Громадяни впродовж 2024 року виконали 87,7 млн успішних ідентифікацій через систему НБУ BankID. Про це повідомила пресслужба Нацбанку.
Це перевищує показник попереднього року більш ніж удвічі — на 104%, або на 44,8 млн електронних ідентифікацій.
Результати діяльності системи BankID НБУ у 2024 році
Зокрема, кількість електронних ідентифікацій комерційних абонентів упродовж минулого року зросла на 36% і становила 5,8 млн ідентифікацій. При цьому понад 5,1 млн ідентифікацій були пов’язані з отриманням фінансових послуг.
Кількість успішних електронних ідентифікацій некомерційних абонентів за 2024 рік зросла удвічі та досягла 81,8 млн.
Найбільша кількість успішних ідентифікацій була здійснена на державних порталах:
«У 2024 році ми зосередилися на заходах з посилення безпеки, зручності роботи в системі та розширенні сфери її використання. Система пройшла попередню оцінку на відповідність вимогам ЄС», — прокоментувала заступниця директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.
До системи у 2024 році підключили 22 нових абоненти. Серед них комерційні установи, некомерційні організації та один банк-ідентифікатор.
Систему BankID НБУ у 2024 році також інтегрували в державний застосунок «Резерв+».
«Система стала єдиним методом автентифікації для дистанційного оновлення даних військовозобов’язаних. Це дало змогу забезпечити мільйонам українців своєчасне оновлення облікових даних», — ідеться в повідомленні НБУ.
З моменту запуску в застосунку «Резерв+» успішно авторизувалися 16,4 млн разів.
Нагадаємо, відповідно до результатів щорічного всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) щодо користування українцями електронними послугами та інтернетом у 2024 році, більшість українців активно використовують державні електронні послуги. У 2024 році про це повідомили 55% респондентів. У середньому українці протягом року скористалися 2,5 електронними сервісами.
Рівень користування за рік зменшився на 9%, проте рівень задоволеності зріс на 5%.
Серед найбільш популярних державних електронних послуг: «Дія» (нею скористалися 42% респондентів), сервіси щодо особистого транспорту (15%), отримання інформації з реєстрів (13%), пенсійного забезпечення (10%), а також отримання паспортів чи інших сервісів від Державної міграційної служби (10%).
Серед основних причин, чому українці не користувалися державними е-послугами протягом року, назвали відсутність потреби (67%), брак навичок (44%), недовіру до електронних сервісів (26%), незнання, що послуга доступна онлайн (25%), та відсутність пристрою з підключенням до інтернету (19%). Перелік головних причин некористування е-послугами за рік залишився незмінним.
Фото: ілюстративне / banki.ua
