Результати спеціального дослідження «Індекс медіаграмотності: ветерани війни з РФ», яке провела громадська організація «Детектор медіа», показали більш негативне ставлення до формату телемарафону серед ветеранів у порівнянні з українською аудиторією в цілому — 39% проти 27%.
Через прикрашання дійсності і відсутність поглядів у «Єдиних новинах» 82% опитаних українських захисників, за їхнім зізнанням, змушені шукати інформацію в інших джерелах. Серед усіх українців ця частка становить 74%.
Скоріш позитивно до телемарафону ставляться 20% ветеранів. Серед загальної аудиторії таких 28%. І ще 31% оцінюють «Єдині новини» як негативно, так і позитивно.
Крім того, згідно з дослідженням, ветерани рідше, ніж українці в цілому, дивляться національний телемарафон. Лише 21% опитаних захисників використовує «Єдині новини» як джерело інформації. Як показав Індекс медіаграмотності всієї аудиторії медіа в Україні, кількість українців, які черпають інформацію з телемарафону, становить 31%. І в порівнянні з 2022 роком вона зменшилась на 10%.
Нагадаємо, Громадська організація «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року.
В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).
Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.
Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.
Окремо була досліджена така категорія населення, як ветерани війни з РФ.
Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед ветеранів.
Методологія: кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).
Географія: національне дослідження.
Обсяг вибірки: 200 респондентів.
Цільова аудиторія: ветерани війни з Росією.
Географія: національне дослідження. Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.
Тип вибірки: цільова.
Польовий етап: 23.12.2022 — 12.01.2023.
Звіт на основі даних кількісного дослідження, здійсненого на замовлення ГО «Детектор медіа» дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group», склала співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова. Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).
Читайте також:
Фото Getty Images
