Росія з усіх сил намагається переконати, що санкції на неї не впливають, що її економіка витримає, а росіянам нібито й так не потрібні західні бренди. А в цей час російський рубль котиться в прірву. Попри наслідки міжнародних санкцій та успіхи української публічної комунікації із західними компаніями, новим викликом стала програмна реклама. Хоча західні компанії, у тому числі найбільші рекламодавці, масово йдуть із російського ринку, що може призвести до мільярдних втрат для Росії. Деякі бренди та організації фінансують дезінформацію та пропаганду Росії своєю рекламою, хоча й мимоволі. Це можуть робити навіть ті, хто не підтримує російську агресію та війну проти України. Частина їхніх грошей за рекламу, іде тим, на чиїх платформах розміщені ці банери. Відповідно тим, на чиїх платформах просувають російські наративи про війну в Україні.
На це звернула увагу міжнародна організація Global Disinformation Index (GDI), яка надає рекламодавцям, рекламним технологічним компаніям і платформам рейтинги для оцінки сайту. У GDI уточнюють, що ворожі наративи можуть бути явними або неявними; навмисно вводити в оману або налаштовувати проти осіб чи груп, демократії та ключових інституцій тощо. «Дезінформація — це більше, ніж прості помилкові дихотомії, як істинне проти помилкового або ліве проти правого. Це визначення виходить за межі помилкових двійкових файлів та ідентифікує дезінформацію за темою ворожих наративів, наприклад антиіммігрантських, мізогінії, антивакцинаторських тощо», — зазначають в організації.
З березня 2022 року GDI проводить дослідження «Дезінформація про конфлікт в Україні, фінансована рекламою: рекламні технічні компанії, бренди та політика». Їх уже вийшло три, останнє 1 квітня. Усі вони свідчать, що рекламодавці мало контролюють, куди потрапляє їхня реклама. Ба більше, сам по собі механізм програмної реклами ускладнює керування цими процесами. «Природа програмної реклами ускладнює керування рекламодавцями, де з’являтимуться їхні оголошення. Існує помітна різниця між політикою щодо контенту та політикою щодо реклами на платформах і між ними», — пояснили в GDI.
Global Disinformation Index за місяць моніторингу зафіксував, що бренди рекламуються на тлі таких російських наративів та меседжів:
Поряд з цією антиукраїнською дезінформацією з’являлася реклама Italy — Amnesty International, UNICEF, Alice's Garden Reviews, Bonprix, Alibaba, International Rescue Committee, Santander, TipRanks, Synspective, 123pneus.fr, Institute Social Studies Économiques & Politiques, Adobe, BBC та ITV, Micro Nordic, Puma, MYKA, Starscope, Виктория, brillen.co.uk, Capital One, Audible, LendingTree, Kayak, Trendhim, Cheapflights, Craft.
Ці оголошення обслуговують Google, Revcontent, Yandex та Criteo. За даними GDI, серед цих рекламних технологічних компаній лише Google вживає заходів через війну Росії проти України, а саме: заборонив російським державним ЗМІ купувати або продавати рекламу за допомогою своїх технологій; призупинив рекламу (на території Росії не бачитимуть банерну рекламу від Google на сайтах або перед переглядом відео на YouTube); призупинив монетизацію контенту, який стосується війни, за винятком протестної або антивоєнної реклами. Жодних кроків від інших рекламних технологічних компаній Global Disinformation Index не зафіксував.
Рекламу західних компаній поруч із російськими наративами протягом місяця виявляли в різних країнах та різними мовами, наприклад, англійською, російською, французькою, сербською та іспанською.
Рекламно-технологічні компанії вже вживають кроків, зокрема, під впливом санкцій Євросоюзу та США оголосили, що призупинили бізнес у Росії та з певними російськими доменами. Однак у GDI стверджують, що «хоча санкції Великої Британії, ЄС та США вітаються, але вони не повністю ліквідували та позбавили коштів антиукраїнську та антидемократичну дезінформацію в інтернеті». У Global Disinformation Index нагадали, що відповідальність за захист прав людини є глобальним стандартом, якого очікують від усіх компаній, де б вони не працювали — «коли компанії не реагували належним чином на конфліктні або нестабільні ситуації, це сприяло порушенням прав людини».
Окрему увагу міжнародна організація приділила закону про цифровий ринок, який ЄС планує ухвалити в червні 2022 року. Європейська комісія, Європейський парламент та держави-члени Євросоюзу 24 березня погодили текст закону про цифровий ринок. Нові правила ЄС мають обмежити ринкову владу великих онлайн-платформ та збільшити зобов'язання щодо прозорості для індустрії рекламних технологій. «Можливе створення Європейською комісією механізму управління кризовими ситуаціями в рамках майбутнього закону про цифрові послуги може стати важливим кроком на шляху до посилення оцінки ризиків платформ та заходів щодо пом'якшення наслідків під час безпосередньої кризи», — переконують у GDI, однак зауважують, що це потребує часу. Там підсумували, що для припинення монетизації шкідливої дезінформації терміново потрібно ухвалювати галузеве рішення.
