ms.detector.media
Євген Бриж
10.08.2022 10:18
Усе, що ви хотіли спитати про нові норми мовного закону, але соромилися
Усе, що ви хотіли спитати про нові норми мовного закону, але соромилися
Чи потрібно переходити на українську ютуб-каналам та інстаграм-крамницям, чи можна вести російською мітинги та за які порушення мовного законодавства тепер можуть оштрафувати.

У липні почали діяти нові норми закону про мову, які стосуються онлайн-ресурсів. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що протягом перших десяти днів дії нових вимог закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до Секретаріату Уповноваженого надійшло 502 повідомлення про його порушення. 79% цих повідомлень стосуються порушень норми, що регламентує застосування державної мови інтернет-представництвами. Цей термін у Законі не розтлумачений, однак у дужках після першої його появи зазначено: «в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах».

Докладніше, про що йдеться, пояснив сам Уповноважений у цьому ж дописі: «Всі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси». Отже, хоч ютуб і американська мережа, ютуб-канал української компанії вважається інтернет-представництвом, який має дотримуватись українського законодавства про мову.

Ми вирішили дослідити, які саме вимоги містяться в законі, та відповісти на найпоширеніші запитання про них.

Ми — сайт, що пише російською мовою. Що нам робити, щоб не порушувати законодавство?

Коротка відповідь — переходити на українську. Відповідь із Закону: «Вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах  підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою».

Чи можуть існувати двомовні ресурси?

Так, можуть. Умови — версія інтернет-представництва (сайт або сторінка в соцмережах) українською має завантажуватися за замовчуванням першою для тих, хто в Україні, а також за обсягом і змістом бути не меншою, ніж іншими мовами. Що таке інтернет-представництво, ми пояснили вище — це сайти, мережі, месенджери, застосунки тощо, які належать українським компаніям та організаціям. 

Першого серпня Уповноважений додав роз’яснення, що слід перевірити власні налаштування браузера, адже там може за замовчуванням бути пріоритетною інша мова. Тобто сайт або сторінка в соцмережах мають бути українською, а якщо є інші версії, то українська має завантажуватися за замовчуванням. При цьому ця версія не може мати менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Детальніше: «Завантаження за замовчуванням версії вебсайту державною мовою для користувачів в Україні передбачає ситуацію, коли для користувача в Україні, який в налаштуваннях програмного забезпечення, встановленого на пристрої, не обирав і не проявляв пріоритет для іншої, окрім державної, мови, при введенні в адресний рядок веббраузера адреси доменного імені вебсайту (як правило має найкоротшу адресу) відкривається версія головної сторінки сайту, виконана українською мовою. При цьому важливо зауважити, що мова версії вебсайту, яку користувач завантажував востаннє, може вважатися пріоритетною для цього користувача. Тому наступне завантаження не буде вважатися за замовчуванням. Завантаження вебсайту через посилання в пошуковій програмі також не вважається завантаженням за замовчуванням». 

Якщо це газета російською мовою?

«Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день», — це цитата із закону.

Детальніше про мову друкованих ЗМІ ми писали тут

У нашому книжковому магазині є окрема полиця для літератури українською. Цього досить?

Ні. Згідно із законом, потрібно мати не менш як половину видань українською: «Частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків». Те ж стосується і видавців: українською мовою — не менш як половина назв за рік.

Чи можна рекламувати свої товари чи послуги на телебаченні не українською мовою?

Ні. Оголошення, пропозиції купити чи укласти угоду, а разом із тим і вказівники, покажчики, вивіски, написи, повідомлення, звукова та візуальна інформація для інформування та загального ознайомлення необмеженого кола людей подається українською. У законі говориться прямо: мовою реклами є українська. Але ця інформація може дублюватися іншими мовами. Детальніше про мову реклами в Україні йдеться в законі «Про рекламу», зміни до якого чинні з 2020 року. Однак із 16 липня цього року за порушення можуть оштрафувати, якщо будуть скарги.

Ми проводимо тренінги й семінари. Чи можемо використовувати російську?

Теоретично так. Але, згідно із законом, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад українською, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу. Логічно, що замість такої двомовності вигідніше зосередитися на українській.

Якою має бути мова мітингів?

Із мітингами історія та ж сама, що і з тренінгами та семінарами. Взагалі, це теза про будь-які публічні заходи, хто б і як їх не проводив. Тому, наприклад, мітинг проти української мови може відбуватися російською доти, поки хоча б один учасник не попросить проводити його державною. І відтепер порушення цього права може супроводжуватися скаргою до Уповноваженого і накладенням штрафу.

Роз’яснення про штрафи дав Уповноважений із захисту державної мови місяць тому. Якщо коротко, то: «з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб.., керівників та працівників підприємств, установ та організацій…, фізичних осіб, які порушуватимуть Закон. Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн». 

Ми організовуємо мистецький захід. Як бути з афішами?

Оголошення, афіші, інші матеріали та вхідні квитки виготовляються державною мовою. Допускається використання інших мов поряд із державною, але текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст українською. Конферанс (супровід, ведення), до речі, теж має бути державною. Використання інших мов дозволяється, якщо це відповідає задуму та сценарію, та за умови завчасного попередження глядача. А пісні в межах таких заходів можуть бути будь-якими без обмежень.

А як же артхаусне кіно?

По-перше, можна показувати іноземні фільми мовою оригіналу. Але субтитрувати українською. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць. А в межах фестивалів — можна без обмежень, але попередивши глядачів.

Ми приватне підприємство / громадська організація і продаємо товари чи надаємо послуги в соцмережах (перукарня, продаж шкарпеток — що завгодно). Чи стосується закон нас? 

Так, закон стосується всіх організацій, компаній і приватних підприємців, зареєстрованих в Україні та що працюють в Україні. І умови ці не лише для офіційних сайтів, а і для мобільних застосунків, і сторінок у соцмережах. Потрібно переходити на українську. Інакше будь-яка скарга — і можливий штраф.

Чи потрібно перекладати цінники, написи на товарах у магазинах?

Так, цінників це теж стосується. Інша мова допускається, але її не повинно бути більше, ніж української, за обсягом і змістом, а іншомовні написи мають бути праворуч або нижче від українських.

Що робити з комп’ютерними програмами іноземного походження, які купує користувач?

Комп’ютерна програма, яка продається в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс або українською, або англійською, або іншими офіційними мовами ЄС (російської серед них немає). Української має бути за обсягом і змістом не менше, ніж іноземної. Якщо продає такий товар або програму дочірнє підприємство, філія або представництво іноземного підприємства — то версія сайта державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розуміння, чим займається власник. Що таке «достатня інформація» — закон не тлумачить і, думаю, об це юридичне формулювання зламають не одного списа в судах.

Користувацькі інтерфейси комп’ютерних програм мають бути українською мовою, незалежно від того, чи це кнопки на приладі, чи екран на комп’ютері. Закон містить також формулювання «та/або англійською, або іншими офіційними мовами ЄС». При цьому, якщо мов інтерфейсу кілька, то державної має бути не менше, ніж іншомовні версії. І — ще одна важлива норма — до створення інтерфейсу програми українською можна використовувати програму англійською мовою.

Куди скаржитися на ймовірне порушення закону?

На сайт Уповноваженого, на електронну пошту або за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний 12, Уповноваженому із захисту державної мови.

Як перекласти свій ресурс українською без помилок?

Перекласти можна самостійно або за допомогою гугл-перекладача. Потім доцільно перевірити правопис за допомогою ресурсу LanguageTool. Щоб дізнатися про правопис окремих слів, використовуйте друковані та онлайн-словники, наприклад, Тлумачний, різноманітні російсько-українські, а також оновлений Правопис, затверджений 2019 року.

Фото: rubryka.com

ms.detector.media