ms.detector.media
Олександра Горчинська
13.01.2021 09:35
«Треба розрізняти сатиру та фейки». Остап Українець — про вигадані новини UaReview та «підпільну гуманітарку» по-українськи
«Треба розрізняти сатиру та фейки». Остап Українець — про вигадані новини UaReview та «підпільну гуманітарку» по-українськи
Письменник, перекладач і дописувач сайта з безсмертною новиною «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху», у 2020 році створив разом із колегами один із найцікавіших українських ютуб-каналів.

Остап Українець — український письменник і перекладач. Разом зі співавторами Катериною Дудкою та Євгеном Ліром займається створенням контенту для ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка». Цей канал присвячений гуманітарним наукам, як-от філології й мовознавству, літературі, історії тощо. І попри такі серйозні та, на перший погляд, нудні теми, автори каналу розповідають про страшенно цікаві речі — наприклад, про чортів і відьом, про германський епос і гумор у давніх греків, про походження української мови, козацьких термінів та лайки. І багато користувачів цей контент оцінили: канал виник під час першого локдауну і вже має 56,7 тисяч підписників.

У листопаді 2020-го Остапа Українця запросили стати другим редактором на сайті UaRewiev. Цей ресурс існує з 2011 року та публікує виключно сатиричні вигадані новини. Mediasapiens розпитав Остапа, як створюються новини для UaReview, навіщо потрібен сайт вигаданих новин під час інфодемії, а також про канал «Твоя підпільна гуманітарка».

Остапе, поговорімо про канал «Твоя підпільна гуманітарка». Хто ваша основна аудиторія?

— В нашому задумі канал дивляться ті, кого цікавлять мова, література, історія, культура України і не тільки, і питання, загалом пов’язані з мовою та культурою. Більшість наших читачів поділяють із нами одні й ті ж самі інтереси.

Нас дивиться дуже багато людей із технічною освітою, тих, кого називають «технарі», айтішники. Я ніколи не спілкувався з ними на предмет того, чому їм це цікаво, адже очевидно, що це — не їхній профіль. Але їм це «заходить».

Проте є в нас і постійні глядачі, які вважають, що ми все це вигадуємо і беремо з голови. Такі люди також можуть залишати свої коментарі й з ними про це буває цікаво поговорити.

 Чи пропонують вам партнерство, фінансування, якісь кооперації абощо?

— Наразі нас підтримує Patreon і для більшості авторів каналу це можливість приділяти більше часу на роботу із контентом.

Назар Токар, адміністратор української Вікіпедії та автор проєкту «Токар.ua», робить рейтинги українських каналів, і ми були, здається, на восьмому місці в рейтингу підтримки українських каналів на Patreon. І це дуже добре, дуже несподівано, бо дає можливість паралельно з основною роботою та роботою над каналом піти створювати ще якісь проєкти. Це дуже сильно розв’язує руки.

І, на мою думку, такий формат підтримки, коли люди, яким це цікаво, фінансують нас напряму, є і кращим, і єдиноможливим для нас. У мене був досвід організації фестивалів, наприклад, і я можу сказати, що в ситуації, коли в тебе є однозначний фінансовий партнер, який розуміє, що може диктувати тобі свої умови, — це жахливо. Тож у своїх подальших проєктах я хотів би уникати подібних форматів співпраці, навіть коли йдеться про людину, якій я довіряю.

Патрони — це зріз наших глядачів, це люди, з якими ми спілкуємося, тому що маємо для них окремий чат. Якщо нам, до прикладу, треба провести якесь опитування, патрони для нас — спосіб найбільш безпосереднього спілкування із глядачами. Крім того, ми також спілкуємося з нашою аудиторією в коментарях під відео.

 Що ви пропонуєте вашим патронам?

— Наразі в нас є тільки закритий чат для патронів, у якому ми спілкуємося і обговорюємо все, що нам цікаво. Але ми плануємо розширити коло пропозицій. Наші глядачі самі нас давно запитують, чи не хочемо ми зробити якийсь мерч. Тож це у наших планах. Але це займає певний час, бо всі ми паралельно працюємо над іншими завданнями, наприклад, над перекладами книжок.

 У грудні 2020 року канал «Твоя підпільна гуманітарка» став одним із номінантів ютуб-премії «Паляниця Awards», започаткованої «Телебаченням Торонто». Чи співпрацюєте ви якось із цим проєктом?

— Ми з Євгеном Ліром знайомі з однією з ведучих «Телебачення Торонто», Олександрою Гонтар. Вона — поетка, ми читаємо й любимо її. Але якоїсь цілеспрямованої співпраці з «Телебаченням Торонто» в нас немає і не було.

Раніше в нас була співпраця з популярним каналом «Історія без міфів» та Geek Journal — це проєкт «Рутенія», з Артемом Албулом, який відомий як «Клятий раціоналіст». Саме він у перші місяці нашої роботи дав нам апаратуру та допомагав записувати відео, а не просто викладати авторські лекції.

Крім того, є кілька каналів, які пов’язані з літературними процесами або видавництвами, такі як «Дім химер» і «Бабай», із якими ми тісно контактуємо.

«Твоя підпільна гуманітарка» розібрала на молекули псевдонауковий фільм «Рутенія», який створили за бюджетні кошти

Розкажіть, які канали дивитися ви. Що би порадили?

— Особисто я не дивлюся практично нічого україномовного, хіба що по роботі. Здебільшого я слухаю англомовні університетські лекції. З того, що все ж таки іноді переглядаю, коли мені хочеться прокрастинувати і на щось відволіктися, то це «Клятий раціоналіст», «Історія без міфів», «Телебачення Торонто» і Ukrainer. Також можу згадати канал Kozak Media, на якому розповідають, як виглядали, що носили козаки у XVII столітті за часів Богдана Хмельницького та яким був їхній побут. Ще — канал Івана Семесюка «ТБ ЇБ».

Чим ви займаєтеся на сайті UaReview?

— Насправді я там уже не працюю, поки що туди не дописую через брак часу. Тобто номінально так, у нас є своя спільнота, але фактично ми не є офіційно працевлаштовані там. У мене поки що просто немає часу писати для UaReview, бо надто багато роботи і з перекладами, і з каналом «Твоя підпільна гуманітарка».

Навіщо взагалі, на вашу думку, спеціально створювати фейкові новини в час, коли їх і так багато через російську пропаганду й таке інше?

— Я би розрізняв фейкові новини і сатиру. UaReview задуманий як ресурс із сатиричними новинами. Це речі, які ми маємо відкинути як серйозні й просто посміятися з них.

Якщо людина не відрізняє сатиру й розуміє її як фейки, не розуміє, що деякі новини імітують реальні не для того, щоби ввести когось в оману, а тому що сама ця імітація абсурдна й має викликати або сміх, або обурення — в залежності від політичних поглядів, то я не бачу сенсу постійно пильнувати, чи сприйматиме хтось серйозно ці новини.

Як ставитеся до того, що фейкові новини з цього ресурсу тиражують як серйозні, справжні?

— Коли людина, яка не знає, що сайт UaReview — фейковий, поширює новину, до неї приходить у коментарі хтось, хто пише, що цей ресурс із фейковими новинами. Тоді людина стає обережнішою, дізнається більше. До того ж, на сайті чітко написано, що це ресурс фейкових новин.

Але трапляється й так, що фейкові новини можуть серйозно тиражувати в українських ЗМІ. Так було, наприклад, із найлегендарнішою новиною UaReview про те, що туалети в поїздах «Укрзалізниці» стануть платними. Ця новина вийшла ще у квітні 2013 року. Тут уже є певна проблема, бо це перепощують медіа. І навіть після повідомлень про те, що це фейк, не завжди прибирають ці новини зі свого сайта.

UaReview існує не перший рік, тож українські журналісти, медійники мали би знати, що це і як це працює.

Ви вже згадали про новину, присвячену туалетам у поїздах. Чи були ще якісь новини, які тиражувалися більше за інші?

— Ще доволі багато розтиражували новину про те, що в тернопільській маршрутці пасажири побилися через класичну музику. Це дуже класна сатирична новина, вона написана просто бездоганно, з дотриманням усіх журналістських кліше та сприймається як цілковитий абсурд. Та її перепощували й абсолютно серйозно, бо люди справді вважали, що в Тернополі можуть побитися через класичну музику, а не через те, що хтось не бажає вимикати російський реп.

Хороша новина для UaReview — це яка?

— Такі статті як про тернопільську маршрутку з’являються дуже рідко. Це хороша сатира, яка, з одного боку, говорить про реальну проблему, з іншого ж — вона працює й може працювати, повністю ці проблеми ігноруючи. Це новини універсальні, вони будуть популярними доти, доки є маршрутки. Десь раз на рік її згадують знову, й вона починає тиражуватися самостійно. Якийсь новинар із локального медіа знаходить її, знову запускає по колу.

Деякі ж новини пишуться конкретно з розрахунку на те, що ми живемо в конкретній політичній ситуації й нам потрібно цю ситуацію якось прокоментувати. Така новина проживе два-три дні, поки є ця ситуація, але не буде «вічною». Як, наприклад, одна з останніх новин на UaReview про те, що Олег Татаров із кумами зібрався на дачі вирішувати, що робити із Зеленським.

Такі новини — основна маса контенту на UaReview. Тому що для того, щоби придумати новину, яка буде актуальною в усі часи, потрібно подумати про якусь усталену норму поведінки, про яку до тебе ніхто ще не подумав і не пожартував. Це дуже складно.

Була ще якось новина типу: «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху». Така новина працює один раз, але це стьоб з усієї регіональної журналістики в принципі. Тобто йдеться про різні типи сатири.

Про що пише UaReview під час карантину? Є якісь топновини, пов'язані з коронавірусом, локдауном тощо?

— Під час карантину, з початком пандемії основним ньюзмейкером став МОЗ, тому що всі дані базувалися на статистиці, на цифрах — кількість захворілих, госпіталізованих, а також на тому, коли буде вакцина абощо. Тож дуже важко було вийти за межі цього інфопростору. Бо все це дуже пов’язане одне з одним.

Одна з останніх новин, які пов’язані з темою коронавірусу, — «Українським стартапом, який випускає продукт "Локдаун вихідного дня", зацікавились у Кремнієвій долині». Це звичайний стьоб з «інноваційності» цього уряду в період, коли всі впевнені, що уряд робить повну ахінею.

Ще одна новина — про те, що, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, карантин вихідного дня в Україні став настільки успішним, що його довелося завершити.

З чого починати тим, хто хоче спробувати дописувати для UaReview?

— Два основні напрямки, з яких варто починати, — це або універсальні правила життя, щось таке, про що ви ніколи не задумувалися, але це відкриває очі на якісь загальніші події в Україні. Або ж, навпаки, точкова сатирична реакція на те, що сталося. Реакція, доведена до абсурду.

Фото: скріни з відео «Твоя підпільна гуманітарка»

ms.detector.media