Платформа Twitter (нині «X») після її купівлі бізнесменом Ілоном Маском відіграла вагому роль у тому, що російська дезінформація проти України набула більшого охоплення, ніж до початку повномасштабної війни. Про це йдеться в дослідженні, проведеному Європейською комісією, передає Washington Post.
За даними дослідження, що тривало рік, попри добровільні зобов'язання найбільших соцмереж протидіяти російській пропаганді, ворожа дезінформація проти України продовжує поширюватися. Аналітики зауважили, що дозвіл на безмежне поширення дезінформації та мови ворожнечі порушував би Закон ЄС про цифрові послуги, якби він набув чинності минулого року.
«Протягом 2022 року аудиторія та охоплення акаунтів у соціальних мережах, орієнтованих на Кремль, суттєво зросли по всій Європі. (...) Попередній аналіз свідчить про те, що охоплення і вплив підтримуваних Кремлем акаунтів ще більше зросли в першій половині 2023 року, зокрема, через руйнування стандартів безпеки Twitter», — йдеться в дослідженні.
«X» не був єдиним, хто не зміг зупинити поширення російської пропаганди. Аналітики також розкритикували Instagram, Telegram і Facebook.
Дослідження проводила некомерційна аналітична група Reset, яка виступає за посилення нагляду за цифровими платформами. Вона здебільшого покладалася на публічну інформацію, як-от кількість взаємодій з проблемним контентом від людей, які не стежили за автором цих дописів.
Нагадаємо, у квітні аналітичний центр DFRLab зафіксував активний ріст кількості підписників російських, китайських та іранських державних ЗМІ у твітері після зміни політики платформи, починаючи від 27 березня.
Раніше Twitter припинив уживати заходи для обмеження державних російських та китайських ЗМІ. Позначка «Stay informed» біля дописів медіа, що контролюються Росією та Китаєм, уже не з'являється. Хоча офіційно політика Twitter щодо державних видань цих країн не змінювалася. Водночас, за даними оглядачів твітеру, публікації, пов’язані з російською війною в Україні, маркувалися як дезінформація, що знижує їх охоплення та залучення.
Нещодавно у Євросоюзі набрав чинності закон про цифрові послуги (The Digital Service Act, DSA), скерований на забезпечення безпеки користувачів в інтернеті, протидію дезінформації та нелегальному контенту в мережі.
Відповідно до нового закону, великі платформи та пошукові системи з аудиторією понад 45 мільйонів унікальних користувачів на місяць повинні будуть суворо стежити за контентом, що розміщується, і платити збори наглядовим органам.
Наразі дія закону поширюється на 19 платформ та пошукових систем, у тому числі AliExpress, Amazon Store, AppStore, Bing, Booking, Facebook, Instagram, Google Maps, Google Play, Google Search, Google Shopping, LinkedIn, Pinterest, Snapchat, TikTok, «X» (раніше Twitter), Wikipedia, YouTube та Zalando.
Фото: Flickr
