на рівні школи, а на другому етапі цей показник зріс до 20,6%.
Найчастіше про булінг серед школярів повідомляли вчителі з північних областей. Дослідження показало, що в Києві та західних областях учні частіше заявляли про випадки булінгу, ніж це визнавали педагоги.
Натомість у східних регіонах учні та їхні вчителі майже однаково оцінюють ситуацію з булінгом.
Як українські вчителі реагують на булінг?
36,6% випадків — проводять розмову з агресором;
33,3% спілкуються з дитиною, яка постраждала;
30,6% залучають до розв’язання ситуації шкільного психолога.
Рідше педагоги зверталися до адміністрації закладу освіти, скликали спеціальну комісію, говорили з батьками учасників конфлікту або повідомляли в поліцію.
При цьому 0,3% опитаних учителів не вжили жодних заходів після того, як дізналися про булінг.
Молодші вчителі (18–24 роки) демонстрували найвищу готовність до безпосереднього втручання в булінг: розмови з учасниками конфлікту та спроби самостійного розвʼязання ситуації.
Натомість педагоги віком 45 років і старші частіше обирали адміністративні та формалізовані підходи, зокрема залучали керівництво школи для вирішення конфлікту.
Опитування також показало, що вчителі українських шкіл основною причиною булінгу вважають:
поведінку учнів – 51,1%;
складні життєві обставини – 20,8%;
зовнішність – 18,6%;
світоглядні розбіжності – 12,3%;
наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб – 7.8%.
Що робити педагогам у випадку булінгу?
У МОН першочергово радять вчителям поговорити окремо з усіма учасниками конфлікту, аби зрозуміти його причину. Крім того, варто повідомити про випадок адміністрацію закладу, щоб розв'язати проблему та запобігти схожим ситуаціям у майбутньому.
Також освітянам слід залучити шкільного психолога або соціального педагога, які підтримали б дітей і провели з ними тематичні розмови. За потреби працівники шкіл можуть звертатися до правоохоронців.
Як діяти дітям і батькам, якщо педагоги не реагують на булінг?
У МОН рекомендують звернутися до адміністрації школи. Це можна зробити відкрито або залишити заявку на сайті.
Якщо після звернення в школі не вжили заходів, то батьки можуть також звернутися до поліції та/або місцевого управління освітою. Аби отримати поради щодо підтримки дитини, можна звернутися до шкільного психолога.
Як проводили опитування?
Опитування проводили протягом 2023-2025 років в усіх регіонах країни, крім тимчасово окупованих територій. Перша хвиля дослідження тривала від листопада по січень 2024 року – в ній узяли участь понад 10 тисяч педагогів, з яких репрезентативну вибірку сформували 3804 респондентів.
Другий етап опитування проходив з листопада 2024 по січень 2025 року – він охопив понад 11 тисяч вчителів, з-поміж яких у дослідженні враховували відповіді 5656 освітян.
Опитування провела аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Анастасія Мельниченко за підтримки Інституту модернізації змісту освіти та Міністерства освіти й науки України.
Нагадаємо, у 2024 році до Офісу омбудсмана надійшло втричі більше скарг на булінг у школах, ніж роком раніше. На кінець 2024-го Уповноважений з прав людини отримав 123 звернення.
Фото: Unsplash
