ms.detector.media
Марія Крикунова
02.07.2021 11:43
Росія обміняла Крим на шматок української території. Правда чи фейк?
Росія обміняла Крим на шматок української території. Правда чи фейк?
Твердження, що в обмін на Крим Росія отримала Таганрог і прилеглі території, поширене в соцмережах і медіа. Спробуймо перевірити.

Твердження, що радянський лідер Микита Хрущов «подарував Крим» Українській Радянській Соціалістичній Республіці, вилучивши його зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, — це один із найпоширеніших кремлівських наративів. Мовляв, таким царським подарунком Хрущов вшанував річницю Переяславської ради, яку радянська історіографія вважала актом «возз’єднання України з Росією». Цим аргументом виправдовують загарбання Криму у 2014 році, адже, за логікою маніпуляторів, Крим ніколи й не стосувався України, а Хрущов не мав права розкидатися «російськими» територіями. На противагу цьому наративу виник інший: мовляв, Хрущов не подарував Крим, а обміняв на великий шмат українського Приазов’я. Оскільки розмаїті мапи «втрачених» етнічних територій України в соцмережах дуже популярні, ця історія теж іде на «ура».

Теза кочує зі статті в статтю: «Є ще одна дуже важлива деталь, яку зараз чомусь усі сором’язливо замовчують: замість Криму від України в Російську Федерацію тоді ж (протокол Президії ЦК КПРС № 49 від 25 січня 1954-го) передали Таганрог і прилеглі до нього землі, за територією рівні площі півострова в Чорному морі». Згадують також і про загадковий протокол Президії ЦК КПРС №49 від 25 січня 1954 року, в якому нібито прописані всі умови обміну, але побачити цей документ неможливо, бо його ніде немає.

Український журналіст Олександр Горобець опублікував допис на сайті «Радио Эхо Москвы» під заголовком «Разве так поступают братья?». Бачимо варіацію того самого тексту: «Есть еще одна очень важная деталь, о которой почему-то все сегодня стыдливо умалчивают. Что взамен Крыма от Украины в Российскую Федерацию тогда же (протокол Президиума ЦК КПСС №49 от 25 января 1954 г.) передали Таганрог и приграничные к нему земли, по территории равные площади полуострова в Черном море. К этому нужно было бы добавить, что Киев получил взамен богатых черноземных районов засушливую солончаковатую степь, без воды, какого-либо намека на орошение, без электричества и энергоресурсов.  Но сегодня вряд ли кто берет это в расчет. Выгодно говорить, что Никита Хрущев будто бы расщедрился чуть ли не под пьяную лавочку. Но все ведь обстояло совсем не так».

Історик Владлен Мараєв пояснює, що Крим передали зі складу РРФСР до складу УРСР відповідно до двох основних актів: Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» та закону з такою ж назвою, ухваленого Верховною Радою СРСР 26 квітня 1954 року. Обидва акти підписані головою Президії Верховної Ради СРСР Климентом Ворошиловим. Саме він формально був главою «країни рад», хоча реальну владу тримала в руках верхівка Комуністичної партії.

Насправді рішення ухвалила 25 січня 1954 року президія Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу. У засіданні брали участь Хрущов, Ворошилов, Булганін, Каганович, Мікоян, Сабуров, Первухін, Шверник, Пономаренко, Суслов, Поспелов, Шаталін. Головував Георгій Маленков, який на той момент був головою уряду СРСР та найвпливовішим політиком країни. Але рішення було колегіальним, а не чиїмось особистим. І більшість людей, які ухвалювали це рішення, походили не з України.

«Крим передали Україні з трьох основних причин, — розповідає Владлен Мараєв. — Офіційно — з економічних міркувань: "Враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки". Напівофіційно — бо була потреба відбудувати економіку Криму, яка перебувала в занепаді після війни, та заселити півострів після депортації кримських татар та інших народів. І неофіційна: максимально перемішати різні народи та ще міцніше прив'язати Україну до СРСР та Росії. До складу України передали Кримську область, де 1954 року росіян було втричі більше за українців». Річниця Переяславської Ради не згадувалась у документах, пов’язаних із передаванням Криму.

Поштова листівка, що була видана у 1930-х роках в Бельгії. Червоним кольором позначено території, які потрапили до складу СРСР

Чи передавала УРСР свої території РРФСР в обмін на Крим? Ні. Останній обмін територіями між Радянською Україною та Радянською Росією відбувся в 1928 році. Таганрог і територія навколо нього, які до того належали радянській українській республіці, були включені до складу Росії 1924 року.

«Цей міф виник, імовірно, просто через незнання або банальну плутанину, — коментує Владлен Мараєв. — Хтось десь чув про обміни територіями між Україною та Росією (всі вони відбувалися з 1919 до 1928 року) і вирішив притягнути ці події до Криму. Але передання півострова в 1954 році — зовсім інша історія із зовсім іншої епохи. Не виключаю також, що хтось може поширювати цей міф, сподіваючись посилити позицію України щодо прав на Крим. Насправді все навпаки: такі міфи дуже серйозно шкодять. Тому що ця інформація дуже просто перевіряється та спростовується банальним пошуком у гуглі, а відверто фейкові аргументи послаблюють позицію України». На думку історика, позиція України не потребує «підкріплення» фейками, адже Крим належав, належить і належатиме Україні, а Росія не має жодних юридичних підстав для володіння окупованим півостровом.

Однак історія про «обмін» живе своїм життям: у соцмережах легко знайти пости, в яких продовжують поширювати неправдиву версію. Під публікацією «Української правди», де Зеленський у відео розповідає про річницю анексії Криму, один із користувачів написав: «Крим передавав Україні Маленков, а підписував указ Ворошилов. Взамін Криму в Росію тоді передали Таганрог і прикордонні до нього землі, по території рівні площі півострова».

Тим часом історичними фактами про минуле Криму не припиняє маніпулювати Кремль. Американське видання The Washington Post опублікувало фактчекінг журналіста Глена Кесслера щодо виступу Володимира Путіна про Крим. У своїй заяві російський президент каже, що тодішня влада порушила конституційні норми, й передачу півострова можна вважати незаконною. У Глена Кесслера є своя система оцінювання правдивості висловлювань — «піноккіо». Наговорив президент Росії ще багато чого, за що й отримав від Глена чотири піноккіо. Що означає whoppers, тобто зухвалу брехню.

Більше історичних фактів про передачу Криму можна почути у ролику Владлена Мараєва.

Фото: tsdazu.archives.gov.ua

ms.detector.media