Європейська комісія хоче, щоб великі онлайн-платформи почали чітко маркувати контент — слова, зображення та аудіо, — створений штучним інтелектом. Про це на пресконференції напередодні заявила єврокомісарка з питань прозорості Вера Йоурова, повідомило видання TechCrunch.

Вона повідомила, що звернулася до 44 компаній та організацій, які підписали Кодекс практики щодо онлайн-дезінформації, взяти зобов’язання впровадити таке маркування, причому в найближчі місяці.

«Підписанти (Кодексу. — Ред.), які інтегрують генеративний штучний інтелект у свої сервіси, такі як Bing Chat у Microsoft і Bard у Google, повинні створити необхідні гарантії, щоб ці сервіси не могли використовуватися зловмисниками для створення дезінформації», — сказала вона.

"When it comes to AI production, I don't see any right for the machines to have freedom of speech.

Signatories of the EU Code of Practice against disinformation should put in place technology to recognise AI content and clearly label it to users."

— Vice-President @VeraJourova pic.twitter.com/yLVp79bqEH

— European Commission (@EU_Commission) June 5, 2023

Підписантів, які мають сервіси, здатні поширювати дезінформацію, згенеровану штучним інтелектом, просять запровадити «технологію для розпізнавання такого контенту та чіткого позначення його для користувачів».

Тим часом компанії, «які мають послуги з потенціалом поширення дезінформації, створеної штучним інтелектом, повинні, у свою чергу, запровадити технологію для розпізнавання такого контенту та чіткого позначення для користувачів».

Йоурова сказала, що спілкувалася із CEO Google Сундаром Пічаї та отримала інформацію, що в корпорації є технологія, яка може виявляти текстовий контент, згенерований ШІ, але її продовжують розвивати для оптимізації.

Відповідаючи на запитання журналістів, єврокомісарка уточнила, що законодавці в ЄС хочуть позначення дипфейків та іншого контенту, створеного ШІ, зробити таким, щоб «звичайні користувачі одразу могли зрозуміти, що частина контенту, яку вони бачать, створена машиною, а не людиною». Відповідні ініціативи від підписантів кодексу, за її словами, потрібні «негайно».

«Я неодноразово казала, що головне завдання для нас — захистити свободу слова. Але коли мова йде про штучний інтелект, я не бачу права на свободу слова для машин. І тому ці пропозиції повертають до наших стовпів права. Ми хочемо далі працювати над цим у межах Кодексу практики щодо онлайн-дезінформації на основі цієї дуже фундаментальної ідеї», — додала вона.

Зазначимо, згадуваний Кодекс набув чинності у червні 2022 року. Зобов'язання дотримуватися його взяли на себе корпорації Microsoft, Google, Meta, платформи YouTube і TikTok та низка інших. Учасником кодексу донедавна був і Twitter, проте наприкінці травня 2023 року його власник Ілон Маск заявив про його можливий вихід з-під дії Кодексу. У відповідь у ЄС повідомили, що в такому разі заборонять роботу платформи.

До 25 серпня великі платформи мають налагодити механізм маркування маніпулятивного контенту відповідно до нового закону «Про цифрові послуги».

Тим часом окремий закон для регулювання штучного інтелекту в ЄС лише розробляють.

Фото: Unsplash