Серед українських підлітків 12–18 років рівень розуміння, що таке дезінформація та фейки, є різним. Частина респондентів стикалася з неправдивою чи недостовірною інформацією в медіа. Тим часом інші відзначають, що не стикалися. Це респонденти різного віку з різних за типами населених пунктів, які не до кінця розуміють, що таке фейки та дезінформація, і як наслідок не мають чутливості до спотвореного контенту. Про це йдеться в якісному дослідженні «Практики медіаспоживання та медіаграмотність підлітків», проведеному на замовлення «Детектора медіа» за підтримки IREX і презентованому сьогодні в Укрінформі.
Приклади неправдивої / недостовірної інформації в медіа, наведені учасниками:
Підлітки неправдивою інформацією також часто називали рекламу товарів та послуг, інформація в якій не відповідає дійсності.
Учасники опитування зазначали, що частіше фейки трапляються в телеграмі, здебільшого з метою «розкрутки» каналу, і в тіктоці. Але також поширені і в інших соціальних мережах та месенджерах.
Мета створення неправдивої та недостовірної інформації:
Підлітки вважають, що частіше у фейки вірять люди старшого віку, від 60 років. Також, за їхніми спостереженнями, частіше «велися» на фейки різні категорії населення на початку повномасштабного вторгнення.
Схильність до перевірки спотвореної інформації серед підлітків
Більше половини респондентів зізнавалися, що не перевіряють інформацію на достовірність, правдивість — таку відповідь надавали як хлопці, так і дівчата, з різних за типами населених пунктів.
Причини, чому не перевіряють:
Частина респондентів відзначала, що перевіряє правдивість і достовірність інформації, новин, та пропонувала такі способи перевірки, які використовує:
Більшість учасників відзначила, що їм вистачає навичок відрізняти правдиву інформацію від неправдивої.
Водночас частина учасників повідомила, що їм скоріше не вистачає навичок відрізнити правдиву інформацію від неправдивої. В тому числі це пов’язано зі стрімким розвитком технологій, штучного інтелекту.
Складнощі можуть виникати з оцінкою достовірності інформації, що пов’язана з воєнною тематикою в силу нестачі знань, компетенції.
Можуть виникати труднощі з оцінкою достовірності інформації, що стосується допомоги, яку надали ЄС, США, загалом інформації, яка стосується дій та ініціатив західних партнерів.
Важко оцінити достовірність зборів допомоги для військових, деколи складно оцінити правдивість новин про відомих людей.
Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.
Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16-18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.
Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.
Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.
Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.
Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.
Читайте також:
Фото: ілюстративне / «Фільтр» у фейсбуці
