Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила Резолюцію 2590 (2025) «Регулювання модерації контенту в соціальних мережах для захисту свободи вираження поглядів». 

Про це йдеться у повідомленні на сайті Центру демократії та верховенства права. 

Там додають, що резолюція враховує деякі зауваження та коментарі, запропоновані Центром.

Також резолюція підкреслює зростаючий вплив соціальних мереж на формування суспільного дискурсу. 

У ПАРЄ підкреслили, що соціальні мережі є цифровою агорою, де користувачі реалізують своє право на свободу вираження поглядів та отримання інформації.

Водночас в резолюції наголошують, що це право не є абсолютним, а соціальні платформи зобов’язані видаляти незаконний контент і водночас вживати заходів проти поширення шкідливих матеріалів.

«Модерація контенту у соціальних мережах відбувається за правилами, визначеними у їхніх умовах користування, що дозволяє їм обмежувати доступ до контенту або навіть блокувати акаунти. Умови користування соцмережами мають формат договору, на який користувачі не можуть вплинути і повинні прийняти, якщо хочуть користуватися послугами соцмереж: або так, або ніяк ("take it or leave it").

Через таку нерівність у договірних відносинах держави повинні забезпечити механізми захисту користувачів та врівноваження впливу платформ на свободу вираження поглядів, уникаючи при цьому надмірного втручання, що може спричинити ефект "охолодження" свободи слова. Соцмережі ж зобовʼязані поважати закони країни, в якій вони надають свої послуги», — йдеться у повідомленні. 

У резолюції висловлено занепокоєння щодо непрозорості модераційних практик, зокрема використання автоматизованих інструментів та «тіньових банів» — практики, за якої платформи приховують або знижують видимість контенту без повідомлення користувачів.

Окрім того, ПАРЄ закликає до підвищення прозорості у процесах модерації контенту та вимагає від соціальних платформ надання чітких обґрунтувань своїх дій.

«Зростання кількості контенту, створеного штучним інтелектом, викликає занепокоєння щодо маніпуляцій та дезінформації. Такі технології можуть створювати контент, що здається справжнім, проте має на меті вводити користувачів в оману або сіяти розбрат. Резолюція прагне забезпечити, щоб ШІ-згенерований контент був чітко позначений та належно регулювався», — йдеться у резолюції. 

У резолюції наголосили, що медіа використовують соціальні мережі як платформу для поширення інформації серед громадськості. Тому дуже важливо, щоб практика модерації контенту не мала надмірного впливу на медіа та журналістський контент, який відповідає професійним стандартам і національній нормативно-правовій базі.

Таким чином, ПАРЄ закликає до посилення регуляторних заходів з метою пошуку балансу між модерацією і боротьбою зі шкідливим контентом, з одного боку, та захистом основоположних прав, з іншого боку.

Основні рекомендації ПАРЄ для держав:

• Гарантувати, що соціальні мережі дотримуються основоположних прав людини, зокрема свободу вираження поглядів, у своїй модераційній політиці.
• Вимагати від соцмереж обґрунтування рішень щодо модерації журналістського контенту до того, як контент видалено, та надавати медіа можливість апеляції.
• Запровадити надійні системи верифікації акаунтів медіа та журналістів з метою захисту від онлайн-атак, зламів та шахрайства, а також розробити рекомендації для медіа щодо публікації інформації на чутливі теми, щоб уникнути непотрібних обмежень від соцмереж.
• Встановити мінімальні стандарти щодо умов праці модераторів, зокрема надання належної підготовки для виконання стресових завдань, доступ до психологічної підтримки.
• Прийняти рамкову Конвенцію Ради Європи зі штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права, а також забезпечити належні вимоги до модерації контенту, що генерується системами штучного інтелекту (створити опцію для користувачів вказувати, що контент згенерований ШІ, позначати такий контент водяним знаком тощо);
• Підтримати створення незалежних позасудових органів для розгляду скарг щодо модерації контенту.

Рекомендації для соціальних мереж:

• Узгодити умови користування із основоположними правами людини та забезпечити прозорість у її застосуванні.
• Надавати зрозумілі та доступні умови користування для всіх, незалежно від рівня цифрової грамотності.
• Повідомляти користувачів про модераційні санкції із детальними поясненнями причин, а також надавати можливість оскарження санкцій.
• Припинити практику «тіньових блокувань» і повідомляти користувачів про кожен випадок пониження контенту у видачі.
• Забезпечити людський нагляд у процесах автоматизованої модерації та не допускати непропорційного обмеження свободи вираження поглядів.
• Гарантувати належне навчання та психологічну підтримку для модераторів, щоб запобігти їхньому вигоранню.
• Утримуватися від безповоротного видалення контенту (включно з його метаданими), який прибрали з платформи відповідно до юридичних зобов’язань або умов, але який може слугувати доказом воєнних або інших злочинів.
• Впровадити механізми для користувачів, які дозволяють оскаржувати рішення щодо модерації та звертатися до незалежних органів для перегляду.
• Забезпечити більшу прозорість у використанні систем штучного інтелекту і їх відповідність стандартам Ради Європи, зокрема рамковій Конвенції Ради Європи зі штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права.
• Співпрацювати із журналістами та фактчекінговими організаціями для ефективної боротьби з дезінформацією за допомогою інформації, що відповідає етичним та професійним стандартам журналістики.
• Співпрацювати із зовнішніми органами нагляду та дотримуватися їхніх рішень для підвищення відповідальності у сфері модерації контенту.

Нагадаємо, що раніше Європейська комісія офіційно оголосила інтеграцію Кодексу поведінки щодо протидії мові ворожнечі у мережі до Закону про цифрові послуги (DSA), який заохочує добровільні кодекси поведінки для боротьби з ризиками в інтернеті.

• Читайте також: Дослідження «ДМ»: Телеграм, ютуб, тікток, інстаграм — основні джерела інформації для підлітків

Фото: pixabay