Попри те що соціальні мережі стали критично важливим джерелом інформації для громадян України з часу повномасштабного російського вторгнення, доступ до новин, пов’язаних із ним, обмежувався різними способами, включаючи розмиття чутливого контенту, обмеження охоплення акаунтів, які вважаються порушниками правил, та пряму цензуру. Про це йдеться в дослідженні про вплив соціальних мереж на український інформаційний простір під час повномасштабного вторгнення «Ваш допис було вилучено», проведеному аналітиками Центру демократії та верховенства права..
У межах дослідження було проаналізовано публікування контенту українськими онлайн-медіа: як загальнонаціональними, так і нішевими та регіональними виданнями та низкою блогерів на платформах соцмереж «Фейсбук», «Інстаграм», «Ютуб», «Твіттер», «Телеграм» та «Тікток». Сукупне охоплення відібраних для аналізу восьми загальнонаціональних онлайн-медіа, восьми нішевих, одинадцяти регіональних та десятьох блогерів у всіх зазначених соцмережах становить 20,7 млн осіб.
Динаміка сторінок українських медіа в соцмережах здебільшого не відрізнялася від показників відвідуваності їхніх вебсайтів, характеризуючись зростанням активності на початку вторгнення та поступовим подальшим спадом.
Укрінформ спостерігав непропорційно повільне зростання активності у фейсбуці, порівняно з сайтом та іншими соцмережами. Ютуб-канал продемонстрував зростання у майже 2000%, а фейсбук-сторінка — лише на 43%. Представники Укрінформу вважають, що низька залученість на фейсбуці пов’язана з обмеженою видимістю дописів, оскільки сам контент не зазнав значних змін.
Представники hromadske повідомили, що динаміка соцмереж загалом була позитивною, але при цьому деякі відео з великою кількістю переглядів не потрапляли до рекомендацій ютубу, що перешкоджало залученню аудиторії. У харківському медіа «Накипіло» повідомили, що зіткнулися з падінням трафіку в інстаграмі, та намагаються повернути показники залученості до довоєнного рівня.
Українська авторка контенту Маргарита Рівчаченко помітила падіння трафіку у твіттері, який переіменували на Х, після оприлюднення допису про краудфандингові кампанії на підтримку українських військових.
За оцінкою аналітиків ЦЕДЕМ, спад залученості аудиторії медіа та блогерів у соцмережах відбувався під впливом двох чинників: через проблеми, пов’язані з аудиторією, та через поведінку самих соцмереж.
Проблеми, пов'язані з аудиторією, аналітики ЦЕДЕМ розділили на дві групи: ті, що зумовлені поведінкою аудиторії, наприклад, втомою від новин, та зумовлені зовнішніми чинниками, наприклад, поганим зв’язком, вимкненнями електрики. Тим часом проблеми, пов'язані з соціальними мережами, переважно виникали через зміни в алгоритмах і політиці тієї чи іншої платформи. Більшість медіа зазначили, що соцмережі несуть часткову відповідальність за ситуацію, що склалася.
Серед проблем, пов’язаних із соцмережами, у дослідженні виокремили:
Як розповіли у «The Village Україна», до повномасштабного вторгнення видання мало партнерські відносини з Facebook завдяки значному обсягу нативної реклами. Коли ж фокус контенту змістився на воєнні теми, що не вписувалися в «життєрадісні» алгоритми соцмережі, видання втратило значну кількість аудиторії;
У медіа «Бабель» повідомили про падіння трафіку на фейсбуці після блокування певного контенту, що згодом призвело до зниження рейтингу їхніх дописів. Схожа ситуація сталася й з LIGA.net, але в інстаграмі. Представники медіа спостерігали нетипово низьку залученість до своїх дописів на платформі. Після тривалого спілкування зі службою підтримки вдалося з’ясувати, що цей спад був пов’язаний із блокуванням дописів та роботою алгоритмів.
Одне з медіа повідомило, що зіткнулося з блокуванням деяких рекламних дописів про розмінування та безпеку на фейсбуці. Це свідчить, що інформація, яка стосується безпеки, могла бути заблокованою для української аудиторії.
Більшість опитаних медіа стикалася з різними проблемами в роботі з соціальними мережами. Очолив «рейтинг» у цьому сенсі фейсбук — обмеження доступу до контенту стало головною проблемою для медіаменеджерів. На другому місці — інстаграм з тією ж проблемою. Ситуація з ютубом була дещо кращою, однак на це може впливати упередженість вибірки, оскільки медіа, що мають канали на платформі, здебільшого масштабніші та володіють більшою кількістю ресурсів для розв’язання потенційних проблем.
У випадку з твіттером проблеми переважно були пов'язані з нещодавніми змінами в політиці та загальною неефективністю платформи після її придбання Ілоном Маском. Однак більшість медіа не вважає його своїм основним каналом, а деякі респонденти взагалі називали його «Диким Заходом» серед соцмереж із мінімальною модерацією.
Хоча тікток і телеграм загалом вважають досить сприятливими платформами для роботи, медіаменеджери висловили занепокоєння щодо безпеки обох додатків, особливо останнього та його власника Павла Дурова.
Блогери висловили схожі занепокоєння щодо соцмереж: цензура, включно з видаленням дописів і відео; зміни в політиці та алгоритмах. При цьому автори цифрового контенту вважають, що частіше за медіа стикаються з призупиненням їхніх облікових записів.
Спільною для медіа та блогерів проблемою є брак комунікацій платформ соцмереж із ними. У дослідженні «Ваш допис було вилучено» представили рекомендації для підвищення ефективності роботи медіа та блогерів у соцмережах. Ідеться про відкриття місцевих представництв компаній соцмереж в Україні; від соцмереж також очікують, що вони впровадять «білий список» якісних загальнонаціональних та регіональних медіа, що слугуватиме додатковим захистом від необґрунтованих блокувань; детальне інструктування для медіа та авторів цифрового контенту від кожної соцмережі про заборонений контент; створення спеціального чатбота для користувачів соцмереж, який знайомитиме з політикою тої чи іншої мережі та який вестимуть у співпраці з українськими громадськими медійними організаціями.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Фото: ілюстративне / ЦЕДЕМ
