Ховатимуть Володимира Чернова у середу, 31 липня, на Ваганьковському кладовищі в Москві. Кузьменко відзначила, що смерть Володимира Чернова стала несподіванкою – незважаючи на вік, він був енергійним і не мав серйозних проблем зі здоров’ям.

Олена Кузьменко розповіла, що Чернов, з яким вони працювали разом 18 років – в журналах «Сем дней», «Огонёк», а потім в Story, був знаковою фігурою у журналістиці. «Він зумів, не змінюючи команди, зробити журнал «Огонёк» практично з нуля. Ми робили завжди журнал «над сутичкою», нічию сторону не підтримували, намагалися об’єктивно розбиратися в ситуації. Писати про вічні цінності», – зауважила вона.

Колега Чернова, головний редактор журналу «Медведь» Борис Мінаєв, який також співпрацював з ним в журналі «Огонёк», називає Чернова своїм вчителем в журналістиці. «Для мене він вчитель і якась дуже світла людина, вчитель журналістики. Найголовніше, що він завжди шукав нові підходи, нові ідеї, був людиною надзвичайно творчою, і вчив цьому всіх нас. Він вчив нас не наслідувати штампи, шаблони, стандарти журналістські. Він нас вчив, що ми повинні самі вигадувати нові формати, підходи, і демонстрував це на своєму прикладі, оскільки був чудовим редактором», – підкреслив Мінаєв.

Володимир Чернов народився 12 серпня 1938 року. З 1987 року співпрацював із «Огоньком», з 1998 по 2003 керував журналом – на цей період припадає відродження популярності журналу, який з початку 1990-х перебував у кризі. Також Чернов працював головним редактором журналів «Семь дней» і «Караван историй». В 2007 році він очолив журнал Story.