ms.detector.media
Ольга Білоусенко
03.03.2021 14:00
Як три українські інтернет-радіостанції винайшли «Формулу правди»
Як три українські інтернет-радіостанції винайшли «Формулу правди»
У циклі з 24 аудіоподкастів про медіаграмотність та джерела інформації говорять соціологи, історики, музиканти й письменники.

«Формула правди» — проєкт трьох українських інтернет-радіостанцій: Urban Space Radio із Івано-Франківська, «Єден» з Ужгорода та медіаплатформи «Люк» із Харкова. У межах проєкту випустили 24 подкасти про медіаграмотність та критичне мислення. Форма подкасту незвична: про фейки, роботу з текстами та вплив інформації на людей цього разу розповідали не медіаексперти, а представники різних сфер — соціології, історії, музики, мистецтва та ін. Зокрема письменник Андрій Любка, соціологиня Оксана Дутчак, музиканти з гуртів «Kalush» та «ДахаБраха». Під час епізодів експерти рухаються кількома рубриками та розповідають слухачам, чим, на їхню думку, є критичне мислення, розкривають джерела інформації, якими користуються, діляться найгучнішими фейками, які запам’ятали, та дієвими лайфками для перевірки інформації. Проєкт втілили за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

Про ідею проєкту «Формула правди» та його реалізацію розповідають менеджерка Urban Space Radio Надія Гульчук та програмний редактор проєкту Павло Нечитайло.

— Надіє, Павле, чому саме зараз ви вирішили створити цикл подкастів про медіаграмотність та критичне мислення?

Надія Гульчук: Ми з нашими партнерами — проєктом «Люк» та радіостанцією «Єден» — вирішили поєднати свої аудиторії та розповісти слухачам, що таке медіаграмотність, Пояснити, як жити в епоху інформаційного шуму, як перевіряти факти, аби уникнути поширення фейків. Через епідемію й те, що чимало різних процесів перейшли в онлайн, 2020 рік був переповнений інформацією. Нам здалося, що внаслідок цього люди стали менш захищеними в інтернеті, адже різних майданчиків, де поширюються фейки та дезінформація, стає дедалі більше. Кожне з цих трьох медіа, які створювали подкасти, відчуває відповідальність перед аудиторією, бачить, чого вона зараз потребує. Ми відчували, що повинні захистити своїх слухачів та слухачок. А як ми можемо їх захистити? Допомогти їм розвинути в собі критичне мислення. Це потрібно, аби люди могли протистояти пропаганді й маніпуляціям.

Павло Нечитайло: Розмови про критичне мислення дуже на часі. Фейки, маніпуляції громадською думкою — це те, що ми спостерігаємо повсюдно: в рекламі, політиці, мас-медіа. Верифікація джерел та інші методи аналізу інформації допоможуть конкретним людям розібратися в будь-якій проблемі.

— Якою була структура проєкту? Як обирали теми для епізодів?

Надія Гульчук: Ми обрали для себе вісім тем: музика, література, журналістика, соціальні мережі, реклама, соціологія, історія й мистецтво. Фахівці з цих сфер розповідали, як саме поширюється неправдива інформація або як можна зберегти свою інформаційну безпеку в цих конкретних категоріях. Ми долучали музикантів, щоб вони розказали, як стежать за інформацією у сфері музики, соціологів — у сфері соціології тощо. Герої подкастів мали зі своєї точки зору поділилися наболілим і розірвати стереотипи, які укорінюються в конкретній сфері. Наприклад, за останній рік виникло чимало фейків щодо статистики поширення коронавірусу. З цього приводу ми спілкувалися із професором соціології Федором Шандором, який розповів, якими джерелами інформації він послуговується.

Кожна радіостанція записала по вісім подкастів, тобто в нас було по три подкасти, які стосувалися однієї сфери. Ми вирішили, що було б доцільно присвячувати один тиждень одній сфері. Бувало, що подкасти з різними героями, однак на одну тему, в дечому перегукувалися, адже експерти давали схожі рекомендації. Однак ми не вважаємо це недоліком, адже саме завдяки цьому нам вдавалося ширше розкривати теми.

Павло Нечитайло: Добір експертів відбувався на основі суб'єктивного аналізу основних сфер, які могли бути потенційно цікавими слухачам і пов'язані з критичним мисленням. Обирали максимально публічних, відомих широкому загалу людей, опініон-мейкерів. 

— Хто ваша цільова аудиторія?

Надія Гульчук: Ми зважали на те, хто слухає нас, хто є нашою цільовою аудиторією, хто є аудиторією інших радіо. Збираючи аналітику, ми побачили, що насправді наші з партнерами цільові аудиторії перетинаються. Цільова аудиторія «Формули правди» — це люди від 25 до 34 років, які цікавляться мистецтвом. Вони екодружні, інноваційні, хочуть змінювати світ на краще, мають активну громадську позицію.

Павло Нечитайло: Усі, кому доступний інтернет і кому цікаво отримати додаткові інструменти розвитку. А саме такою і є ця серія подкастів. Це інструменти особистісного розвитку. В епоху постмодерну, коли вікові, соціальні обмеження не мають вирішального значення, і в плані отримання інформації інтернет всіх урівняв. Це програма поза віком.

— Ваші подкасти — це такий собі монолог експертів. Чому саме такий формат, а не інтерв’ю?

Надія Гульчук: Чимало подкастів виходять у форматі інтерв’ю, і ми вирішили поекспериментувати й розвивати інші формати. Нам сподобався формат подкасту без ведучого, адже таким чином експерти спілкувалися безпосередньо зі слухачами. Таким чином ми хотіли ламати бар’єри. Інша причина — що ми розглядали цей проєкт як аудіометодичку. А коли ми читаємо методичку, між текстом і людиною немає посередника. Так само під час прослуховування подкасту не має бути нікого між спікером та слухачем. Проте ми все ж обрали брендвойс проєкту. Ним став Павло Нечитайло. Саме його голос звучить на початку кожного епізоду та розділяє рубрики.

Павло Нечитайло: В цьому форматі програма вийшла чіткою, лаконічною, без загострення уваги на персоналії ведучого. Чиста, дистильована експертна думка.

— Чим намагалися «розбавити» контент та як робили його доступним масовому слухачу?

Надія Гульчук: Ми думали робити рубрику «фейки, скандали, розслідування», щоби поділитися цікавими історіями, пов’язаними з інформацією. Таким чином ми хотіли трохи розбавити серйозний контент, зробити наші подкасти якомога доступнішими та цікавішими для користувачів. Іноді слухачі можуть почути, як експерти говорять із посмішкою. В аудіоформаті не вдається обманювати аудиторію, тому що голосом ти не можеш збрехати. Натомість він дозволяє бути відкритим і чесним з аудиторією. І саме це є нашою цінністю і цінністю наших партнерів. Аудіоформат — більш інтимний, бо тебе тут не бачать, але повною мірою можуть відчувати, що ти доносиш до аудиторії.

— Де можна знайти ваші подкасти?

Надія Гульчук: Усі епізоди подкасту доступні на сайті Urban Space Radio, платформах Apple, Google, Soundcloud і Mixcloud.

Фото: Urban Space Radio та flickr.com

ms.detector.media