«Кожному жителю від 9800 грн» або «Компенсацію отримає кожен українець!» — така дезінформаційна кампанія віддавна гуляє просторами фейсбуку у форматі рекламних повідомлень. Якщо коротко, це шахрайська кампанія — і зовсім не нова. Подібні меседжі вже не раз поширювали раніше, проте цього разу шахраї вдалися до маніпулювання темою війни. Відстеження таких рекламних повідомлень від 1 травня до 31 липня вказує на досить велику тривалість кампанії, а максимальний пік її припав на липень. До того ж аналіз фейсбук-сторінок, на яких запускали таку рекламу, вказує на залученість їх до спільної мережі. Частина мережі вже заблокована, але багато зі сторінок все ще активні.
Такі рекламні повідомлення опубліковані в різний час, із різних сторінок та начебто від різних імен (Володимир Зеленський, Міністерство соціальної політики тощо), проте всі з одним посилом — «грошові виплати для українців». Тільки справжня мета шахраїв — не дати комусь гроші, а привласнити собі чужі.
Порівнюючи дві інфографіки, бачимо: пік активності поширення повідомлень про «грошові виплати українцям» на цих сторінках збігається з піком створення нових фейсбук-сторінок, із яких і були запущені самі реклами.
Майже всі сторінки були створені в червні та липні 2022 року, а на самих сторінках — жодного контенту, окрім оновлень світлин профілю. Ще три сторінки, на яких була виявлена реклама «грошових виплат для українців», створені у 2014-му, 2017-му та 2018-му, проте активність цих сторінок надто низька. Для прикладу, сторінка 2017 року має усього два дописи, а сторінка 2018-го — хоч і шість, але передостання публікація датована 26 червня 2019 року і наступна (та остання) вже 16 травня як зміна основної світлини профілю. На сторінці 2014 року відзначається різка зміна тематики. Дані про ще десять сторінок відсутні, бо вони вже видалені з фейсбука.
Та ж сама історія з кількістю підписників на цих сторінках, що коливається здебільшого від нуля до 30, і лише кілька мають до 350 підписників.
Одноманітність назв цих сторінок також наштовхує на думку про залучення до однієї мережі. Наприклад, кількість сторінок із назвою «Фонд допомоги України» — 6, а «Фонд Добра» — 3, і всі вони поширювали схожу рекламу на тему «грошових виплат для українців». Назви сторінок одноманітні — їх відрізняють дрібниці, наприклад, мала чи велика літера, наявність чи відсутність одного слова у назві.
Загальне охоплення реклами за цей час — понад три мільйони користувачів, проте не кожен міг їх бачити у своїй стрічці новин, але це вже питання алгоритмів і таргетування реклами.
Що не так із самою рекламою?
Реклами були запущені у двох форматах — відеоматеріали та світлини — і мають кілька варіантів оформлення й текстового супроводу.
Перегляд цих рекламних відеороликів дає привід засумніватися у правдивості викладеної в них інформації: технічно вони виконані незграбно. Наприклад, кадри з начебто промовою Володимира Зеленського невміло порізані, а склейки дуже різко обриваються після кожної фрази або навіть слова.
Текст повідомлень містить відсилки до «статті 357» та «постанови 28/9329к» (та ще кілька числових варіацій). Такі примітки мають надавати ілюзорної «офіційності» та начебто «достовірності» інформації. Та насправді вони не мають нічого спільного з реальним життям, бо «постанови 28/9329к», на яку посилаються автори повідомлень, взагалі не існує, а «стаття 357» не має жодного уточнення, якого саме закону.
А ще насторожувати має інформація, яку просять надати в цій рекламній кампанії. За посиланням, які надають шахраї, потрібно вказати прізвище, ім’я та останні шість цифр банківської картки. Пам’ятайте: номер картки, CVV-код чи PIN-код — це особисті дані, які не можна нікому повідомляти!
Як шахраї змушують повірити у «правдивість» рекламного повідомлення?
Шахрайство з «грошовими виплатами українцям» має щонайменше дві складові для ефективної маніпуляції — емоційність та актуальність (вчасність) повідомлення. Їхнє основне завдання —викликати відчуття довіри до повідомлення.
Емоційність. Повідомлення на зразок «Увага! Тільки 7% знають про це», «Термінова новина», «Термінова перевірка карток для виплат» вимагають швидкої реакції та дій.
Війна вже сама собою є досить емоційним явищем. Навички критичного мислення на тлі психологічного напруження та паніки слабшають. І саме на цьому й ґрунтується ефективність цієї дезінформаційної кампанії.
Актуальність і вчасність повідомлення. Під час війни інформація поширюється в рази динамічніше, а можливостей відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого меншає. Тож довіра до таких меседжів базується й на актуальності теми. Коли держава справді виплачує гроші переселенцям, а ЄС підтримує біженців, на тлі потоку правдивих повідомлень стає важче побачити ті, що намагаються вами маніпулювати.
Як не потрапити на гачок шахраїв?