«Ця новина шокує! Ви не повірите, що сталося!» або «Ваша дитина в небезпеці! Читайте, щоб уберегти її!». Такі заголовки — приклад емоційної маніпуляції. Ці повідомлення розраховані на емоційну реакцію, завдяки якій користувач натискає на заголовок і виявляє, що стаття — це, наприклад, реклама товару чи пропаганда.

У 2024 році основним джерелом інформації для українців були соцмережі — 84 % опитаних читали там новини. Саме через ці ресурси найлегше поширювати маніпуляції. Адже канали, сторінки, групи часто не представляють офіційні установи чи медіа та не несуть жодної відповідальності за неправдиві новини.

За лаштунками маніпуляцій

Маніпулятори знають, що емоції перемагають логіку. Їхня головна зброя — страх, гнів, шок. Що сильніші емоції ви відчуваєте, то менше перевіряєте інформацію.

Маніпулятори використовують слабкі місця людського мислення, зокрема, «підтверджувальне упередження». Людина схильна вірити в ту інформацію, яка підтверджує її думку. Саме тому маніпулятори створюють контент, який підживлює страхи чи упередження певної аудиторії.

Класичні прийоми:

• Використання емоційних тригерів: емоджі (смайликів) і тексту, написаного великими літерами, емоційних слів, яскравих кольорів тексту чи ілюстрацій.

Емоційні тригери часто можна побачити на обкладинках і в назвах відеороликів. Вони покликані привернути увагу та змусити більше людей переходити на них.

Також емоційні тригери часто зустрічаються в телеграм-каналах. З їхньою допомогою новини роблять більш «сенсаційними».

• Гра на страху. Цю техніку проти українців часто використовує російська пропаганда, щоб викликати недовіру до Сил оборони, офіційних джерел інформації, української влади, міжнародних партнерів тощо.

На скриншоті вище чітко видно застосування цього прийому. Автори допису використовують емоційно навантажені слова «катастрофічні», «повний жах», «обурений», аби викликати в читачів емоції невпевненості та страху.

А ось приклад ще одного такого допису — вже з іншого телеграм-каналу.

Автори допису використовують емоційно навантажені слова та фрази «катастрофа», «Україна втратила все», аби створити атмосферу безвиході та страху в читачів.

• Узагальнення. Завдяки цьому прийому маніпулятори експлуатують позитивне ставлення людей до таких понять як «справедливість», «патріотизм», «мир», «правда» тощо. Їх використовують, щоб викликати в читачів почуття солідарності, яке не базується на фактах.

Наприклад, автори допису нижче застосовують слово «справедливість», щоб апелювати до цього почуття в читачів і змусити їх визнати правдивість подальших маніпулятивних тверджень без доказів.

• Ілюзія терміновості: «Дійте зараз, інакше буде пізно!». Цю маніпуляцію часто застосовують, аби підштовхнути людей до споживання контенту, який також може бути не до кінця обʼєктивним.

Наведені вище приклади ілюструють емоційні маніпуляції. Тому слід бути обережними, читаючи новини в соцмережах, на сайтах та інших платформах.

Маніпулятори хочуть, аби читачі:

1. Не перевіряли джерела. Бо коли ми емоційні, нам не до фактчекінгу.
2. Поширювали паніку. Адже емоційні новини ширяться швидше.
3. Відчували гнів або страх. Тоді ми діємо імпульсивно.
4. Довіряли авторитетам без доказів. Якщо щось говорить «експерт», його слова не мають викликати сумнівів, чи не так?

Як не потрапити на гачок маніпуляцій

Уберегтися від маніпуляторів можна, дотримуючись простих правил:

• Якщо заголовок вас емоційно зачіпає — прочитайте текст або послухайте відео повністю. Як ми вже показали, іноді заголовки навмисне роблять емоційно навантаженими, і їхній зміст не завжди відповідає вмісту новини.
• sПеревіряйте «сенсаційні» новини в кількох джерелах. Найперше звертайтеся до медіа з «Білого списку», держустанов, поліції та інших служб. Вони надають більш актуальну та перевірену інформацію, ніж анонімні канали чи групи.
• Заходьте на фактчекінгові платформи. Вони допоможуть розпізнати дезінформацію. Ось кілька корисних ресурсів:
• StopFake — ресурс для перевірки фактів, заснований за ініціативи викладачів, випускників і студентів Могилянської школи журналістики;
• VoxCheck — фактчекінговий проєкт аналітичної платформи «Вокс Україна»;
• «НотаЄнота» — ресурс у соцмережах, який викриває фейки та шахрайські схеми;
• «Без Брехні» — фактчекінговий проєкт, створений ГО «Центр аналітики й розслідувань»;
• Disifochronical — проєкт «Детектора медіа», який у щоденному режимі спростовує російські фейки та пропаганду.

Поширюйте інформацію тільки тоді, коли точно впевнені в її правдивості. Адже фейк, який запустили у публічний простір, часто складно викорінити.

Статтю створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.