97% опитаних українських інтернет-провайдерів обмежують доступ до заборонених сайтів, виконуючи вимоги закону «Про санкції» та розпорядження НЦУ. Однак при цьому 64% респондентів вважають такі заходи малоефективними, а 23% — неефективними. Про це свідчать результати опитування, проведеного у жовтні серед 565 інтернет-провайдерів командою проєкту UAblocklist.

За даними опитування, 42% провайдерів блокують заборонені ресурси за допомогою DNS. Цей метод полягає в заміні IP для конкретного домену на локальному DNS-сервері провайдера.

Другий за популярністю спосіб, який використовують 33% респондентів, — блокування IP-адрес, коли під блокування потрапляє цифрова адреса сайту. У такому випадку трафік блокується на маршрутизаторі провайдера, а браузер втрачає можливість обробити запит користувача.

Третій за популярністю спосіб, який використовують 17% респондентів, — протокол Layer7. Це один з інструментів налаштування Firewall. Його сенс полягає в пошуку відповідностей даних, оброблюваних протоколами TCP/UDP і ICMP. Після знаходження того чи іншого трафіку система дозволяє заблокувати його. Цей метод не користується популярністю через високе навантаження на апаратуру.

Лише 8% учасників дослідження користуються комбінованими методами блокування.

У випадках, коли заборонений сайт ділить IP з іншими доменами, респонденти діють так:

• 5% провайдерів блокують усі сайти, розміщені на заборонених IP;
• 23% не блокують нічого;
• 72% використовують комбіновані методи, які дають змогу виділити один або кілька потрібних доменів.

Респонденти також повідомили про складнощі, з якими стикаються під час блокування:

• 33% — «відсутність або несвоєчасне надходження чітких інструкцій щодо блокування з боку відповідальних органів»;
• 23% — необхідність ручного моніторингу і перевірки списку блокувань;
• 18% — велике навантаження на обладнання;
• 17% — технічні складнощі відмежування заборонених і дозволених доменів;
• 9% — скарги користувачів.

На думку опитаних постачальників інтернет-послуг, головні причини неефективності блокувань такі:

• користувач може отримати доступ до будь-якого ресурсу через VPN — 82%;
• заблоковані сайти все ще з'являються в пошуку — 5%;
• надто повільний механізм екстреного блокування вірусних та фішингових порталів — 3%.

«Проведене дослідження підштовхує до висновків, що поліпшення стануть можливі після: налагодження ефективної комунікації між провайдерами та контролюючими органами; формування єдиних протоколів блокування; напрацювання законодавчої бази, яка визначить права, обов'язки та відповідальність кожної зі сторін процесу. Наприклад, регламент звітності провайдерів», — вважають у проєкті UAblocklist.

Нагадаємо, в Україні започаткували сайт uablocklist, на якому збирають інформацію про заблоковані сайти від початку 2021 року. Станом на кінець вересня була представлена інформація про 1613 заблокованих ресурсів, їх перелік оновлюється.

Фото: uablocklist