Законопроєкт № 11031 «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки», який забезпечить законодавче підґрунтя для функціонування в Україні масштабної системи відеомоніторингу, включили до порядку денного розгляду Верховної Ради.

У п’ятницю, 6 вересня, відбулася робоча зустріч представників Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності та міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, під час якої керівництво МВС на практичних прикладах продемонструвало важливість законопроєкту, повідомив народний депутат, голова комітету Сергій Іонушас у фейсбуці.

За інформацією комітету, на базі Ситуаційного центру МВС відбулася презентація:

• практичної складової потенційних можливостей системи відеомоніторингу в правоохоронній сфері;
• особливостей та алгоритму її роботи під час моніторингу стану правопорядку;
• попередження та реагування на адміністративні та кримінальні правопорушення.

Законопроєкт передбачає єдині функціональні й технічні вимоги до систем відеомоніторингу публічної безпеки центрального, регіонального та місцевого рівнів, заявили у спільному дописі міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та представники Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.

Варто зазначити, що згідно з текстом законопроєкту, об’єктами відеомоніторингу будуть:

• інформаційні об’єкти, до яких належать фізичні особи, а також транспортні засоби;
• публічні місця;
• інші території загального користування;
• території, будівлі, споруди закладів освіти, охорони здоров’я та приміщення в них;
• речі і предмети тощо.

Ідентифікація інформаційного об’єкта «фізична особа» має здійснюватися на підставі певного набору біометричних даних та такої інформації про особу:

• власне ім’я;
• дата народження/смерті;
• місце народження;
• стать;
• відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи;
• відомості про громадянство або його відсутність;
• відцифрований образ обличчя особи;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспортного документа особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону).

Ідентифікація інформаційного об’єкта «транспортний засіб» має здійснюватися на підставі таких відомостей про транспортний засіб: марка, модель, колір, рік випуску, номерний знак, інформація про власника транспортного засобу (прізвище, власне ім’я, по батькові, дата народження, адреса реєстрації місця проживання фізичної особи. У випадку юридичних осіб використовуватимуть повне найменування та ідентифікаційний код  з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та адресу місцезнаходження).

Для отримання інформації для ідентифікації об’єктів, зафіксованих у системах відеомоніторингу стану публічної безпеки, система відеомоніторингу стану публічної безпеки центрального рівня здійснюватиме електронну інформаційну взаємодію з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків.

У законопроєкті зазначено, що персональні дані зберігаються та обробляються в системах відеомоніторингу стану публічної безпеки протягом строку, необхідного для досягнення цілей обробки таких даних, визначених законодавством, але не більше 15 років.

Кожна особа, персональні дані якої внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, має право:

• ознайомитися з даними щодо себе, що внесені до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, якщо інше не встановлено законами України;
• вимагати поновлення і виправлення інформації про себе;
• на забезпечення захисту своїх прав, якщо запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не задоволено;
• на безоплатне отримання довідки про внесення інформації щодо себе до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки.

Фінансування робіт із забезпечення побудови та функціонування системи відеомоніторингу здійснюється з державного  бюджету, у межах видатків,  передбачених для МВС, міжнародної технічної допомоги та інших джерел. Пропонується, аби закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Про виклики, пов'язані з небезпекою повсюдного контролю та захистом персональних даних у разі прийняття законопроєкту № 11031, в оцінках експертів читайте в публікації «Безпека vs приватність. Чи потрібен Україні повсюдний відеонагляд».

Фото: Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності / фейсбук