89-річний президент Роберт Мугабе (Robert Mugabe) очолює правлячу партію ZANU-PF (Африканський національний союз Зімбабве – Патріотичний фронт, The Zimbabwe African National Union – Patriotic Front), яка отримала 2/3 місць в парламенті, 61-річний Морган Цвангіраі (Morgan Tsvangirai) – «Рух за демократичні зміни» (Movement for Democratic Change, MDC). Журналісти Зімбабве опинилися між двома вогнями в політично поляризованому суспільстві.
Численні випадки викрадення, побиття журналістів країни перед виборами описує, зокрема, Міжнародний інститут преси (IPI). А «Репортери без кордонів» (RSF) так характеризують нинішній стан ЗМІ в Зімбабве: «Правляча партія – не єдина структура, котра вороже ставиться до ЗМІ, а також заважає пресі працювати вільно. Опозиціонери теж причетні до залякування журналістів».
Генеральний секретар Спілки журналістів Зімбабве Форстер Донгозі (Forster Dongozi) звертався до політичних партій з вимогою покласти край залякуванням журналістів і тиску на ЗМІ, пише The Zimbabwean. The Standart повідомляє: координатор медіапроекту Media Monitoring Project Zimbabwe Енді Мойсе (Andy Moyse) заявив, що через відсутність реформ в медіасфері закони все ще дозволяють саджати в тюрму журналістів за звинуваченням в підриві державної безпеки і образі президента.
Втім, Зімбабве частково торкнулася лібералізація. В червні минуло року в ефір країни вийшла радіостанція Star-FM. До цього жителі Зімбабве чули тільки контрольоване державою Radio Zimbabwe. Тепер, вперше за десятиліття, вони отримали можливість публічно критикувати владу, дозвонившись в ефір Star-FM. «Вперше у своєму житті я почув критичні заяви на адресу президента Мугабе», – цитує Комітет захисту журналістів (CPJ) консультанта Star-FM Рашвіта Мукунду (Rashweat Mukundu). Однак сфера покриття цієї радіостанції обмежується столицею Хараре і містом Булавайо – двома найбільшими містами країни.
Найбільш критичні голоси лунають з-за меж країни. Це SW Radio Africa, котре транслюється з Великобританії, і Studio 7 – служба Voice of America. Обидві радіостанції розраховані на прийом короткохвильовими радіоприймачами – а вони надто дорогі для більшості громадян бідної африканської країни. Спроби неурядових організацій розповсюдити в Зімбабве такі радіприймачі влада зірвала, конфіскувавши їх як «контрабандні».
Головним джерелом новин для більшості населення залишається державне радіо Зімбабве. Трансляції державного радіо проводяться англійською і місцевою мовами, покриття мовника охоплює всю країну.
Зімбабвійська влада не дозволила стежити за виборами західним спостерігачам. Крім цього, з клопотанням про дозвіл проголосувати достроково зверталася до Конституційного суду Спілка журналістів Зімбабве. В день виборів журналісти будуть висвітлювати події і не зможуть скористатися правом голосу, відзначали представники спілки. Однак голова Конституційного суду Годфрі Чідьясіку (Godfrey Chidyausiku) відхилив журналістське звернення «через відсутність заслуг».
Попри деяку лібералізацію режиму, Зімбабве посіла в індексі свободи преси Press Freedom Index-2013 «Репортерів без кордонів» 133 місце серед 179 країн світу. Президент Мугабе, відомий гоніннями на білих фермерів і критичними висловлюваннями на адресу Заходу, фігурує в укладеному «Репортерами без кордонів» списку Predators of Freedom of Information («Хижаків за свободою інформації»).
